08 листопада 2024 рокуСправа №160/27556/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфанової О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 14.10.2022 щодо звільнення з військової служби за п. п. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 14.10.2022 щодо звільнення з військової служби за п. п. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та зобов'язати звільнити його з військової служби та лав Збройних Сил України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі № 160/27556/23 та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 06.08.2024 року витребувано відповідні докази направлення та вручення адресату рапорту ОСОБА_1 направленого військовою частиною НОМЕР_2 , та на адресу суд надано супровідний лист на адресу командира вч НОМЕР_1 від 28.10.2022 року та витяг з книги реєстрації вихідних телеграм управління персоналу військової частини НОМЕР_2 . Проте докази вручення адресату - військовій частині НОМЕР_1 суду не надано.
З заяви військової частини НОМЕР_2 щодо виконання ухвали суду встановлено, що фельд'єгерсько-поштовий зв'язок у військовій частині НОМЕР_2 здійснюється через військову частину НОМЕР_3 , кореспонденція здається представникам означеної військової частини, які здійснюють доставку кореспонденції.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Так, з Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 року витікає наступне.
«Так, в адміністративній справі №160/19839/22 підставами позову зазначено, що під час проходження військової служби позивач 14.10.2022 звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 з рапортом та відповідним пакетом документів про звільнення з військової служби. Проте, станом на час звернення до суду з позовом, рішення по даному рапорту відповідачем так і не прийнято, а позивача не звільнено з військової служби. На момент розгляду даної справи суд апеляційної інстанції не встановив протиправної бездіяльності відповідача щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення зі служби, адже матеріали справи не містили доказів звернення позивача з відповідним рапортом до командира Військової частини НОМЕР_1 . Також матеріали справи не містили доказів отримання командиром ВЧ НОМЕР_1 рапорту ОСОБА_1 від 14.10.2022 від оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Таким чином суду необхідно з'ясувати факт направлення та отримання рапорту ОСОБА_1 від 14.10.2022 щодо звільнення з військової служби (з додатками).
З отриманих від сторін доказів відслідковується, що рапорт направлений по пошті через командира вч НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно інформації якого направлений за належністю до військової частини НОМЕР_1 через військову частину НОМЕР_2 , що не заперечується сторонами.
В подальшому, супровідним листом від 28.10.2022 року на адресу командира вч НОМЕР_1 направлено рапорт ОСОБА_1 , про що занесено запис до книги реєстрації вихідних телеграм управління персоналу військової частини НОМЕР_2 . Тобто вказаний рапорт позивача телеграмою направлено до в/ч НОМЕР_1 .
Фельд'єгерсько-поштовий зв'язок - зв'язок, що призначений для забезпечення управління військами шляхом доставки рухомими засобами штабам об'єднань, з'єднань, військових частин (кораблів), установам, військовим навчальним закладам, підприємствам та організаціям секретних і поштових відправлень (телеграм), а також для створення постійно діючого поштового і телеграфного зв'язку особового складу Збройних сил України з населенням країни.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами ч.ч. 6, 9 ст. 80 КАС України унормовано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Таким чином, враховуючи інформацію щодо того, що фельд'єгерсько-поштовий зв'язок з військової частиною НОМЕР_1 здійснювала військова частина НОМЕР_3 , суд вважає за необхідне витребувати від військової частини НОМЕР_3 докази отримання та направлення рапорту ОСОБА_1 :
Керуючись ст. ст. 9, 77, 79, 80, 241, 248, 256, 370 України, суд, -
Витребувати у військової частини НОМЕР_3 належним чином завірені докази:
-Договір на здійснення послуг фельд'єгерсько-поштового зв'язку в період з жовтня 2022 року з військовою частиною НОМЕР_2 ;
-Реєстр отримання від військової частини НОМЕР_2 у 2022 року супровідного листа від 28.10.2022 за № 1314/2/56/92/2917 разом з рапортом ОСОБА_1 ;
Реєстр передачі військовій частині НОМЕР_1 супровідного листа від 28.10.2022 за №1314/2/56/92/2917 разом з рапортом ОСОБА_1 (з визначенням відповідальної особи військовій частині НОМЕР_1 , яка отримала означені документи від кур'єра);
Визначену інформацію (належним чином засвідчені копії чи через електронну пошту засвідчені електронним цифровим підписом) необхідно подати до суду протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду).
У разі не можливості подати інформацію, яку витребовує суд, або не можливості подати таку інформацію у встановлені строки, військові частини зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин ненадання такої інформації протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
У випадку неповідомлення військовою частиноюА НОМЕР_5 про неможливість подати інформацію, витребувану судом, а також за неподання такої інформації без поважних причин, суд може застосувати до заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя О.В. Єфанова