07 листопада 2024 рокуСправа № 160/25478/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
23.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 06.04.2024р. (06.05.2024р.) №046550006936 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2024р. про призначення пенсії за віком, з урахуванням під час обчислення страхового стажу відомостей про її роботу (періодів роботи) до 01.01.1998р., що містяться в трудовій книжці (дублікаті) серії НОМЕР_1 (дата заповнення 22.03.2002р.), періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років (25.06.1986-12.08.1987рр.) згідно Свідоцтву про народження дитини, серії НОМЕР_2 , виданому повторно 27.03.2024р., а також з урахуванням під час обчислення страхового стажу періоду позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (02.10.2017-29.12.2019 рр.).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20грн, або доказів на підтвердження наявності обставин, визначених ст.8 Закону України “Про судовий збір», для звільнення від сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали суду від 25.09.2024 року позивачем подано заяву від 04.10.2024р. про звільнення від сплати судового збору, в якій зазначається, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, на підтвердження чого надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 року, Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) станом на 29.09.2024р. та Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-7) станом на 29.09.2024р., які свідчать про відсутність у ОСОБА_1 доходу у вигляді заробітної плати, а також інших доходів за 2023 рік, а також Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.10.2024р. щодо відсутності у позивача у власності нерухомого майна, яке могло б приносити пасивний дохід. Також позивачем зазначено, що вона є внутрішньо переміщеною особою, рішенням Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради ОСОБА_1 визнано малозабезпеченою особою і призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям на період з 01.05.2024р. по 31.10.2024р. у сумі 2361,00грн., яка є єдиним постійним доходом ОСОБА_1 . Отже, сплата судового збору у розмірі 1211,20грн. становить для позивача істотне фінансове навантаження.
Розглянувши вищевказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України №3674-VІ “Про судовий збір».
Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ “Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів статті 8 Закону України “Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Зважаючи на те, що наданими позивачем доказами, а саме: відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 01.10.2024р., Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) станом на 29.09.2024р. та Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-7) станом на 29.09.2024р. підтверджено, що ОСОБА_1 протягом всього 2023 року жодних доходів, в тому числі заробітної плати, допомог тощо не отримувала, при цьому, позивач не працює та є особою пенсійного віку, яка, з урахуванням рішення Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради від 05.06.2024р., є малозабезпеченою особою, якій як малозабезпеченим сім'ям на період з 01.05.2024 по 31.10.2024 призначено допомогу у розмірі 2361,00грн., при цьому відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.10.2024р. у позивача у власності відсутнє будь-яке нерухомого майна, яке могло б приносити пасивний дохід, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що її майновий стан є скрутним та позбавляє можливості сплатити судовий збір, тому наявні підстави для задоволення заяви про звільнення її від сплати судового збору.
Також з матеріалів позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, не має власного житла та у шлюбі не перебуває.
Таким чином, вказані докази у своїй сукупності можуть бути враховані судом в якості належних доказів скрутного матеріального становища позивача, оскільки містять відомості на підтвердження обставин того, що його майновий стан, в т.ч. і з урахуванням отримуваних у 2024 році доходів, перешкоджає сплаті судового збору за подання цього адміністративного позову у встановленому законом порядку, тож підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві, можуть бути визнані поважними, у зв'язку із чим подана заява про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
За наведених обставин, позивачем виконано вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року про залишення позовної заяви без руху та усунуті її недоліки, вказані в цій ухвалі суду.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Так, частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).
При цьому п.2 ч.1 ст.263 КАС України передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що ця справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є її швидке вирішення, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
З матеріалів позовної заяви порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлено.
Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Керуючись статтями 171, 243, 248 257, 259-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви в адміністративній справі №160/25478/24.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/25478/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 25.11.2024 року за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №11.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Туровою О.М.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити, що згідно з приписами ч.3 ст.263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
- завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Інформацію щодо цієї адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Турова