04 листопада 2024 рокуСправа №160/23111/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
26 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047250017507 від 09 листопада 2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за заявою від 03 травня 2023 року;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи за Списком №1 з 20.04.1992 р. по 26.07.1992 р. у АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», з 01.11.2002 по 03.06.2003 р. в ВАТ “Артель старателей Новая», Магаданської області, російської федерації, з 22.06.2005 р. по 05.10.2005 р., з 06.10.2005 р. по 15.02.2006 р., з 27.05.2006 р. по 05.10.2006 р., з 06.10.2006 р. по 01.11.2006 р., з 20.04.2007 р. по 27.11.2007 р., з 07.06.2008 р. по 24.12.2008 р., 21.11.2009 р. по 19.07.2010 р., 18.02.2011 р. по 23.10.2011 р. в ТОВ “Агат», Магаданської області, російської федерації; з 02.07.2012 р. по 15.12.2012р. в ТОВ “Нявленга», Магаданської області, російської федерації; з 12.04.2013 р. по 07.10.2013 р., з 04.06.2014 р. по 02.12.2014 р., з 08.06.2015 р. по 18.03.2016 р., з 01.12.2016 р. по 07.06.2017 р., з 02.12.2017 р. по 23.05.2018 р., з 23.11.2018 р. по 24.04.2019 р., з 25.11.2019 р. по 19.11.2020 р., з 12.07.2021 р. по 08.01.2022 р. в ТОВ “Агат», Магаданської області, російської федерації; до страхового стажу період роботи у Виробничому об'єднанні “Житлово-комунальне господарство» з 05.05.1995 р. по 01.08.1995 р. та призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі пункту «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення за призначенням пенсії - з 03 травня 2023 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року по справі №160/13338/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та зараховано періоди роботи з 19.08.1991 року по 02.10.1991 року, з 20.04.1992 року по 26.07.1992 року, з 05.08.1992 року по 22.08.1993 року, з 02.10.1995 року по 27.01.1998 року, з 28.01.1998 року по 24.03.1998 року, з 25.03.1998 року по 15.11.2000 року, з 16.11.2000 року по 25.07.2001 року, з 26.07.2001 року по 21.06.2002 року, з 16.02.2004 року по 01.11.2004 року до пільгового стажу за Списком №1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047250017507 від 09 листопада 2023 року позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 та повідомлено, що до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 21 травня 1991 року; з 05.05.1995 року по 01.08.1995 року, з 20.04.1992 року по 26.07.1992 року, оскільки неможливо ідентифікувати назви підприємства на печатках, якими завірені відповідні записи трудової книжки; з 01.11.2002 по 03.03.2003 року - робота на території російської федерації.
За наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 з урахуванням зобов'язань покладених рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року по справі №160/13338/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивачеві повідомлено, що право на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у заявника відсутнє у зв'язку з відсутністю необхідного страхового і необхідного пільгового стажу.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047250017507 від 09 листопада 2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 за заявою від 03 травня 2023 року, у зв'язку з чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 серпня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/23111/24 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та залучено до участі в справі №160/23111/24 у якості відповідача-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427).
10 вересня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№35747/24, в якому представник відповідача-1 з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернувся з заявою від 03.05.2023 року до територіального органу Пенсійного фонду України з питання призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах в порядку визначеному Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та доданими до заяви документами.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, розгляд документів, наданих для призначення пенсії позивачу провадився за принципом "екстериторіальності".
За наслідками розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 03.05.2023 року, а також доданих до заяви документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято Рішення від 09.11.2023 за № 047250017507, яким вирішено наступне.
Пенсійний вік визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 (Список №1) становить 50 років.
Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від останнього місця роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зокрема зайняті повний робочий день на підземних роботах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць за наявності, зокрема у чоловіків, страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
У період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку у період з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року, зокрема у чоловіків - не менше 24 років 6 місяців страхового стажу.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Вік позивача 50 років.
Страховий стаж ОСОБА_1 становить 22 роки 03 місяці 18 днів, в тому числі додаткові роки за список №1 - 8 років.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 , виданої 21.05.1991:
з 05.05.1995 по 01.08.1995 та 20.04.1992 по 26.07.1992, оскільки неможливо ідентифікувати назви підприємства на печатках, якими завірені відповідні записи трудової книжки;
з 01.11.2002 по 03.03.2003 - робота на території російської федерації.
Пільговий стаж по Списку №1 особи, визначений з урахуванням зобов'язальних вимог суду та правової оцінки, наданої у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/133338/23 від 02.10.2023 року, становить 8 років 10 місяців 15 днів.
Право на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 у позивача відсутнє у зв'язку з відсутністю необхідного страхового і необхідного пільгового стажу.
Враховуючи вищевикладене, на думку представника відповідача-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області правомірно прийнято Рішення від 09.11.2023 за №047250017507, відповідно до якого позивачеві відмовлено в призначенні даного виду пенсії.
Щодо страхового стажу, представник відповідача-1 зазначив наступне.
Після зупинення дії Конвенції від 22.01.1993 не застосовуватиметься у відносинах з російською федерацією. Таким чином, документи, видані компетентними органами росії приймаються на території України виключно за умови легалізації, в даному випадку, проставлення апостиля.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 передбачено вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року (п. 1 цієї постанови). У зв'язку із чим Міністерству закордонних справ доручено в установленому порядку повідомити депозитарій про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови (п. 2 цієї постанови).
Стаття 7 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 визначено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі. Сторони Україна та росія вийшли з угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Тобто, угода про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 не діє на території України та росії.
З огляду на викладене, Пенсійний фонд України звернувся із запитом від 27.12.2022 за №2800-030102-5/56080 щодо погодження порядку дій, який буде застосовуватись до прийняття відповідного нормативно-правового акту у зв'язку із припиненням з 01.01.2023 росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при призначенні пенсій/поновленні раніше призначених пенсій громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації. Відповідно до запропонованого порядку дій, до страхового стаж зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, а заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону №1058.
Міністерство соціальної політики України листом від 12.01.2023 №411/0/2-23/54 підтримало позицію Пенсійного фонду України щодо порядку дій. При призначенні пенсії Мінсоцполітики запропонувало заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії враховувати за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058, а за період по 31.12.1991 - на умовах, визначених абзацом 5 частини 1 статті 40 Закону №1058.
З урахуванням викладеного представник відповідача-1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 03.05.2023 року звернувся через електронний кабінет веб-сайту ПФУ до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та подав документи, що підтверджують пільговий стаж роботи.
За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №047250017507 від 11.05.2023 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року по справі №160/13338/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково та вирішено:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.05.2023 № 047250017507 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів його роботи в Акціонерному товаристві «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» з 19.08.1991 по 02.10.1991, з 20.04.1992 по 26.07.1992, з 05.08.1992 по 22.08.1993, з 02.10.1995 по 27.01.1998, з 28.01.1998 по 24.03.1998, з 25.03.1998 по 15.11.2000, з 16.11.2000 по 25.07.2001, з 26.07.2001 по 21.06.2002, з 16.02.2004 по 01.11.2004.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.05.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням зобов'язальних вимог суду та правової оцінки, наданої у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року по справі №160/13338/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та зараховано періоди роботи з 19.08.1991 року по 02.10.1991 року, з 20.04.1992 року по 26.07.1992 року, з 05.08.1992 року по 22.08.1993 року, з 02.10.1995 року по 27.01.1998 року, з 28.01.1998 року по 24.03.1998 року, з 25.03.1998 року по 15.11.2000 року, з 16.11.2000 року по 25.07.2001 року, з 26.07.2001 року по 21.06.2002 року, з 16.02.2004 року по 01.11.2004 року до пільгового стажу за Списком №1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047250017507 від 09 листопада 2023 року позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 та повідомлено, що до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 21 травня 1991 року; з 05.05.1995 року по 01.08.1995 року, з 20.04.1992 року по 26.07.1992 року, оскільки неможливо ідентифікувати назви підприємства на печатках, якими завірені відповідні записи трудової книжки; з 01.11.2002 по 03.03.2003 року - робота на території російської федерації.
За наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 з урахуванням зобов'язань покладених рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року по справі №160/13338/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивачеві повідомлено, що право на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у заявника відсутнє у зв'язку з відсутністю необхідного страхового і необхідного пільгового стажу.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047250017507 від 09 листопада 2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 за заявою від 03 травня 2023 року, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За змістом частини першої та другої статті 4 цього Закону законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Частина 3 статті 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, згідно з частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому, за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до пунктів 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 року по 25.01.1991 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.
У період з 26.01.1991 року по 10.03.1994 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.
З 11.03.1994 року по 16.01.2003 року вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
У період з 17.01.2003 року по 24.06.2016 року діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.
Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для відмови позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах стала відсутність на час звернення (03.05.2023) необхідного пільгового та страхового стажу відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV.
За розрахунком стажу з урахуванням особливостей трудової діяльності та перетину періодів (форма РС-право) номер ПС: 047250017507 на дату звернення 03.05.2023 пільговий стаж позивача за Списком № 1 становить 08 років 10 місяців 15 днів, страховий стаж 23 років 04 місяці 15 днів.
У межах спірних правовідносин, позивачем заявлено позовні вимоги щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 19.08.1991 по 02.10.1991, з 20.04.1992 по 26.07.1992, з 05.08.1992 по 22.08.1993, з 02.10.1995 по 21.06.2002, з 01.11.2002 по 03.06.2003, з 16.02.2004 по 01.11.2004, з 22.06.2005 по 05.10.2005, з 06.10.2005 по 15.02.2006, з 27.05.2006 по 05.10.2006, з 06.10.2006 по 01.11.2006, з 20.04.2007 по 27.11.2007, з 07.06.2008 по 24.12.2008, 21.11.2009 по 19.07.2010, 18.02.2011 по 23.10.2011, з 02.07.2012 по 15.12.2012, з 12.04.2013 по 07.10.2013, з 04.06.2014 по 02.12.2014, з 08.06.2015 по 18.03.2016, з 01.12.2016 по 07.06.2017, з 02.12.2017 по 23.05.2018, з 23.11.2018 по 24.04.2019, з 25.11.2019 по 19.11.2020, з 12.07.2021 по 08.01.2022.
Як вбачається з трудової книжки від серії НОМЕР_1 від 21.05.1991 року, у спірні періоди ОСОБА_1 працював на наступних посадах та у таких підприємствах:
- з 21.05.1991 по 18.08.1991 - учнем підземного електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання на шахті Марганецького гірничо-збагачувального комбінату (записи №1-2);
- з 19.08.1991 по 02.10.1991- підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання 3 розряду на шахті Марганецького гірничо-збагачувального комбінату (записи №2-3);
- з 20.04.1992 по 26.07.1992 - підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання 3 розряду на шахті Марганецького гірничо-збагачувального комбінату (записи №4-5);
- з 05.08.1992 по 11.11.1992 - підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання 3 розряду на шахті Марганецького гірничо-збагачувального комбінату (записи №7-8);
- з 12.11.1992 по 22.08.1993 в шахті №9-10 підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання 4 розряду Марганецького гірничо-збагачувального комбінату (записи №8-9);
- з 02.10.1995 по 27.01.1998 - підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання 4 розряду на дільниці капітальних ремонтів та побілки гірничих видобутків Марганецького державного гірничо-збагачувального комбінату (записи №17-20);
- з 28.01.1998 по 24.03.1998 - гірничим майстром ПВС та ремонту обладнання шахти Марганецького державного гірничо-збагачувального комбінату (запис №20-21);
- з 25.03.1998 по 15.11.2000 - гірничим майстром очисного вибою шахти Марганецького гірничо-збагачувального комбінату (записи №21-22);
- з 16.11.2000 по 25.07.2001 - підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання 4 розряду шахти №14-15 Марганецького гірничо-збагачувального комбінату (записи №22-23);
- з 26.07.2001 по 21.06.2002 - підземним кріпильником 4 розряду шахти №14-15 Марганецького гірничо-збагачувального комбінату (записи №23-24);
- з 01.11.2002 по 03.06.2003 - підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею ТОВ «Артель старателей Новая», Магаданська область, м. Усть-Омчуг (записи №26-27);
- з 16.02.2004 по 01.11.2004 - підземним кріпильником 4 розряду Марганецького гірничо-збагачувального комбінату (записи №28-29);
- з 22.06.2005 по 05.10.2005 - учнем машиніста скреперної лебідки на підземній гірничій дільниці з повним робочим днем в підземних умовах у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи № 30-31);
- з 06.10.2005 по 15.02.2006 - учнем машиніста скреперної лебідки на підземній гірничій дільниці з повним робочим днем в підземних умовах у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №32-33);
- з 27.05.2006 по 05.10.2006 - учнем прохідника на підземній гірничій дільниці з повним робочим днем в підземних умовах у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №34-35);
- з 06.10.2006 по 06.11.2006 - учнем прохідника на підземній гірничій дільниці з повним робочим днем в підземних умовах у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №36-37);
- з 26.04.2007 по 27.11.2007 - прохідником на підземній гірничій дільниці з повним робочим днем в підземних умовах у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №38-39);
- з 07.06.2008 по 24.12.2008 - прохідником на підземній гірничій дільниці з повним робочим днем в підземних умовах у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №40-41);
- з 21.11.2009 по 19.07.2010 - прохідником на підземній гірничій дільниці з повним робочим днем в підземних умовах у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №42-43);
- з 18.02.2011 по 23.10.2011 - прохідником на підземній гірничій дільниці з повним робочим днем в підземних умовах у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи № 44-45);
- з 02.07.2012 по 15.12.2012 - прохідником на підземній гірничій дільниці з повним робочим днем в підземних умовах у ТОВ «Нявленга» Магаданська область (записи №46-47);
- з 12.04.2013 по 17.07.2013 - майстром з прохідки гірничих виробок на підземній дільниці у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №48-49);
- з 18.07.2013 по 07.10.2013 - прохідником на підземній гірничій дільниці з повним робочим днем в підземних умовах у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №49-50);
- з 04.06.2014 по 02.12.2014 - прохідником на підземній гірничій дільниці з повним робочим днем в підземних умовах у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №51-52);
- з 08.06.2015 по 18.03.2016 - майстром по проходці гірничих виробок на підземній гірничій дільниці у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №53-54);
- з 01.12.2016 по 07.06.2017 - майстром по проходці гірничих виробок на підземній гірничій дільниці у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №55-56);
- з 02.12.2017 по 23.05.2018 - майстром по проходці гірничих виробок на підземній гірничій дільниці у ТОВ «Агат», Магаданська область (записи №57-58);
- з 23.11.2018 по 24.04.2019 - майстром по проходці гірничих виробок на підземній гірничій дільниці у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №59-61);
- з 25.11.2019 по 19.11.2020 - майстром по проходці гірничих виробок на підземній гірничій дільниці у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №62-63);
- з 12.07.2021 по 08.01.2022 - майстром по проходці гірничих виробок на підземній гірничій дільниці у ТОВ «Агат» Магаданська область (записи №64-65).
Суд зазначає, що трудова книжка позивача в частині спірних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача в Марганецькому гірничо-збагачувальному комбінаті учнем підземного електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання, підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання, гірничим майстром ПВС та ремонту обладнання шахти, гірничим майстром очисного вибою та підземним кріпильником з 26.07.2001 по 21.06.2002 та з 16.02.2004 по 01.11.2004, а також з 01.11.2002 підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею, учнем машиніста скреперної лебідки на підземній гірничій дільниці з повним робочим днем в підземних умовах, учнем прохідника на підземній гірничій дільниці в підземних умовах, прохідником на підземній гірничій дільниці з повним робочим днем в підземних умовах, майстром з прохідки гірничих виробок на підземній дільниці на підприємства, розташованих в Магаданській області; вказані записи вчинені на підставі наказів на підприємствах, однак не містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то повної інформації щодо характеру виконуваної роботи, атестації робочого місця, зайнятості повний робочий день для поширення пільг пенсійного забезпечення.
Позивачем у позові зазначено про надання разом із заявою про призначення пенсії інших документів на підтвердження пільгового стажу роботи.
Додатково до заяви про призначення пенсії позивачем додано наступні документи.
Відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсій Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» від 18.04.2023 №43/29, вона видана позивачеві про те, що його заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії, склала 14 479,59 грн., нарахована за період з жовтень 1995 року по червень 2000 року та на усі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок).
Відповідно до довідки про підтвердження наявного стражу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» від 21.04.2023 №132/31, вона видана позивачеві, про те, що він працював повний робочий день під землею в шахті №9/10 на ділянці капітальних ремонтів і побілки гірничих виробок, в шахті, в відокремленій ділянці шахти №9/10 - шахті №14/15 на АТ «Марганецький ГЗК»:
за період з 21.05.1991 по 18.08.1991 (0 років 2 місяці 28 днів) виконував ремонт та обслуговування електроустаткування в шахті на посаді учня підземного електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування та з 19.08.1991 по 02.10.1991 (0 років 01 місяць 14 днів) виконував ремонт та обслуговування електроустаткування в шахті на професією (посадою) підземного електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування, що передбачена Списком №1 розділ 1 підрозділ 1 постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173;
за період з 20.04.1992 по 26.07.1992 (0 років 03 місяці 07 днів) виконував ремонт та обслуговування електроустаткування в шахті за професією (посадою) підземного електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування та з 05.08.1992 по 22.08.1993 (1 рік 00 місяців 18 днів) та виконував ремонт та обслуговування електроустаткування в шахті за професією (посаді) підземного електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування, що передбачена Списком №1 розділ 1 підрозділ 1а код КП 1010100а постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991;
за період з 02.10.1995 по 27.01.1998 (2 роки 03 місяці 26 днів) виконував ремонт та обслуговування електроустаткування в шахті на посаді підземного електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування, що передбачена Списком №1 розділ 1 підрозділ 1а код КП 1010100а постанови Кабінету Міністрів України№162 від 11.03.1994;
за період з 28.01.1998 по 24.03.1998 (0 років 01 місяць 27 днів) виконував керівництво гірничими роботами на ділянці в шахті за професією (посадою) гірничим майстром, що передбачена Списком №1 розділ 1 підрозділ 1б код КП 1010100б постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994;
за період з 25.03.1998 по 15.11.2000 (02 роки 07 місяців 21 день) виконував керівництво гірничими роботами на ділянці в шахті за професією (посадою) гірничим майстром, що передбачена Списком №1 розділ 1 підрозділ 1б код КП 1010100б постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994;
за період з 16.11.2000 по 25.07.2001 (0 років 08 місяців 10 днів) виконував ремонт та обслуговування електроустаткування в шахті на посаді підземного електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування та з 26.07.2001 по 21.06.2002 (0 років 10 місяців 26 днів) та виконував кріплення і ремонт гірничих виробок в шахті за посадою підземного кріпильника, що передбачена Списком №1 розділ 1 підрозділ 1а код КП 1010100а постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994;
за період з 16.02.2004 по 01.11.2004 (0 років 08 місяців 16 днів) виконував кріплення і ремонт гірничих виробок в шахті за посадою підземного кріпильника, що передбачена Списком №1 розділ 1 підрозділ 1а позиція 1.1а постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003.
Також, довідкою від 21.04.2023 підтверджено, що робоче місце атестоване (наказ №356 від 03.10.1994, №350 від 28.09.1994, №458 від 22.12.1999). Довідка видана на підставі: особової картки форми П-2, відомостей про заробітну плату, табеля обліку робочого часу, журналу обліку спусків в шахту, ЄТКД.
Отже, записами в трудовій книжці в частині спірного періоду з урахуванням відомостей з довідок акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» від 18.04.2023 №43/29, а також від 21.04.2023 №132/31 про підтвердження наявного стражу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у їх сукупності підтверджено зайнятість позивача повний робочий день під землею в шахті №9/10 на ділянці капітальних ремонтів і побілки гірничих виробок, в шахті в відокремленій ділянці шахти №9/10 - шахті №14/15 на АТ «Марганецький ГЗК» з 19.08.1991 по 02.10.1991, з 20.04.1992 по 26.07.1992, з 05.08.1992 по 22.08.1993, з 02.10.1995 по 27.01.1998, з 28.01.1998 по 24.03.1998, з 25.03.1998 по 15.11.2000, з 16.11.2000 по 25.07.2001, з 26.07.2001 по 21.06.2002, з 16.02.2004 по 01.11.2004 за професіями (посадами), що передбачені Списком №1.
Поряд з цим, суд зазначає, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 передбачена можливість звернення за призначенням пенсії в електронному вигляді (в тому числі через веб-портал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України) із сканованими копіями документів.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, зокрема, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Однак, відповідачем-1 не повідомлено позивачеві про необхідність надання оригіналів вказаних документів у разі наявності сумніву щодо відповідності сканованих копій документів оригіналу.
Разом з цим, суд зазначає, що довідка акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» від 21.04.2023 №132/31 про підтвердження наявного стражу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній узгоджується із записами у трудовій книжці позивача в частині спірного періоду, містить всі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу (періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, відомостей про атестацію робочого місця), а також містить підписи уповноважених осіб та печатку підприємства та є чинною, доказів протилежного відповідачем-1 не надано та матеріали справи не містять.
Формальні ж неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17, від 11 липня 2019 року у справі №607/14795/16-а, від 31 липня 2019 року у справі №750/10916/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі №229/1905/17, від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а та від 15 листопада 2019 року у справі №495/5161/17.
Також, в силу положень частини 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» саме органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення відповідачем-1 дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у доданих позивачем до заяви про призначення пенсії документах, що визначають права на пенсію за віком на пільгових умовах.
За таких обставин, відмовляючи позивачеві в зарахуванні означених спірних періодів трудової діяльності до пільгового стажу, відповідач-1 діяв протиправно, тому з метою відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періодів його роботи з 19.08.1991 по 02.10.1991, з 20.04.1992 по 26.07.1992, з 05.08.1992 по 22.08.1993, з 02.10.1995 по 27.01.1998, з 28.01.1998 по 24.03.1998, з 25.03.1998 по 15.11.2000, з 16.11.2000 по 25.07.2001, з 26.07.2001 по 21.06.2002, з 16.02.2004 по 01.11.2004.
Щодо спірних пільгових періодів роботи на території російської федерації з 01.11.2002 по 03.06.2003, з 22.06.2005 по 05.10.2005, з 06.10.2005 по 15.02.2006, з 27.05.2006 по 05.10.2006, з 06.10.2006 по 06.11.2006, з 26.04.2007 по 27.11.2007, з 07.06.2008 по 24.12.2008, з 21.11.2009 по 19.07.2010, з 18.02.2011 по 23.10.2011, з 02.07.2012 по 15.12.2012, з 12.04.2013 по 17.07.2013, з 18.07.2013 по 07.10.2013, з 04.06.2014 по 02.12.2014, з 08.06.2015 по 18.03.2016, з 01.12.2016 по 07.06.2017, з 02.12.2017 по 23.05.2018, з 23.11.2018 по 24.04.2019, з 25.11.2019 по 19.11.2020, з 12.07.2021 по 08.01.2022, суд зазначає наступне.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Записами в трудовій книжці позивача в частині вказаних спірних періодів підтверджено роботу позивача на посадах, які передбачали поширення пільг пенсійного забезпечення, однак у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах (щодо характеру виконуваної роботи та атестації робочого місця), що виключає можливість зарахування спірних періодів до пільгового стажу лише на підставі трудової книжки та обумовлює необхідність надання уточнюючих довідок на підтвердження спеціального трудового стажу.
З матеріалів справи відсутні відомості на підтвердження того, що позивачем надавались пенсійному фонду довідки, що уточнюють спеціальний стаж роботи у ТОВ «Артель старателей Новая», ТОВ «Агат» та ТОВ «Нявленга».
За таких обставин, суд не може надати правову оцінку вказаним довідкам, оскільки такі обставини не були покладені в основу оскаржуваного рішення, позаяк відмови у їх врахуванні відповідачем матеріали справи не містять, а зарахування спірних періодів до пільгового стажу лише на підставі трудової книжки не є можливим, що встановлено судом, тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зарахувати спірні періоди до пільгового стажу задоволенню не підлягають.
Суд звертає увагу, що в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише реально порушені права, захист не порушених прав не узгоджується із завданням та принципами адміністративного судочинства.
Крім того, частиною 1 статті 4 Закону №1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Частинами 2 та 3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтва та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Частиною 2 статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, рф, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та на час спірних відносин і розгляду справи не припинений та не скасований.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м.москві. Ця постанова набрала чинності 02.12.2022.
Разом з цим, в силу положень частини 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Припинення участі рф в Угоді, так само, як і прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 29.11.2022 №1328 про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення не може бути підставою для відмови у зарахуванні пільгового стажу, набутого особою до ухвалення відповідних рішень.
За таких обставин, оскільки право позивача на обрахунок стажу при призначенні пенсії, набутого на території країни-учасниці Угоди, не може пов'язуватись з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з такою країною, оскільки у період роботи позивача в російській федерації вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав. При цьому, суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні пільгових періодів роботи на території рф до стажу, що надає право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за Списком №1.
Суд при прийнятті рішення по вказаній справі також враховує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року по справі №160/13338/23, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково та вирішено:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 11.05.2023 № 047250017507 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів його роботи в Акціонерному товаристві «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» з 19.08.1991 по 02.10.1991, з 20.04.1992 по 26.07.1992, з 05.08.1992 по 22.08.1993, з 02.10.1995 по 27.01.1998, з 28.01.1998 по 24.03.1998, з 25.03.1998 по 15.11.2000, з 16.11.2000 по 25.07.2001, з 26.07.2001 по 21.06.2002, з 16.02.2004 по 01.11.2004.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.05.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням зобов'язальних вимог суду та правової оцінки, наданої у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Щодо страхового стажу у Виробничому об'єднанні "Житлово-комунальне господарство" з 05.05.1995 р. по 01.08.1995 р., суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому, за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.05.1991 року, у спірний період ОСОБА_1 працював у Виробничому об'єднанні "Житлово-комунальне господарство":
- на підставі наказу №43-к від 05 травня 1995 року прийнятий робітником ритуальних послуг;
- на підставі наказу №71-к від 01 серпня 1995 року звільнений за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України.
З огляду на те, що в оскаржуваному рішенні, яким відмовлено позивачеві в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, не обґрунтовано підстав та мотивів його прийняття, не конкретизовано обставин, що стали причиною не зарахування до пільгового стажу та страхового стажу позивача спірних періодів його роботи, відтак, на дату звернення з заявою від 03.05.2023, наведені обставини свідчать про необґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень, яким у спірних правовідносинах є відповідач-1.
Враховуючи викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047250017507 від 09.11.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 03.05.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до положень частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Нормами частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем-1 заяви позивача від 03.05.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у вигляді рішення від 09.11.2023 року №047250017507, яке скасовано судом як протиправне.
При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність відмови відповідача-1 у зарахуванні періодів роботи позивача в Акціонерному товаристві «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» до пільгового стажу та зобов'язано відповідача-2 зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періодів його роботи з 19.08.1991 по 02.10.1991, з 20.04.1992 по 26.07.1992, з 05.08.1992 по 22.08.1993, з 02.10.1995 по 27.01.1998, з 28.01.1998 по 24.03.1998, з 25.03.1998 по 15.11.2000, з 16.11.2000 по 25.07.2001, з 26.07.2001 по 21.06.2002, з 16.02.2004 по 01.11.2004; до страхового стажу періоду роботи з 05.05.1995 року по 01.08.1995 року.
Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Оскільки відповідачем-1 було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, що встановлено судом, поряд з цим на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового та страхового стажу за Списком №1 з урахуванням зобов'язальних вимог суду, зважаючи також на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 03.05.2023 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням зарахованого періоду страхового стажу та періодів пільгового стажу, та правової оцінки наданої судом у рішенні.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ "Приватбанк" №0.0.3393445396.1 від 24 серпня 2024 року.
А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень нуль копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047250017507 від 09 листопада 2023 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 за його заявою від 03 травня 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи: з 19.08.1991 по 02.10.1991, з 20.04.1992 по 26.07.1992, з 05.08.1992 по 22.08.1993, з 02.10.1995 по 27.01.1998, з 28.01.1998 по 24.03.1998, з 25.03.1998 по 15.11.2000, з 16.11.2000 по 25.07.2001, з 26.07.2001 по 21.06.2002, з 16.02.2004 по 01.11.2004; до страхового стажу період його роботи з 05.05.1995 року по 01.08.1995 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 03.05.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням зарахованого періоду страхового стажу, зарахованих періодів пільгового стажу та правової оцінки наданої судом в рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник