14 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/9561/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб (далі - Постанова №713); зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до вказаної постанови», без застосування обмеження пенсії максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) з 13 березня 2024 року.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII). 14 липня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №713, якою установив з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону №2262-XII, до розмірів їх пенсій, визначених станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій. На звернення позивача про виплату доплати у розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою №713, відповідач відмовив.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача й вважає, що запроваджена Постановою №713 щомісячна доплата до пенсії є його набутим правом, а невиплата цієї доплати відповідачем обґрунтована підставами, які відсутні у нормативному акті, згідно з яким вона була установлена.
Позивач зауважив, що донарахована сума пенсії на виконання рішення суду не є підставою для відмови у призначенні доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713, оскільки перерахунок пенсії хоч і був проведений після 01 березня 2018 року, але його здійснено не з підстави винесення постанови Уряду щодо перерахунку пенсії чи зміни складових грошового забезпечення.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.19-23). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що позивачу проведено перерахунок пенсії на виконання рішення суду у справі №140/532/20 внаслідок чого основний розмір його пенсії збільшився понад 2000,00 грн тому підстави для встановлення доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 відсутні. Також зазначив, що в результаті проведеного перерахунку на виконання рішення суду у справі №140/353/22, розмір пенсії позивач склав 25427,55грн. Зауважив, що при перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII підлягають застосування норми Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI) щодо обмеження пенсій максимальним розміром.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 (а.с.12).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року у справі №140/532/20 ГУ ПФУ у Волинській області зобов'язано здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення
Перерахований основний розмір пенсії на виконання вказаного рішення з 01 липня 2020 року становив 11137,50 грн (12375,00 грн х 90%) - а.с.24.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року у справі №140/353/22 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 червня 2021 року №ХА17856.
Вказане рішення суду було виконане у спосіб здійснення перерахунку пенсії позивача з 01 серпня 2022 року, основний розмір якої після перерахунку пенсії становив 25113,18 грн, загальний розмір пенсії (з надбавками, доплатами) - 29095,24 грн, а з урахуванням обмеження максимального розміру - 25424,55 грн, при цьому у складі пенсійної виплати взагалі не передбачена доплата до пенсії відповідно до Постанови №713, що підтверджується витягом про перерахунок пенсії з пенсійної справи №ХА17856-Міноборони (а.с.25).
Листом від 30 серпня 2024 року на заяву позивача від 05 серпня 2024 року про виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою №713 (а.с.7), ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що після перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №140/7687/21, розмір пенсії обчислено з грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року та основний розмір пенсії збільшився понад 2000,00 грн, а тому підстави для встановлення і виплати щомісячної доплати відповідно до Постанови №713 відсутні (а.с.8-9).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон №2262-ХІІ.
За приписами частин першої, четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з преамбулою та абзацом першим пункту 1 Постанови №713 з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України постановив установити з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713 особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. №2146-IX “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22, які полягають у такому.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Водночас аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсій, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Вказана правова позиція підтримана також у постановах Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року у справі №380/25987/21, від 18 квітня 2023 року у справі №560/6528/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 40/10795/21, від 17 травня 2023 року у справі №620/5518/22, від 24 травня 2023 року у справі №400/2732/22 та ін.
З урахуванням наведеного суд у цій справі дійшов висновку про те, що оскільки проведений ГУ ПФУ у Волинській області перерахунок пенсії позивача у належному розмірі не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Із цим позовом ОСОБА_1 звернувся 12 вересня 2024 року та позивач позовні вимоги просив задовольнити з 13 березня 2024 року.
Отже, позовні вимоги щодо нарахування та виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 належить задовольнити у спосіб зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу зазначеної доплати до пенсії з 13 березня 2024 року.
Щодо вимоги позивача про виплату пенсії без обмеження її розміру максимальним, то суд зазначає наступне.
Матеріали справи містять витяги про перерахунок пенсії з пенсійної справи №ХА17856-Міноборони з 01 серпня 2022 року, з 01 березня 2024 року, з яких слідує, що виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється з обмеженням максимальним розміром (а.с.25-26).
Такі дії органу Пенсійного фонду є протиправними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Оскільки частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 є відсутньою, то положення Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким у частині сьомій статті 43 слова і цифри “у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено на “у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року», є нереалізованими.
Таким чином, із 2017 року стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
З цього приводу наявні правові висновки у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та ін. Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 вказав про відсутність підстав для відступу від правового висновку, висловленого щодо питання обмеження граничного розміру пенсії у попередніх постановах (від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17).
Також суд зауважує, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, було введено в дію Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI).
У постанові від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Ці висновки надалі застосовані Верховним Судом у постановах від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20, від 17 лютого 2022 року у справі №640/11168/20, від 18 травня 2022 у справі №380/12337/20, від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18, від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21.
Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня його ухвалення Конституційним Судом України.
При вирішенні цього спору вважає за необхідне наголосити, що оскільки норма щодо обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців у спеціальному Законі №2262-ХІІ визнана неконституційною ще у 2016 році, то положення статті 2 Закону №3668-VI при перерахунку пенсії військовослужбовців, у тому числі позивача, не підлягають застосуванню.
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Судом встановлено, що право позивача на виплату пенсії без застосування обмеження максимальним розміром було захищене судовим рішенням від 16 березня 2022 року у справі №140/353/22.
Отже, вказане рішення суду відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України, стаття 370 КАС України повинне в обов'язковому порядку виконуватись незалежно від подальших перерахунків пенсії.
Відтак, відповідач, обмежуючи розмір пенсії позивача, діє всупереч чинному законодавству.
Таким чином, на підставі правових висновків Верховного Суду у справі №420/2473/22 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 та зобов'язання відповідача провести ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 з 13 березня 2024 року без застосування обмеження розміру пенсії максимальним розміром.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 10 вересня 2024 року №1381889834, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.6, 14).
З огляду на задоволення позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 13 березня 2024 року нарахування та виплату щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) провести без застосування обмеження максимальним розміром.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк