Справа № 2н-521/08
18 листопада 2024 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про заміну сторони у виконавчому провадженні,
встановив:
ТзОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», в інтересах якого діє представник за довіреністю Дзина О.Є., звернулося в суд із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме просить замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 37825968, юридична адреса: 01103, юридична адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Менделєєва, буд. 12, офіс 94/1) у Судовому наказі №2н-521/08 виданого 27.11.2008 року Берегівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу по договору кредиту №11273795000 від 21.12.2007 року у розмірі 446 019, 98 грн. та судових витрат в розмірі 865 грн. на користь АКІБ «УКРСИББАНК».
Заява мотивована тим, що 21 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УКРСИББАНК» назву змінено на акціонерне товариство «УКРСИББАНК» та приватним підприємцем Перчи Карлом Карловичем (боржник) укладено кредитний договір № 11273795000 відповідно до умов якого, боржнику надано кредит (грошові кошти) у розмірі 450 000,00 (чотириста п'ятдесят тисяч) гривень під 14,5 % річних з 21.12.2007 по 22.03.2008, 16,5 % річних після 22.03.2008 строком до 22.12.2014 року. З метою забезпечення своєчасного та повного виконання кредитних зобов'язань, між банком та боржником укладено Договір Іпотеки №11273795000 від 21.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Сабовим М.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1469, відповідно до умов якого, в іпотеку передано нерухоме майно: нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу.
На підставі неналежного виконання кредитних зобов'язань боржником, банк звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_1 .
27 листопада 2008 року Берегівським районним судом Закарпатської області по справі № 2н-521/08 р. було видано Судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 боргу по договору кредиту №11273795000 від 21.12.2007 року у розмірі 446 019,98 грн. та судові витрати в розмірі 865,00 грн. на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УКРСИББАНК».
Представником АКІБ «УКРСИББАНК» Судовий наказ №2н-521/08, виданий 27.11.2008 року Берегівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу по договору кредиту №11273795000 від 21.12.2007 року у розмірі 446 019,98 грн. та судові витрати в розмірі 865,00 грн. на користь АКІБ «УКРСИББАНК» було направлено до відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції, та відповідно було відкрито виконавче провадження ВП №38864010. 30.10.2014 року - державним виконавцем відділу було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».
12 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» були укладені Договір факторингу №1 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений Саєнко Е.В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, 12.12.2011 року за реєстровим №5207-5208, згідно яких право вимоги за вищевказаним Кредитним договором та Договором іпотеки перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ».
Судовий наказ № 2н-521/08 виданий Берегівським районним судом Закарпатської області від 27 листопада 2008 року станом на сьогоднішній день залишається не виконаним, ОСОБА_1 не погашає заборгованість та ухиляється від самостійного виконання даного рішення суду.
Учасники процесу в судове засідання не з'явились.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Судовим наказом судді Берегівського районного суду від 27.11.2008 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УКРСИББАНК» суму боргу в розмірі 446 019 (чотириста сорока шести тисяч дев'ятнадцяти) гривень 98 копійок та судові витрати в розмірі 865 (вісімсот шістдесят п'ять) гривень (а.с. 21).
Судовий наказ набрав законної сили та був звернутий до виконання.
Постановою заступника начальника відділу ДВС Берегівського районного управління юстиції від 03.02.2009 року було відкрито виконавче провадження №11412510 (а.с. 35-36).
Постановою заступника начальника відділу ДВС Берегівського районного управління юстиції від 21.12.2009 року було повернуто виконавчий документ стягувачеві (а.с. 37-38).
Постановами заступника начальника відділу ДВС Берегівського районного управління юстиції ВП № 39496197 від 22.08.2013 року та ВП № 38864 від 21.07.2013 року було повторно відкрито виконавчі провадження (а.с. 54-55, 58).
Постановою заступника начальника відділу ДВС Берегівського районного управління юстиції від 30.10.2014 року було повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 37-38).
Отже, станом на сьогоднішній день відкритого виконавчого провадження по даній справі немає.
12 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» були укладені Договір факторингу №1 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений Саєнко Е.В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області 12.12.2011 року за реєстровим №5207-5208, згідно яких право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» (а. с. 121-125).
Згідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 08.02.2022 року у справі №2-7763/10; №14-197цс21 (пункт 11) якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).
Частина четверта статті 4 Закону про виконавче провадження регулює питання повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Зокрема, однією з підстав відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті є пропуск встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Стаття 37 Закону про виконавче провадження регулює підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред?явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п?ята статті 37 Закону про виконавче провадження).
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стади виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством.
Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред?явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п?ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з Виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Необхідно відмітити, що згідно із частиною п?ятою статті 15 Закону про виконавче провадження для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов?язковими тією мірою, якою вони були б обов?язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, це правило розповсюджується на заміну сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України). У свою чергу, аналогічні умови розповсюджуються на процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, яке стосується будь-якої стадії судового процесу, відповідно до частини другої статті 55 ЦПК України. Системний аналіз цих норм права дає підстави для висновку, що у справі № 2-7763/10, у якій судами попередніх інстанцій встановлено відмову суду у видачі первинному стягувачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання, яка не була скасована у належному порядку, наслідки зазначеного є обов?язковими також для правонаступника, незалежно від того, замінив він первинного стягувача у виконавчому документі чи як сторону у виконавчому провадженні.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та свочасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе.
Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
За таких обставин, оскільки встановлено, що 12 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» були укладені Договір факторингу №1 та Договір про відступлення права вимоги за Договорами іпотеки, посвідчений Саєнко Е.В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області 12.12.2011 року зареєстровим №5207-5208, згідно яких право вимоги за Кредитним договором та Договором іпотеки перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», однак відкритого виконавчого провадження на даний час немає, а так як виконавчий документ - судовий наказ був повернутий стягувачу без виконання та стягувач не звернувся з виконавчим документом до виконання в межах строку наданого для звернення, та ним не було порушено питання поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який був повернутий в 2014 році, тому в задоволенні заяви ТзОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про заміну сторони у виконавчому проваджені його правонаступником слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 258-260 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про заміну стягувача ПАТ «УКРСИББАНК» на його правонаступника ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 37825968, юридична адреса: 01103, юридична адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Менделєєва, буд. 12, офіс 94/1) у Судовому наказі №2н-521/08, виданого 27.11.2008 року Берегівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу по договору кредиту №11273795000 від 21.12.2007 року у розмірі 446 019, 98 грн. та судових витрат в розмірі 865 грн. на користь АКІБ «УКРСИББАНК» - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга може бути подана до суду апеляційної інстанції через Берегівський районний суд.
Суддя: Лайош ГАЛ