05 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 761/10285/15-ц
провадження № 61-13670ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року
та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року у справі
за заявою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа, виданого 18 липня 2016 року Шевченківським районним судом міста Києва,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», Голови комісії з реорганізації у зв'язку із злиттям Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» Тягульського Володимира Григоровича про визнання незаконними розпорядження, наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання не чинити перешкоди,
У квітні 2024 року Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» звернулося до суду із заявою про визнання виконавчого листа, виданого 18 липня 2016 року Шевченківським районним судом міста Києва
у справі № 761/10285/15-ц, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня
2024 року, заяву Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, залишено без задоволення.
11 жовтня 2024 року Акціонерне товариство «Українська залізниця», через підсистему «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу
на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року
та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 26 вересня 2024 року і ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Відповідно до частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
За частиною першою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією
з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, наведено в статті 353 ЦПК України.
Пунктом 25 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо
від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі
або визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Стаття 389 ЦПК України визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання
про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскарження ухвал суду першої інстанції щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, після їх перегляду в апеляційному порядку, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.
З огляду на наведене та відповідно до зазначених положень ЦПК України
не може бути предметом перегляду у касаційному порядку постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, прийнята за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі
№ 753/23412/17 (провадження № 61-44581сво18).
Зазначення у резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду
від 26 вересня 2024 року про можливість її оскарження у касаційному порядку
не є підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки згідно
з положеннями процесуальному закону це судове рішення у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 26 вересня 2024 року необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 26 вересня 2024 року у справі за заявою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа, виданого 18 липня 2016 року Шевченківським районним судом міста Києва, у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», Голови комісії з реорганізації у зв'язку із злиттям Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» Тягульського Володимира Григоровича про визнання незаконними розпорядження, наказів, поновлення
на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
та зобов'язання не чинити перешкоди, - відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання
та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська