Справа № 524/677/24 Номер провадження 33/814/968/24Головуючий у 1-й інстанції Малтиз А. В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
15 листопада 2024 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Близнюка І.В. поданої в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 19 липня 2024 року,-
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605, 60 гривень.
За постановою судді, 17.01.2024 року приблизно о 00 годині 40 хвилин в м. Кременчуці по вул. Миру, буд. 21 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Ford Focus державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alcotest 7510, результат позитивний 0,58‰, чим порушила вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Близнюк І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ч.1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам законодавства, оскільки в ньому не зазначено жодної ознаки алкогольного сп'яніння, що свідчить про невідповідність протоколу вимогам ст.256 КУпАП.
Посилається на пропуск терміну градуювання вимірювального приладу, яким проводився огляд ОСОБА_1 .
Вказує, що технічне обслуговування (перевірка калібровки) газоаналізатору «Drager Alcotest 7510» має проводитись кожні шість місяців, згідно вимог Інструкції з експлуатації даного технічного засобу, оскільки відповідне передбачено Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності.
На переконання сторони захисту, оскільки працівник патрульної поліції не зафіксував в установленому законом порядку порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 , яка паркувала транспортний засіб біля свого будинку, його вимога про зупинку транспортного засобу та пред'явлення документів є не доведеною, а за відсутності доказів наявності підстави для зупинки транспортного засобу, наведеної у ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», подальший огляд на стан сп'яніння є протиправним.
Посилається на використання вимірювального приладу за неприпустимо холодної температури та проходження огляду за допомогою вимірювального приладу з одним і тим самим мундштуком 4 рази, що є порушенням правил експлуатації вимірювального приладу.
ОСОБА_1 та її адвокат Близнюк І.В. будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового розгляду, у судове засідання Полтавського апеляційного суду не з'явилися, клопотань про відкладення на адресу апеляційного суду не надходило, згідно отриманої телефонограми адвокат Близнюк І.В. вказував про можливість проведення розгляду апеляційної скарги за їх відсутності, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити за відсутності учасників справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до неї адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статті.
За приписами пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №434514 від 17 січня 2024 року зафіксовано порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Необґрунтованими є твердження апеляційної скарги в частині того, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, у зв'язку відсутністю в ньому переліку ознак алкогольного сп'яніння, так як із матеріалів справи вбачається, що в цьому процесуальному документі зазначені всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема відомості про особу, яка притягається до відповідальності, дата і місце його складання, місце, час вчинення і суть правопорушення (об'єктивна сторона) конкретний пункт Правил дорожнього руху 2.9а і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП тощо.
Апеляційний суд зауважує, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння.
Більше того, ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги для проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейськими викладені в акті огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленням у неї ознак алкогольного сп'яніння, а саме: алкоголю з порожнини рота, порушення мови.
Сам протокол складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості. Якихось істотних недоліків протоколу, які б тягли визнання його недопустимим доказом, не вбачається.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Із наявного акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що огляд ОСОБА_1 17 січня 2024 року проводився за допомогою приладу Alcotest Drager 7510, з результатом погодилася, та підписала без жодних зауважень.
Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується результатами проведеного тесту за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARHВ 00186, відповідно до якого вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 0,58% проміле. Цей результат ОСОБА_1 не оспорювала, про що свідчить її власноручний підпис у вказаній роздруківці, а також у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння у графі «з результатом огляду згоден».
З відеозапису події, які відбувалися 17 січня 2024 року, вбачається, що патрульні поліцейські в складі екіпажу на службовому автомобілі патрулювали місто Кременчук.
Відповідно до відомостей відеозапису, який міститься в матеріалах справи, зафіксовано процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, в ході спілкування працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновали їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 у добровільному порядку висловила бажання проходити огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, вказувала про вживання алкогольних напоїв. При цьому, визнала факт керування транспортним засобом під час дії комендантської години. За результатами тестування за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки, показники вказаного тесту склали 0,58% проміле алкоголю, щодо якого ОСОБА_1 жодних зауважень не висловлювала, погодилася із результатами огляду. На поставлене працівником поліції запитання щодо проходження огляду в закладі охорони здоров'я вказала про відмову у такому проходженні.
Що стосується доводів апеляційної скарги про безпідставність причини зупинки транспортного засобу, то вони спростовуються матеріалами справи, зокрема, підставою для зупинки транспортного засобу слугувало пересування автомобіля по місту у зв'язку із комендантською годиною.
З матеріалів справи і відеозапису подій від 17 січня 2024 року, вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено о 00 годині 40 хвилин, тобто під час дії комендантської години, встановленої на території міста Кременчука на час дії воєнного стану.
Відсутність в матеріалах справи розпорядження про встановлення комендантської години, та фіксації порушення Правил дорожнього руху через недотримання установлених законодавчих вимог щодо дії комендантської години не спростовує вини ОСОБА_1 , оскільки комендантська година на території України є загальновідомим фактом, крім того в діях ОСОБА_1 містяться усі ознаки інкримінованого адміністративного правопорушення, зокрема керування нею транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що останньою не заперечувалось. Більше того, за даними відеозапису ОСОБА_1 підтвердила факт керування транспортним засобом під час дії комендантської години.
Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» надано визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується" встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік.
Тим самим, оскільки термін останньої повірки даного приладу "Drager "Alcotest 7510" діє до 24 червня 2024 року, згідно копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірюваної техніки №П 51QM080008323 газоаналізатора Alcotest7510 OIML, то станом на дату проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням, інтервал калібрування даного приладу не закінчився.
Щодо зауважень захисника про те, що температура повітря, зазначена на чеку до приладу Драгер, не відповідає дійсності, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як свідчить Інструкція з експлуатації газоаналізатора Drager Alcotest 7510, яка є у відкритому доступі, відбір проби повітря, що видихає особа, та результат тестування здійснюється даним приладом автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку.
Як вбачається із відеозапису, на якому зафіксований процес проведення огляду водія ОСОБА_1 , будь-яких порушень вказаної інструкції допущено не було, газоаналізатор показав результати тестування без будь-яких помилок, які у подальшому були роздруковані поліцейськими.
При цьому за технічними характеристиками приладу, його результат залежить від температури повітря лише у разі її перевищення гранично допустимих нормативів, що у даному випадку не відбувалось.
Крім того, апеляційним судом перевірено свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Drager Alcotest 7510, яке чинне до 24 червня 2024 року, та будь-яких невідповідностей не встановлено, тому підстав вважати результати газоаналізатора недостовірними або сумнівними немає.
Посилання апелянта на проходження огляду за допомогою вимірювального приладу 4 рази з використанням одного мундштука, апеляційний суд не бере до уваги, виходячи з наступного.
Перед проходженням тесту, одноразовий мундштук був на прохання ОСОБА_1 розпакований та встановлений поліцейським на прилад Драгер «ALKOTEST 7510» у її присутності, безпосередньо перед проходженням тестування, що підтверджується відеозаписом з місця події, тобто ОСОБА_1 проходила огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер із встановленим стерильним мундштуком і одноособово, для отримання результату, тому підстав для визнання процедури проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» з використанням стерильного мундштука, недійсною, немає.
Та обставина, що на неодноразові роз'яснення працівниками поліції порядку застосування спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 лише за четвертої спроби змогла надути необхідний об'єм повітря, що зумовило собою відмову приладу аналізувати вміст алкоголю у повітрі, що видихається не впливає на дотримання процедури проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, застосоване до ОСОБА_1 , є достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових правопорушень і таким, що відповідає характеру вчиненого правопорушення, меті адміністративного стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України та правильно притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності і посилання на невідповідність висновків судді обставинам справи є безпідставними, а тому, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Близнюка І.В. подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 19 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко