Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/983/24
№ провадження 2/624/351/24
іменем України
селище Кегичівка 18 листопада 2024 року
Кегичівський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді - Куст Н.М.,
за участю т.в.о секретаря судового засідання - Ткаченко А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/983/24,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
суть вимог: про розірвання шлюбу,
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 17 червня 2023 року Сахновщинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №60.
Від цього шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сімейне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, подружні стосунки не підтримують. Вказує, що подальше спільне життя та збереження шлюбу не можливе.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
23 жовтня 2024 року позивачка звернулась до суду з позовом.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 18 листопада 2024 року.
Сторони у судове засідання не з'явились, про місце, дату і час повідомлені належним чином, натомість надали заяви про: позивач - позов підтримує, відповідач його визнає, обоє просять розглянути справу без їх участі, проти надання строку на примирення категорично заперечили, повідомили, що дитина після розірвання шлюбу проживатиме разом з матір'ю, позивачка просить судові витрати залишити за нею та прізвище не змінювати.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як передбачено ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Судом установлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17 червня 2023 року, який зареєстровано Сахновщинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №60, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Від цього шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.8).
Згідно з ч. 3,5 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України).
Як встановлено ч. 2 ст. 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
Ч. 1 ст. 1 ст. 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно вимог ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим.
Ч. 1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Зберегти сім'ю сторін не уявляється можливим, тому що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, шлюбно-сімейні відносини припинені.
Як роз'яснено в п. 10 № Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд вважає, що за таких обставин, сім'я розпалася повністю та відновлена бути не може, оскільки сторони проживають окремо, проти надання строку на примирення категорично заперечили, ці стосунки суперечать інтересам позивача, яка не бажає подальшого перебування у шлюбі, тому шлюб необхідно розірвати.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Крім того, відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, таким чином прохання позивачки надалі іменуватися цим прізвищем є законним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивачка просить залишити судові витрати за нею, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований 17 червня 2023 року Сахновщинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №60.
Залишити ОСОБА_1 після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_5 ».
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати Красноградському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України або через Кегичівський районний суд Харківської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка смт. Чапаєве Кегичівського району Харківської області, ІПН НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт Кегичівка Кегичівського району Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.М. Куст