Справа №705/5035/24
2/705/2338/24
18 листопада 2024 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (банківського вкладу, депозиту, грошових коштів),
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (банківського вкладу, депозиту, грошових коштів). В позовній заяві зазначено, що 30.08.2008 вона з відповідачем уклали шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області. З кінця травня 2022 року сімейне життя між ними поступово погіршувалося, з березня 2023 року вони припинили шлюбні відносини. 12.06.2024 рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області шлюб з відповідачем було розірвано. Перебуваючи у шлюбі за спільні кошти подружжя, ними було внесено депозит (банківський вклад) в АТ «Перший Український міжнародний Банк». Зважаючи на те, що між нею та відповідачем не досягнуто згоди щодо поділу майна, вона вирішила звернутися до суду з позовом про поділ майна подружжя та просить розділити в рівних частках банківський вклад (депозит), оформлений на відповідача ОСОБА_2 в АТ «Перший Український міжнародний Банк», судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою судді від 25.09.2024 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали про відкриття провадження направлено відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, рекомендоване повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18)).
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Судом було встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 12.06.2024 рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Позивач посилається на те, що за спільні кошти подружжя, ними було внесено депозит (банківський вклад) в АТ «Перший Український міжнародний Банк».
АТ «Перший Український міжнародний Банк» надав інформацію щодо депозитних рахунків розміщених ОСОБА_2 за період з 01.01.2022 по 12.06.2024. З наданої інформації вбачається, що 06.04.2023 ОСОБА_2 було відкрито депозитний рахунок НОМЕР_1 , сума депозитного договору - 200000 грн., дата закриття рахунку - 07.04.2024. Крім того, 30.12.2021 ОСОБА_2 було відкрито депозитний рахунок НОМЕР_2 , сума депозитного договору - 200000 грн., дата закриття рахунку - 02.07.2022.
Згідно зі ст. 60 СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо), самостійного заробітку (доходу).
Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Водночас, як роз'яснила Велика палата Верховного Суду у своїй постанові від 21.11.2018 року по справі № 372/504/17, презумпція спільності права власності подружжя на майно може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі і в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Однак, відповідно до матеріалів справи, будь-яких доказів, які б підтверджували як вищенаведені обставини, так і спростовували б матеріально-правову презумпцію спільності майна подружжя відповідачем до суду надано не було.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
При цьому в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року за № 11 роз'яснено для врахування судами, що у випадках поділу грошових сум (вкладів), внесених у банківські (фінансові) установи за договорами банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів подружжя, права зазначених установ не зачіпаються.
Законом «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Таким чином, незалежно від джерел походження, кошти, які перебувають на розрахункових рахунках кожного з подружжя, які були покладені під час шлюбу (та не були отримані в результаті укладення договору дарування, спадкування, як премія, нагорода, стягнена моральна шкода за рішенням суду, страхові суми та інші відповідно до ст. 57 СК України) підлягають поділу у рівних частках.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Грошові кошти, внесені сторонами у банківську установу за договорами банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії чи інших доходів подружжя, незалежно від того на чиє ім'я вони внесені, відповідно до статті 61 СК України є спільною сумісною власністю подружжя і частки сторін у них є рівними.
Та обставина, що на час вирішення спору про поділ коштів, що знаходилися на депозитному рахунку, строк дії договору про депозитний вклад закінчився, не може бути додатковою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про поділ грошових коштів, що розміщувалися на депозитному рахунку.
Таким чином, виходячи із принципу презумпції спільності права власності подружжя на майно, враховуючи положення ч. 1 ст. 69 СК України та період відкриття та закриття депозитних рахунків, дату з якої розірвано шлюб, суд дійшов висновку, що грошові кошти, про які вказано позивачем в своїй позовній вимозі, були спільними коштами подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений при подачі позову.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (банківського вкладу, депозиту, грошових коштів)- задовольнити.
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право на 1/2 частину банківського вкладу (депозиту), розміщеного на рахунку НОМЕР_1 , відкритого 06.04.2023 у АТ «Перший Український міжнародний Банк».
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , право на 1/2 частину банківського вкладу (депозиту), розміщеного на рахунку НОМЕР_1 , відкритого 06.04.2023 у АТ «Перший Український міжнародний Банк».
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право на 1/2 частину банківського вкладу (депозиту), розміщеного на рахунку НОМЕР_2 , відкритого 30.12.2021 у АТ «Перший Український міжнародний Банк».
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , право на 1/2 частину банківського вкладу (депозиту), розміщеного на рахунку НОМЕР_2 , відкритого 30.12.2021 у АТ «Перший Український міжнародний Банк».
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Л. Гудзенко