єдиний унікальний номер справи 546/636/24
номер провадження 3/546/306/24
15 листопада 2024 року м. Решетилівка Полтавської області
Решетилівського районний суд Полтавської області у складі судді - Лівер І.В.,
за участю секретаря судового засідання - В'язовської В.В.,
захисника - Рвачова О.О.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Решетилівка Полтавської області матеріали, що надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лиман Перший Решетилівського району Полтавської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
30.04.2024 о 01 год 06 хв в м. Решетилівка, вул. Полтавська, 139, ОСОБА_1 керувала автомобілем ЗАЗ TF-698 к, державний номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager 6810, результат - 2,02‰, тест № 703.
У судове засідання ОСОБА_1 зазначила, що у квітні 2024 року точної дати вже не пам'ятає, на автомобілі ЗАЗ Sens, близько 01 годи їхала в аптеку, оскільки у матері піднявся тиск. Була зупинена працівниками поліції на заправці на трасі М 03, була необхідність заправити газом автомобіль. Посвідчення водія на вимогу поліцейського не надала, оскільки його не отримувала. Поліцейські зазначили про виявлення ознак сп'яніння, запропонували проходження огляду на що вона погодилась, результат був 2.02 ‰, з ним була не згодна, тому не підписала протокол. Алкогольні напої не вживала. Винуватість не визнає у повному обсязі.
У судовому засіданні захисник Рвачов О.О. зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. 30.04.2024 ОСОБА_1 дійсно погодилась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням технічного приладу на місці, з результатом 2,02 ‰ була не згодна, про що свідчить її відмова від підписання протоколу та відсутність підпису Акту огляду на стан сп'яніння у графі згоден. Разом з тим, працівники поліції перейшли до складання протоколу, чим порушили вимоги Інструкції та ст. 266 КУпАП, не направили на огляд у заклад охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин, хоча з відеозапису вбачається, що фіксація розпочалась о 01 год 11 хв, а відмова ОСОБА_1 була о 01 год 54 хв, тобто минуло 43 хвилину часу, і враховуючи відстань до м. Полтава така можливість була. Також, просить суд у разі накладення на ОСОБА_1 стягнення, не застосовувати позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки на момент складання протоколу ОСОБА_1 не мала посвідчення водія, наразі вона пройшла курси, але не здавала іспити. Врахувати Постанову ВСУ № 14, яка зазначає, що суд не вправі застосовувати його тоді, коли винна особа взагалі його не мала. Просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
22.07.2024 через систему «Електронний суд» захисником подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обгрунтування зазначив, що 30.04.2024 ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції, погодилась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням технічного приладу на місці, з результатом 2,02 ‰ була не згодна, про що свідчить її відмова від підписання протоколу та відсутність підпису Акту огляду на стан сп'яніння у графі згоден. Працівники поліції перейшли до складання протоколу, чим порушили вимоги Інструкції та ст. 266 КУпАП, яка передбачає, що у разі незгоди з результатом огляду, він проводиться у закладі охорони здоров'я. Разом з тим, поліцейський забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. З відеозапису вбачається, що зйомка розпочалась о 01 год 11 хв, а відмова ОСОБА_1 була о 01 год 54 хв, тобто минуло 43 хвилину часу, тому працівник поліції був зобов'язаний пропонувати ОСОБА_1 проходження огляду у медичному закладі в м. Полтава, що було можливим враховуючи відстань. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути серії ААД № 654884 від 30.04.2024 не може бути визнаний судом як доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В матеріалах справи міститься Довідка, згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримувала. Відповідно до абз. 3 п. 28 Постанову ВСУ № 14, суд не вправі застосовувати його тоді, коли винна особа взагалі його не мала. ОСОБА_1 не може бути піддана адміністративному стягненню в частині позбавлення права керування транспортним засобом. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно доводили винуватість ОСОБА_1 у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як зазначено у ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.п. 6 та 7 розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2‰ алкоголю в крові.
Положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення ААД № 654884 від 30.04.2024 складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст. 255 КУпАП, та відповідає вимогам ст. 256 цього Кодексу.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 654884 від 30.04.2024, з яких встановлено, що 30.04.2024 о 01 год 06 хв в м. Решетилівка, вул. Полтавська, 139, ОСОБА_1 керувала автомобілем ЗАЗ TF-698 к, державний номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager6810, результат - 2,02‰, тест № 703;
- тестуванням на алкоголь від 30.04.2024, тест № 703, особа що тестується: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , результат тесту: 2,02‰, відсутній підпис особи, що тестується;
- даними Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв'язку з виявленнями ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, проводився за допомогою газоаналізатора Drager 6810, результат: позитивна 2,02 ‰, у графі з результатом згоден з оглядом зазначено: ОСОБА_1 ;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 462022 від 30.04.24, складеної о 01 год 25 хв за ч. 2 ст. 126 КУпАП, згідно якої 30.04.2024 о 01 год. 06 хв. а/д М 03 Київ-Харків-Довжанський, 306 км, ОСОБА_1 керувала ТЗ DAEWOO ЗАЗ TF 698 к державний номерний знак НОМЕР_2 не маючи права керування, а саме категорії В, чим порушила п 2.1а ПДР. На ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн;
- даними відеозаписів на двох CD-R дисках (частина 1, частина 2) нагрудної відеокамери поліцейського, з якого вбачається, що 30.04.2024 о 01 год 06 хв працівники патрульної поліції рухались за автомобілем DAEWOO, державний номерний знак НОМЕР_2 на автозаправці автодороги М03 Київ-Харків, біля колонки для заправки газом автомобіль зупинився. ОСОБА_1 надала працівнику поліції свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс страхування, посвідчення водія не надала. Працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 про виявлення ознак сп'яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Drager, у разі відмови пройти огляд на місці поліцейським зазначено про проходження огляду в медичному закладі, у разі відмови проходити огляд на місці зупинки та медичному закладі, складається протокол про відмову від проходження огляду, оскільки водій зобов'язаний пройти огляд на вимогу поліцейського. ОСОБА_1 погодилась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат якого виявився позитивним (концентрація алкоголю у видихуваному ним повітрі становила 2,02‰). Про незгоду з показами приладу Drager ОСОБА_1 не зазначала протягом всього часу з моменту огляду до моменту складання протоколу, відмовилась від підписання протоколу та Акту огляду, що також вбачається із дослідженого відеозапису о 01 год 58 хв (CD-R частина 2) .
Отже, твердження захисника, що ОСОБА_1 висловила свою незгоду з результатами огляду 2.02. ‰ на місці зупинки не відповідають дійсності, та спростовуються даними відеозапису.
Також, суд звертаю увагу, що відмова від підписання протоколу та Акту огляду не є тотожнім поняттям з незгодою з результатом оглядом, а є правом особи відмовитись від підписанням, про що робиться відповідний запис у документі.
Твердження захисника про можливість доставки ОСОБА_1 протягом двох годин, до медичного закладу в м. Полтава для проведення огляду, оскільки фіксація розпочалась о 01 год 11 хв, а відмова ОСОБА_1 була о 01 год 54 хв, тобто минуло 43 хвилину часу, і враховуючи відстань до м. Полтава така можливість була, суд вважає безпідставними, з мотивів того, що була відсутня сама незгода ОСОБА_2 з результатом 2.02. ‰ огляду технічним приладом Drager і не було підстав для доставлення її до закладу охорони здоров'я для про проведення огляду.
Більше того, як убачається із відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 перебувала в автомобілі з двома чоловіками, у яких була порушена мова та координація рухів, вказані особи вели себе зухвало, пропонували поліцейським «вирішити питання» та попереджались поліцейськими про кримінальну відповідальність, однією особою зазначено поліцейському: «завтра в 10 будеш у прокурора», о 01 год 28 хв запису з нагрудної камери (CD-R частина 1) чоловік зазначає поліцейському: «вона не п'яна, вона випивши», чим опосередковано підтверджує факт вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв.
Даючи оцінку дослідженим доказам як окремо, так і в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.9а ПДР України.
Тому суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи.
До протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 654884 від 30.04.2024 також додано:
- довідку Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області з якої вбачається, що згідно нормативної бази ІПНПУ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не отримувала та транспортний засіб ЗАЗ TF 698 к державний номерний знак НОМЕР_2 належить гр. ОСОБА_3 .
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що посвідчення водія не вилучалося та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.
Разом з тим, у судовому засіданні захисником повідомлено суд про проходження ОСОБА_1 водійських курсів, але на даний час нею іспит ще не складений. Зазначає, що ОСОБА_1 не мала посвідчення водія на момент складання протоколу та зараз. Посилаючись на абз. 3 п. 28 Постанову ВСУ № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», яка зазначає, що суд не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортним засобом тоді, коли винна особа взагалі його не мала, ОСОБА_1 не може бути піддана адміністративному стягненню в частині позбавлення права керування транспортним засобом.
У постанові від 04 вересня 2023 року по справі № 702/301/20 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла до висновку, що особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (14-31цс21) вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд прийшов до висновку, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, що становить підвищену суспільну небезпечність дій, оскільки відсутності достатні теоретичні і практичні знання і вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою. ОСОБА_1 має намір отримати посвідчення водія, що встановлено у судовому засіданні з підстав повідомлення захисником про проходження нею водійських курсів, тому застосування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку є доцільним та обґрунтованим.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи обставини, характер вчиненого правопорушення, особу винної, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, з позбавленням права керування транспортним засобом, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Клопотання захисника про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Крім того, згідно ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605 гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 33,ч. 1 ст. 130, 279, 283, 284 КУпАП,
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок у дохід держави.
Реквізити для сплати штрафу - отримувач коштів: отримувач: ГУК Полтавської області/Полтавська/21081300, код отримувача: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA048999980313050149000016001, код класифікації доходів бюджету:2108130.
Реквізити для сплати судового збору - отримувач коштів: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова «судовий збір», Решетилівський районний суд Полтавської області код ЄДРПОУ суду: 02886137.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.
Повний текст постанови складений 18.11.2024.
Суддя - І.В. Лівер