12 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 520/5696/22
адміністративне провадження № К/990/24361/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув як суд касаційної інстанції у порядку письмового провадження адміністративну справу №520/5696/22
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2022, ухвалене у складі судді Бабаєва А.І., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2023, ухвалену у складі: судді-доповідача Курило Л.В., суддів Бегунца А.О. та Рєзнікової С.С.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач-1, ГУ НП у Харківській області), Національної поліції України (далі - відповідач-2, НПУ) з вимогами:
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП у Харківській області від 15.03.2022 року № 151 о/с, яким оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 було звільнено зі служби;
- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області;
- стягнути з ГУ НП у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та додаткову винагороду за період з 04.03.2022 по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України;
- допустити до негайного виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області на службі та стягнення середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваним наказом його було звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі. Позивач доводив, що в період, описаний в акті службового розслідування, він був відсутній на службі з поважних причин, а саме у зв'язку з бойовими діями у м. Ізюмі та загрозою його окупації. Позивач зауважує, що не ухилявся від несення служби та після виїзду з м. Ізюма він одразу став на облік в найближчому органі поліції, де був залучений до виконання завдань і функцій поліції.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. 14.03.2022 до начальника ГУ НП в Харківській області надійшов рапорт начальника Ізюмського РУП ГУ НП в Харківській області про те, що оперуповноважений сектору кримінальної поліції Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_1 з 04.03.2022 відсутній на роботі без поважних причин. Телефоном ОСОБА_1 повідомив, що знаходиться в м. Луцьку Волинської області. Табельну вогнепальну зброю отримував, а саме: ПМ, два магазини та 16 набоїв до неї.
4. Наказом ГУНП в Харківській області від 15.03.2022 №478 з метою з'ясування обставин, викладених у рапорті начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 14.03.2022, призначено службове розслідування.
5. 15.03.2022 відповідачем складено висновок службового розслідування, в якому встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23 та частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 1 та пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану».
6. Відповідно до висновку службового розслідування оперуповноважений сектору кримінальної поліції Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_1 з 04.03.2022 по 15.03.2022 був відсутній на службі без поважних причин; не виконав вимог наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» в частині прибуття до органу поліції за місцем несення служби; а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
7. Наказом ГУНП в Харківській області від 15.03.2022 № 212 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області» за скоєння дисциплінарного проступку оперуповноваженого СКП ВРПП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 вирішено звільнити зі служби в поліції.
8. Наказом ГУНП в Харківській області від 15.03.2022 №151 о/с оперуповноваженого СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з підстав, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
9. Не погоджуючись із наказом про звільнення, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2023, позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано наказ ГУ НП у Харківській області від 15.03.2022 №212, яким до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ізюмського РУП ГУ НП у Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;
- визнано протиправним і скасовано наказ ГУ НП у Харківській області від 15.03.2022 № 151 о/с, яким оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ізюмського РУП ГУ НП у Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ізюмського РУП ГУ НП у Харківській області;
- стягнуто з ГУ НП у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.03.2022 по 27.10.2022 у сумі 75304,24 грн.
11. Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили із того, що викладений у висновку службового розслідування та наказах про застосування і реалізацію дисциплінарного стягнення висновок про відсутність позивача на службі без поважних причин та невиконання наказу НПУ від 10.03.2022 №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» є безпідставним.
12. Як установили суди попередніх інстанцій, унаслідок посилення бойових дій та значних руйнувань у м. Ізюмі у зв'язку з ракетними та артилерійськими обстрілами, позивач 05.03.2022 прийняв рішення евакуювати родину з м.Ізюма до м. Луцька, про що він телефоном повідомив майора поліції ОСОБА_2 .
13. 07.03.2022 позивач прибув до м. Луцька, а 09.03.2022 у побутових умовах з власної необережності зламав палець лівої кисті, що підтверджується листом тимчасової непрацездатності. Водночас 10.03.2022 позивач став на облік у ГУ НП у Волинській області для подальшого несення служби. Наказом ГУ НП у Волинській області від 11.03.2022 №85 о/с позивача направлено для забезпечення охорони публічної безпеки та порядку на території обслуговування ГУ НП у Волинській області.
14. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій вважали, що позивач був відсутній на службі з поважних причин і за першої можливості на виконання наказу НПУ від 10.03.2022 №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» прибув до найближчого відділення поліції для реєстрації та постановки на облік.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. 11.07.2023 від відповідача-1 до Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
16. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2023 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
17. За доводами відповідача-1, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, у подібних правовідносинах відсутній висновок щодо застосування положень пункту 1 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23 та частини другої статі 24 Закону України «Про Національну поліцію України», пунктів 1 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану».
18. Відповідач-1 зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що військові дії в м. Ізюмі є для поліцейського поважною причиною для залишення місця несення служби без відповідного наказу.
19. Посилаючись на вимоги пункту 24 частини першої статті 23 та частини другої статі 24 Закону України «Про Національну поліцію України», відповідач-1 зазначає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, а в разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
20. Окремі особливості проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану були визначені наказом Національної поліції України від 10.03.2022 №190, відповідно до якого прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік могли ті поліцейські, які залишили місце проходження служби з метою супроводу дітей в евакуацію; поліцейські, чоловіки (дружини) яких є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов'язків за місцем проходження служби; поліцейські, які мають статус одинокої матері (батька); а також поліцейські, для яких проїзд у регіон місця проживання служби є неможливим у зв'язку з об'єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення).
21. Відповідач доводить, що позивач не належить до вказаної категорії поліцейських, а тому не міг самостійно прийняти рішення про залишення місця служби і після ухвалення вказаного наказу зобов'язаний був невідкладно повернутися до м. Ізюма.
22. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність в його діях складу дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі та невиконання наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 в частині необхідності прибуття до найближчого відділення поліції.
23. Як зазначає позивач, він вимушено покинув місце несення служби через загрозу повної окупації міста, що сталося у майбутньому. 10.03.2022, на час видання наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190, він одразу став на облік в органі поліції за місцем свого перебування.
24. Посилаючись на викладені обставини, позивач уважає, що відповідач не мав підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
25. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу ОСОБА_3, суддям Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.
26. У зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03 серпня 2023 року № 770/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку» розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначений повторний автоматизований розподіл справи № 520/5696/22.
27. За наслідками повторного автоматизованого розподілу справу №520/5696/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
28. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
29. Частинами першою, третьою статті 8 Закону №580-VIII визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
30. Згідно з частиною першою статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
31. "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
32. Відповідно до положень статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
33. Частиною першою статті 23 Закону №580-VIII передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров'я; бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
34. Згідно з частинами другою, третьою статті 24 Закону №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
35. Під час забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
36. Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
37. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
38. Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
39. Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
40. Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
41. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції
42. Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
VI. Позиція Верховного Суду
43. Спірні правовідносини виникли у зв'язку із звільненням позивача зі служби в поліції з підстав реалізації дисциплінарного стягнення, яке було застосовано до позивача за проступок, що полягає у відсутності на службі у період з 04.03.2022 по 15.03.2022, невиконанні вимог наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» в частині прибуття до органу поліції за місцем несення служби, а також в ухиленні від участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
44. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відсутність позивача за місцем несення служби була пов'язана із поважними причинами: ракетно-артилерійськими обстрілами м. Ізюма, де проходив службу позивач, та загрозою його окупації, що виключає можливість застосування до позивача дисциплінарного стягнення за вказані проступки.
45. У касаційній скарзі відповідач доводить, що в контексті завдань поліції та обов'язків позивача як поліцейського зазначені обставини не давали позивачеві підстав для залишення місця несення служби, а тому дисциплінарне стягнення до позивача було застосовано обґрунтовано.
46. Суд частково погоджується із такими аргументами скаржника.
47. З аналізу викладених положень Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту випливає, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.
48. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 уведено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.
49. Пунктом 2 указаного Указу, в його початковій редакції, військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
50. У цьому контексті Суд зазначає, що відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція, відповідно до покладених на неї завдань, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
51. Водночас, відповідно до статті 24 Закону № 580-VIII, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
52. Отже, Національна поліція України як орган виконавчої влади може залучатися для запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану та бере участь у виконанні завдань територіальної оборони.
53. Суд погоджується з тим, що виконання вказаних завдань і функцій в умовах воєнного стану у зв'язку з військовою агресією росії становить ризик для життя і здоров'я. Проте такі загрози не надають поліцейському права самостійно, без відповідного наказу залишати місце несення служби. За визначенням, що міститься у статті 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
54. Завдання і повноваження поліції, навіть у звичайних умовах (за відсутності бойових дій), передбачають реальну вірогідність виникнення ситуацій, що можуть загрожувати життю і здоров'ю поліцейського. Проте присяга, яку складають поліцейські, та їхні обов'язки вимагають з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
55. Таким чином, артилерійські обстріли, загроза окупації не є підставою для складання з себе відповідних обов'язків й не надають поліцейському права неконтрольовано, самостійно, без відповідного наказу залишати місце несення служби.
56. З метою впорядкування проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану, зокрема тими, що з певних причин у перші тижні повномасштабного вторгнення опинилися поза місцем несення служби, Національною поліцією України 10.03.2022 був виданий наказ №190.
57. Пунктом 1 вказаного наказу передбачено, що поліцейські, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, що виконують службові завдання, протягом 1 доби повинні прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме:
- поліцейські, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв'язку з об'єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення);
- поліцейські, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають батьки, що потребують стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини), які є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов'язків за місцем проходження служби;
- поліцейські, які мають статус одинокої матері (батька).
58. Згідно з пунктом 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» поліцейським, які не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, наказано невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби.
59. Пункти 1 і 3 вказаного наказу дають підстави для висновку, що стати на облік в іншому (найближчому) органі поліції могли поліцейські, які не могли прибути до місця постійного несення служби з об'єктивних причин, або які залишили місце несення служби у зв'язку з переліченими сімейними обставинами. Інші поліцейські, навіть якщо вони знаходилися за межами місця несення служби, зобов'язані були невідкладно повернутися.
60. Повертаючись до обставин справи, Суд зазначає, що у висновку службового розслідування як на підставу для застосування до позивача дисциплінарного стягнення відповідач посилався на вчинення позивачем дисциплінарних проступків, що полягали в невиконанні вимог наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 в частині прибуття до органу поліції за місцем несення служби; а також у відсутності на службі, внаслідок чого позивач не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України.
61. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій в частині, що стосувалася відсутності на службі і, як наслідок, невиконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану обмежилися встановленням підстав, що спонукали позивача виїхати з м. Ізюма, указавши на їхню поважність, а в частині, що стосувалася виконання наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 суди лише констатували, що позивач невідкладно став на облік в органі поліції за фактичним місцем перебування станом на 10.03.2022.
62. Водночас у контексті змісту дисциплінарного проступку, що ставиться в провину позивачеві, та з урахуванням викладених завдань поліції й обов'язків поліцейського для правильного вирішення справи судам необхідно було, зокрема, встановити: 1) чи був орган поліції, де проходив службу позивач, залучений для запровадження/здійснення заходів і повноважень для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, зокрема в період відсутності позивача на службі (характер указаних заходів та роль позивача у їх запровадженні/здійсненні); 2) яким чином була організована служба в Ізюмському РУП ГУНП в Харківській області після повномасштабного вторгнення (чи зберіг він керованість у зв'язку з військовою агресією росії та розгортанням бойових дій; чи було розроблено план евакуації Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області та його умови; зміст наказів, доведених до позивача, зокрема щодо місця перебування та службових обов'язків; чи отримував позивач наказ на евакуацію); 3) чи повідомляв позивач керівництво Ізюмського РУП ГУНП в Харківській про намір залишити м. Ізюм, чи отримав він відповідний дозвіл; 4) чи мав позивач змогу, у контексті вимог наказу від 10.03.2022 № 190, прибути до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області (чи було м. Ізюм станом на 10.03.2022 окуповане, чи зберігалося з ним транспортне сполучення); 5) якщо ні, то в якому органі поліції зобов'язаний був стати на облік позивач.
63. З урахуванням викладеного, висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність накладення дисциплінарного стягнення на позивача є передчасним.
64. Пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
65. Отже, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
66. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
67. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити частково.
68. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2023 скасувати.
69. Справу №520/5696/22 направити на новий судовий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
70. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко