13 листопада 2024 року
Київ
справа № 520/6531/19
адміністративне провадження № К/990/41506/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі № 520/6531/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
30.10.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 30.10.2024.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Інших обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених у випадку оскарження судових рішень відповідно до цієї підстави, у касаційній скарзі не наведено.
Крім того, зі змісту судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій, застосовуючи підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України, послалися на постанови Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №520/342/21, від 09.08.2022 у справі № 819/1339/16. Суди встановили, що контролюючий орган не розглянув заяву позивача про проведення звірки. Водночас такі обставини не були єдиною підставою для часткового задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі ГУ ДПС зазначає, що відповідна заява була подана після прийняття податкових повідомлень-рішень. Посилання на конкретну норму права, яка в такому випадку звільняє контролюючий орган від обов'язку розглянути відповідну заяву касаційна скарга не містить. Відсутнє й обґрунтування того, чому (на підставі якої норми), на переконання ГУ ДПС, заява про проведення звірки може бути подана виключно до прийняття податкового повідомлення-рішення, враховуючи, що за змістом підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України на підставі проведеної звірки у випадку виявлення розбіжностей контролюючий орган здійснює перерахунок суми податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення, а попереднє - вважається скасованим (відкликаним).
Також у касаційній скарзі ГУ ДПС доводить про відсутність підстав для звільнення об'єктів нерухомості від оподаткування відповідно до пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Однак, саме такий висновок і міститься в судових рішеннях. При цьому суди попередніх інстанцій під час розгляду спору визначали як площу об'єктів оподаткування, так і належну ставку податку, але касаційна скарга не містить обґрунтування незгоди з судовими рішеннями в цій частині. Суди зазначили про не визначення відповідачем, до якого типу нежитлової нерухомості відносяться нежитлові будівлі позивача, а тому застосували ставку податку, встановленої для "інші будівлі". У касаційній скарзі міститься посилання на те, що нежитлові приміщення мають ознаки "торігвельних", однак, такі доводи приведені без посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України із зазначенням конкретного доказу, який наявний в матеріалах справи, але не був досліджений судами.
Також суди попередніх інстанцій надавали правову оцінку правомірності визначення податку на нежитлові будівлі літ. "А-1" і лі. "Б-1", які були реконструйовані. Зі змісту касаційної скарги не вбачається правового обґрунтування незгоди з висновками судів попередніх інстанцій в цій частині.
Зазначене у сукупності свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги і приведення обґрунтування безвідносно до висновків судів, які стали підставою для часткового задоволення позовних вимог.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв'язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов'язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для відповідної підстави).
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024.
Додатково, враховуючи висновки об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23, суд вважає за необхідне звернути увагу, що до поданої касаційної скарги не долучено документів, передбачених статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі № 520/6531/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон