Справа № 466/11253/24
про залишення позовної заяви
без руху
«15» листопада 2024 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Луців-Шумська Н.Л., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Шульга Юлія Іванівна, до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства та постанови про накладення адміністративного стягнення,
11.11.2024 ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Шульга Юлія Іванівна, звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства та постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно з п.6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
В порушення ч.3 ст.161 КАС України позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною п'ятою ст.288 КАС України визначено, що за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується. Частиною першою зазначеної статті у свою чергу визначено перелік таких позовів, до яких відносяться позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України.
Однак, позивач, окрім рішення про його примусове повернення в країну походження або третю країну, також оскаржує до суду постанову про накладення адміністративного стягнення.
Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В даному випадку судом враховуються висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі 543/775/17, відповідно до яких зазначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу за подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Крім цього, згідно ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Крім цього, згідно ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Позивача подала до суду позовну заяву з додатками до неї в електронній формі через систему «Електронний суд».
Згідно ст.18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Цією ж статтею регламентовано порядок електронного документообігу між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Так, рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15/21 затверджено «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення №1845/0/15/21), а 4 вересня 2021 року у газеті «Голос України» №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв'язку.
За змістом пунктів 24-27 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
З вищенаведених положень законодавства вбачається, що звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд» є лише альтернативою, яка не виключає можливості звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником.
Крім того, зважаючи на воєнний стан, відтак можливе знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, вважаю за необхідне зобов'язати сторону позивача надати позовну заяву з додатками для суду в паперовій формі для формування справи та її подальшого зберігання в архіві суду.
Також слід зазначити, що до позовної заяви долучено скановані копії додатків у поганій якості, які об'єктивно не можливо прочитати.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір за вимогу про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, надати суду позовну заяву з додатками в паперовій формі.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Шульга Юлія Іванівна, до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства та постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В разі невиконання ухвали суду у встановлений термін позовна заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н. Л. Луців-Шумська