14 листопада 2024 р. м. Чернівці справа № 600/1310/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 15.02.2024р. №241670068640 про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2024р. про призначення дострокової пенсії за віком, зарахувавши до загального страхового стажу періоду отримання ним державної соціальної допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.07.2007 по 31.12.2010 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області протиправно відмовлено за його заявою у призначенні пенсії за віком достроково з підстав відсутності необхідного страхового стажу 20 років. Вказував, що враховуючи записи про страховий стаж, зазначені в його трудовій книжці, період отримання ним, як застрахованою особою, державної соціальної допомоги по догляду за сином з інвалідністю - ОСОБА_2 з 01.01.2007 року по 31.12.2023 року, а також отримання такої допомоги в подальшому по догляду за сином ОСОБА_3 , 2021 року народження, його страховий стаж мав би становити більше ніж 20 років, тобто, з урахуванням того, що в період догляду за дітьми він не працював, він має право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 55 років, з дня досягнення пенсійного віку 06.01.2024 року.
З указаних підстав позивач вважає, що рішення, прийняте пенсійним органом за його заявою порушує його права на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подало до суду відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, яка розглянута вказаним територіальним органом ПФУ за принципом екстериторіальності, прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано період роботи з 06.07.2004 по 28.07.2004 у ТОВ «Агрофірмі «Дністер» у зв'язку з відсутністю звітності в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування та догляду з 01.01.2007 по 31.12.2010 за дитиною з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за довідкою від 18.01.2024 №05-66/1, яка видана Управлінням соціального захисту населення Дністровської районної військової адміністрації, у зв'язку з відсутністю в Реєстрі звітності до Пенсійного фонду.
З приводу періоду догляду за дитиною з інвалідністю, пенсійний орган повідомив, що за результатами аналізу даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування встановлено, що звітність щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованої особи ОСОБА_1 . Управлінням соціального захисту населення Дністровської районної військової адміністрації з 01.07.2007 по 31.12.2010 не подавалися. Оскільки у ОСОБА_1 відсутній необхідний страховий стаж 20 років, право на призначення пенсії за нормами ч.3 ст.115 Закону №1058 відсутнє. Відтак, відповідач вважає, що приймаючи оскаржуване рішення ГУПФУ в Луганській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_1 , згідно з матеріалами справи є батьком дитини з інвалідністю до 16 років, отримував державну соціальну допомогу з 01.01.2007 по 30.11.2016, що підтверджується наступними доказами: свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , висновком ЛКК №69 від 08.12.2006, медичних висновків (форма №080/о) №69 від 08.12.2003 та №53 від 13.12.2016, посвідченням серії НОМЕР_3 , виданого 07.02.2013 (а.с.10-15).
Позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності органом розгляду заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 15.02.2024 №241670068640 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу (а.с.17).
Рішення від 15.02.2024 №241670068640 обґрунтоване наступним.
Вік заявника: 55 років 1 місяць 1 день. За наданими документами страховий стаж складає 17 років 2 місяці 24 дні. За розглядом документів до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 06.07.2004 по 28.07.2004 у ТОВ «Агрофірмі «Дністер» у зв'язку з відсутністю звітності в Реєстрі; догляду з 01.01.2007 по 31.12.2010 за дитиною з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за довідкою від 18.01.2024 №05-66/1, яка видана Управлінням соціального захисту населення Дністровської районної військової адміністрації, у зв'язку з відсутністю в Реєстрі звітності до Пенсійного фонду. Відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 20 років.
Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, зокрема, з підстав не зарахування до страхового стажу періоду отримання державної соціальної допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю з 01.01.2007 по 31.12.2010, позивач звернувся до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом пункту 9 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Загальні умови призначення пенсії за віком, передбачені статтею 26 Закону №1058.
Разом з цим, ст.115 Закону №1058-IV передбачено право на призначення дострокової пенсії.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком, з-поміж інших, мають: жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.
Позивач станом на момент звернення до пенсійного органу набув віку 55 років, що є необхідним для реалізації права, визначеного пунктом 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV. Зазначена обставина не заперечується відповідачем та відображена в оскаржуваному рішенні.
Поряд із цим, відмова у призначенні пенсій пенсійним органом обґрунтовується відсутністю необхідного стажу 20 років, передбаченого наведеною вище нормою.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 Закону).
У відповідності до Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) до заяви про призначення пенсії за віком додаються, з-поміж іншого, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. У свою чергу, як визначено у Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи до 01.01.2004 є трудова книжка.
Суд звертає увагу на те, що пенсійним органом обраховано стаж позивача на підставі поданих ним документів та встановлено, що такий складає 17 років 2 місяці 24 дні. Період догляду з 01.01.2007 по 31.12.2010 за дитиною з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за довідкою від 18.01.2024 №05-66/1, яка видана Управлінням соціального захисту населення Дністровської районної військової адміністрації не зараховано у зв'язку з відсутністю в Реєстрі звітності до Пенсійного фонду.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок встановлення часу догляду за інвалідом 1 групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлений пунктом 10 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), а саме зазначений час догляду встановлюється на підставі: інформації про отримання допомоги, компенсації за догляд за такою особою, одержаної органами Пенсійного фонду України від органів соціального захисту населення, або акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів). Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів соціального захисту населення або Пенсійного фонду України та інші документи.
Відтак, належними документами для зарахування до стажу роботи періоду здійснення догляду за дитиною з інвалідністю є інформація про отримання допомоги, компенсації за догляд за такою особою, одержаної органами Пенсійного фонду України від органів соціального захисту населення, або акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).
Згідно з довідкою від 18.01.2024 №05-66/1, виданою Управлінням соціального захисту населення Дністровської РВА (РДА) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення Дністровської РВА, як одержувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 01.01.2007 року по 27.03.2021 року. Підстава: особовий рахунок № НОМЕР_4 (а.с.19).
Відповідно до пункту 14 статті 11 Закону №1058-IV (зазначена норма, наведена в редакції, яка була чинна на період здійснення такого догляду) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема: один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
У зазначеному періоді позивач на підставі п.14 ст.11 Закону №1058-IV (наразі правове регулювання загальнообов'язкового державного пенсійного страхування таких осіб врегульовано п.9 ст.11 Закону №1058-IV) підлягав загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, оскільки фактично здійснював догляд за дитиною з інвалідністю, будучи працездатним не працював та отримував державну соціальну допомогу, відповідно до законодавства.
Зазначені вище обставини не враховані пенсійним органом при розгляді заяви позивача, позаяк останній зважав лише на відсутність звітності в Реєстрі звітності до Пенсійного фонду.
Пунктом 2 статті 14 Закону №1058 визначено, що страхувальниками для осіб, зазначених у пунктах 6-9, 11 і 12 статті 11 цього Закону є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію.
У відповідності до абзацу 7 п.1 ч.1 ст.4 платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Отже, відповідальним за сплату єдиного внеску у даному випадку було Управління соціального захисту населення Дністровської РВА.
У відзиві пенсійним органом зазначено, що за результатами аналізу даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування встановлено, що звітність щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованої особи ОСОБА_1 . Управлінням соціального захисту населення Дністровської районної військової адміністрації з 01.07.2007 по 31.12.2010 не подавалися.
На переконання суду, не виконання належним чином обов'язку стосовно сплати єдиного внеску, або не подання (не відображення) відповідної звітності органом, який виплачував позивачу державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю не може ставити в залежність право позивача на пенсійне забезпечення, - до необхідності дотримання формальностей, які не від нього не залежать. Пенсійним органом залишено поза увагою те, що ці обставини можуть бути підтверджено іншими засобами, наявними у позивача та в матеріалах справи.
Суд вважає, що визначальним у вирішенні питання права на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є догляд за дитиною з інвалідністю, в даному випадку сина позивача, який в силу об'єктивних причин був непрацюючою особою.
Враховуючи, що позивач відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів підлягав загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, як непрацююча особа, який доглядає за дитиною з інвалідністю, і здійснював це в тому числі й у періоді з 01.01.2007 по 31.12.2010, то не зарахування цього періоду до страхового стажу суперечить принципам загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також загальним засадам Конституції України.
Таким чином, відповідачем за результатами розгляду заяви позивача від 07.02.2024 прийнято необґрунтоване рішення та безпідставно не зараховано час догляду за дитиною з інвалідністю з 01.01.2007 по 31.12.2010 до страхового стажу позивача. Відтак, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Визначаючись щодо способу поновлення порушеного права, суд вважає, що належним та ефективним є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до загального страхового стажу позивача період отримання ним державної соціальної допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.07.2007 по 31.12.2010 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2024р. про призначення дострокової пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 15.02.2024р. №241670068640 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період отримання ним державної соціальної допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.07.2007 по 31.12.2010.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2024р. про призначення дострокової пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області сплачений судовий збір в розмірі 1211,20грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул.Шевченка, 9, м.Сєвєродонецьк Луганська область, код ЄДРПОУ 21782461)
Суддя В.О. Кушнір