08 листопада 2024 р. м. Чернівці Cправа № 600/3249/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сіжук О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 №600/3249/24-а адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
31.10.2024 представник позивача звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив:
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи, а саме: 40000,00 гривень - витрати на професійну правову (правничу) допомогу, 726,72 грн судового збору, сплаченого при поданні заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування поданої заяви, позивач зазначив, що при винесенні рішення у справі №600/3249/24-а, судом не вирішено питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та щодо судового збору, сплаченого при поданні заяви про забезпечення позову
Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Зважаючи на те, що рішення у даній справі ухвалено в порядку письмового провадження з правилами спрощеного позовного провадження, суд розглядає заяву про ухвалення додаткового судового рішення у такому ж порядку.
Розглянувши заяву про винесення додаткового судового рішення, перевіривши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Відповідно до змісту прохальної частини заяви про ухвалення додаткового судового рішення представник позивача просить суд стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 40000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За приписами частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що між адвокатським об'єднанням Ювченко та Партнери, в особі керуючого Ювченка А.В. та ОСОБА_1 17.07.2024 було укладено Договір №117/07/24 про надання правової/правничої допомоги.
17.07.2024 між адвокатським об'єднанням Ювченко та Партнери, в особі керуючого Ювченка А.В. та ОСОБА_1 17.07.2024 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №117/07/24 від 17.07.2024 про надання правової допомоги.
Згідно пункту 1.1 Додаткової угоди №1 від 17.07.2024 до Договору №117/07/24 від 17.07.2024 про надання правової допомоги оплата роботи адвоката має фіксований розмір та складає 40000,00 грн, які сплачуються за надання послуг; послугою, яку Адвокатське об'єднання надає клієнту є представництво інтересів у Чернівецькому окружному адміністративному суді (перша інстанція) у справі щодо оскарження бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, аналіз документів, формування правової позиції, підготовка та направлення позовної заяви, заяв по суті справи (відповідь на відзив, додаткові пояснення), участь у судових засіданнях та підготовка усіх необхідних процесуальних заяв (клопотань, заперечень), заяв про забезпечення позову тощо.
На підставі вказаного вище Договору адвокатом Ювченка А.В. 22.07.2024 видано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СЕ №1048594 на представництво інтересів ОСОБА_1 в Чернівецькому окружному адміністративному суді.
Згідно квитанції №17-1/07/24 від 17.07.2024 адвокатським об'єднанням Ювченко та Партнери отримано від ОСОБА_1 20000,00 грн оплати правової допомоги.
Відповідно до квитанції №17-1/10/24 від 17.10.2024 адвокатським об'єднанням Ювченко та Партнери отримано від ОСОБА_1 20000,00 грн оплати правової допомоги.
Також в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі (звіт про надані послуги) щодо виконання Договору про надання правової/правничої допомоги №117/07/24 від 17.07.2024.
Згідно вказаного акту вбачається, що адвокат надав наступні види правничої допомоги:
- 23.07.2024 вивчення наданих клієнтом документів, підготовка позовної заяви про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов'язання вчинити певній дії, подання позовної заяви до суду;
- 09.10.2024 підготовка заяви про забезпечення позову від 09.10.2024, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншим компетентним особам вчиняти певні дії, подання заяви до суду;
- 17.10.2024 підготовка заяви про забезпечення позову від 17.10.2024, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншим компетентним особам вчиняти певні дії, подання заяви до суду.
Проаналізувавши вказані документи та враховуючи наведені вище норми процесуального права, суд вважає, що такими підтверджується сплата позивачем адвокату витрат на суму 40000,00 грн за надання професійної правничої допомоги у цій справі.
Крім цього, суд вважає, що квитанції №17-1/07/24 від 17.07.2024 та №17-1/10/24 від 17.10.2024 про отримання адвокатським об'єднанням Ювченко та Партнери від ОСОБА_1 40000,00 грн оплати правової допомоги є належним доказом сплати понесених позивачем витрат на правову допомогу з огляду на таке.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.04.2020 (справа №727/4597/19), відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
Тобто, аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає підстави для висновку, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.
Разом з цим, статтею 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.
З урахуванням наведеного Верховний Суд вказав, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Поряд з цим, суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування судових витрат необхідно виходити з критерію розумності їхнього розміру.
У цій справі суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, виходить із такого:
- дана справа відноситься до справ незначної складності;
- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;
- позов носить немайновий характер;
- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;
- по аналогічних правовідносинах наявна численна судова практика.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Крім цього, як зазначено Верховним Судом у постанові від 14.11.2021 у справі №200/7763/19-а, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Також суд звертає увагу на те, що згідно акту приймання-передачі (звіт про надані послуги) щодо виконання Договору про надання правової/правничої допомоги №117/07/24 від 17.07.2024 заявник вказує про подання двох заяв про забезпечення позову. Однак, суд вважає за необхідне зазначити те, що ці заяви є подібними за змістом і відрізняються лише викладом обставин.
Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, приходить до висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі на 3000,00 грн, оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають умовам співмірності.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1500,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень
Стосовно стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 726,72 грн судового збору, сплаченого при поданні заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.10.204 №600/3249/24-а задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Судовий збір згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, судовий збір сплачений за подання заяви про забезпечення позову належить до судових витрат.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Так, позивач за подання заяви про забезпечення позову від 17.10.2024 сплатив судовий збір в розмірі 726,72 грн, що підтверджується квитанцією №5841-0176-4938-7165 від 17.10.2024.
Враховуючи, що заяву про забезпечення позову від 17.10.2024 задоволено, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 726,72 грн.
Керуючись статтями 241-246, 252 КАС України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 726 (сімсот двадцять шість) гривень 72 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
У задоволені решти вимог заяви - відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на додаткове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна