Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
11 листопада 2024 року № 953/9743/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (вул. Григорія Сковороди, 61, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ07923280), Харківського квартирно - експлуатаційного управління (вул. Григорія Сковороди, 61, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ07923280), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків, третя особа: ОСОБА_2 , в якому просив суд:
- зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків направити до Чугуївської міської ради клопотання про виключення з числа службового житла квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2021р. позов ОСОБА_1 до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова направити до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службового житла квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.00 коп.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 10.11.2022р. апеляційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 09.08.2023р. касаційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова задоволено. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2021р. та Постанову Полтавського апеляційного суду від 10.11.2022р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова, треті особа: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про зобов'язання вчинити певні дії скасовано. Провадження у справі закрито.
Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2024р. справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії передано для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
Протоколом передачі судової справи справу передано судді Рубан В.В.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він є військовослужбовцем та разом із сім'єю: дружиною та донькою, постійно проживають та зареєстровані в службовій квартирі за адресою: АДРЕСА_4 . В зазначену квартиру він разом з сім'єю вселився на підставі службового ордера №015431 від 07.05.2018, виданого виконавчим комітетом Чугуївської міської ради згідно рішення №77 від 23.04.2018, у зв'язку з проходженням військової служби. На цей час позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України. На квартирному обліку для отримання постійного житла зазначеним складом сім'ї перебуває з 21.02.2007, має вислугу років на військовій службі 20 років та є учасником бойових дій. У квітні 2021 року на звернення позивача до КЕВ м. Харкова з клопотанням про виключення цього майна з числа службових, отримав відмову, яка мотивована тим, що відсутні підстави для розгляду питання виключення житлового приміщення з числа службових. Позивач вважає, що відмова КЕВ м. Харкова не узгоджується з чинним законодавством, а саме п.п. 3, 11 22 «Порядку забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого постановою КМУ від 03.08.2006 року №1081, п. 10 «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» та п. 6 «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP», затвердженого постановою Ради Міністрів від04.02.1988 року №37, а тому, звернувся до суду даним позовом.
Відповідач надав відзив на позов в якому зазначив, що проти позовних вимог заперечує, вважає їх незаконними та безпідставними, у зв'язку з чим, просить відмовити у позові повністю.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на те, що порядок перебування на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених із військової служби, і порядок забезпечення їх житлом для постійного проживання чітко визначений Законом України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», ЖК Української РСР, Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380.
Відповідач вважає, що наявність вислуги на військовій службі не надає позивачу права вимагати конкретне службове житло для постійного проживання без додержання встановленого законом порядку розгляду таких питань. У відповідності до Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі за текстом Інструкції ), однією з обов'язкових підстав для розгляду питання щодо виключення квартири з числа службової та забезпечення ним для постійного проживання є настання черги військовослужбовця для отримання житла. Відповідно до довідки позивач перебуває на квартирному обліку у загальній черзі за №242, першочерговій (УБД (АТО)) за 65, що свідчить про те, що квартирна черга позивача не є першочерговою. На думку відповідача, якщо ним буде подано клопотання до Чугуївської міської ради про виключення квартири з числа службового житла без дотримання черговості, будуть порушені норми чинного законодавства, зокрема Порядку та Інструкції, до того ж, буде порушене переважне право на житло інших військовослужбовців, які знаходяться в першочерговій черзі перед позивачем і відповідно буде порушено принцип рівності. Крім того, відповідач посилається на невідповідність загальної площі квартири, яка виділена позивачу як службове житло та пряму заборону забезпечення постійним житлом у випадку заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими 9 років, крім подружжя, визначену чинним законодавством. Таким чином, відповідач вважає, що правові підстави для задоволення вимог про зобов'язання КЕВ м. Харків звернутись з відповідним клопотанням до виконавчого комітету Чугуївської міської ради відсутні.
Ухвалою від 02.05.24р. залучено до участи у справі в якості другого відповідача Харківське квартирно - експлуатаційне управління ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ07923280). Другий відповідач правом надати відзив на позов не скористався.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України, у військовій частині НОМЕР_1 , має військову вислугу понад 20 років, що підтверджується витягом з послужного списку.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.04.2015 ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій.
07.05.2018 Виконавчий комітет Чугуївської міської ради Харківської області видав ОСОБА_1 ордер на житлове приміщення № 015431, яким позивачу разом з його родиною, яка складається з дружини та доньки, надано право на заняття приміщення за адресою: АДРЕСА_4 . Вказана квартира має статус «службової».
Позивач разом з дружиною та донькою, зареєстровані за вищезазначеною адресою.
Згідно довідки КЕВ м. Харкова №2069 від 22.04.2021, ОСОБА_1 постійною житловою площею від МО України не забезпечувався.
09.04.2021 позивач направив до КЕВ м. Харкова заяву від 07.04.2021 щодо виключення житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 з числа службових.
Листом №2251 від 11.05.2021 щодо житлового питання ОСОБА_1 КЕВ м. Харкова повідомив, що надання військовослужбовцю постійного житла шляхом виключення його з числа службової житлової площі проводиться уразі відповідності займаного житла нормам житлового законодавства. Займана родиною ОСОБА_1 житлова площа не відповідатиме встановленій для даного населеного пункту нормі забезпечення постійним житлом -8,3м2/особу, що буде підставою для зняття з квартирного обліку. Також, під час надання житлових приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими 9 років. У зв'язку з чим, підстави для виключення займаного житла з числа службового ОСОБА_1 та надання відповідного клопотання КЕВ м. Харків відсутні.
Згідно довідки № 2792 від 24.06.2021, виданої КЕВ м. Харкова, ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в Чугуївському гарнізоні, у загальній черзі з 21.02.2007 за №242, в першочерговій - з 03.07.2015 року за №65.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду» квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.
За змістом статті 118 Житлового кодексу України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Статтею 125 Житлового кодексу України передбачено, що осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, не може бути виселено із службового житла.
Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 3 серпня 2006 року, а саме пунктом 3 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Так, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями передбачено чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше: 1) наданням один раз протягом усього часу проходження військової служби житла виключеного новозбудованого; 2) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла виключеного з числа службового; 3) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб; 4) надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Тобто, законодавством прямо передбачено право військовослужбовців самостійно визначатись, яким способом (шляхом) вони бажають реалізувати своє право на забезпечення житлом для постійного проживання.
Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями у п. 11 встановлено механізм виключення житлового приміщення з числа службового, а саме: виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно - експлуатаційного органу.
Пунктом 10 розділу 7 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 року передбачено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.
Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
Отже, у спірних правовідносинах Інструкцією № 380 відповідач, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями в силу його особливого статусу, визначеного Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто внаслідок проходження ним військової служби.
На час розгляду справи, відсутні законодавчі норми, які б обмежували встановлену чинним законодавством можливість реалізації права позивача на виключення його квартири з числа службових.
Конституційний Суд неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантії соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах СБУ, податковій, міліції, прокуратурі, тощо (рішення КСУ від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій, гарантій).
Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 у справі №636/1514/19 погодився з правовим висновком суду першої і апеляційної інстанції та підсумував, що визначальними обставинами - матеріальними підставами для задоволення позовних вимог (визнання права на виключення житла з числа службового та зобов'язання подання відповідного клопотання КЕВ м. Харків) є: перебування позивача на військовій службі, наявність календарної вислуги від 20 років, перебування на квартирному обліку та, до того ж, наявність статусу учасника бойових дій, що надає право на забезпечення постійним житлом, в тому числі і шляхом виключення квартири з числа службових.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має календарну вислугу на військовій службі більше 20 років, проходить військову службу, має статус ветеран війни - учасник бойових дій.
В свою чергу, не подання відповідачем пакету документів щодо виключення житлового приміщення з числа службових обмежує права позивача на забезпечення житлом, гарантовані Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Суд зазначає, що посилання відповідача на невідповідність займаної родиною позивача житлової площі нормам законодавства не може бути визначальною при вирішенні питання щодо виключення квартири з числа службової, оскільки питання про надання житлового приміщення у межах норми житлової площі вирішується органом, уповноваженим надавати житло особі, безпосередньо при його наданні. Подання клопотання про виключення квартири з числа службових створює правові умови для реалізації позивачем його права на житло та не свідчить про порушення житлових прав інших осіб. Крім того, чинним законодавством не встановлено підстав для відмови КЕВ у поданні клопотання про виключення житлового приміщення з числа службового до виконавчого органу відповідної ради.
При цьому, метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України). Відтак, обираючи спосіб захисту прав позивача, суди мали б зважати на ефективність такого захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд для ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дії Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова щодо відмови позивачу подати до Чугуївської міської ради Харківської області пакет документів щодо виключення житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 з числа службових та зобов'язання Харківське квартирно - експлуатаційне управління направити до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службового житла квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (вул. Григорія Сковороди, 61, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ07923280), Харківського квартирно - експлуатаційного управління (вул. Григорія Сковороди, 61, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ07923280), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправною дії Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 подати до Чугуївської міської ради Харківської області пакет документів щодо виключення житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 з числа службових.
Зобов'язати Харківське квартирно - експлуатаційне управління направити до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службового житла квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.