про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення
07 листопада 2024 року Справа № 480/6672/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Соп'яненко О.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Сумській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення Сумським окружним адміністративним судом 06.09.2023 видано виконавчий лист.
У подальшому, від представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій просить встановити порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 по справі № 480/6672/22 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум, шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Сумській області боргу на користь стягувача.
Повідомленням про дату розгляду від 01.11.2024 вищевказану заяву було призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.11.2024.
07.11.2024 сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд відмовляє в її задоволенні, виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення..
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 по справі № 480/6672/22 є обов'язковим до виконання на всій території України.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постановою від 13.11.2023 відкрито виконавче провадження № 72903585 з приводу примусового виконання виконавчого листа у справі № 480/6672/22. (а.с.60)
У зв'язку з невиконанням рішення суду головним державним виконавцем 13.10.2023 на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про накладення на боржника штрафу на користь держави в розмірі 5100,00 грн. та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
У подальшому, у зв'язку з повторним невиконаням рішення суду, керуючись вимогами ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем 24.10.2023 винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Враховуючи вказані обставини, з огляду на невиконання рішення суду ГУ ПФУ в Сумській області, представник просить заяву задовольнити.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданої заяви з наданими доказами, суд не вбачає підстав для її задоволення, враховуючи наступне.
Згідно із частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду. Разом із тим, зміна, на підставі статті 378 КАС України, способу чи порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не можуть змінювати рішення по суті та поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Таким чином, висновки судового рішення щодо порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Суд, дослідивши зміст рішення суду від 20.06.2023, зауважує, що воно є чітким, зрозумілим, додатково зміни способу і порядку виконання, відмінного від первинно визначеного у рішенні, не потребує.
Водначас, як вбачається з листа відповідача від 11.10.2023 №1800-0404-5/45736 сума перерахованих коштів на виконання рішення суду нарахована до виплати та становить 10 147,00 грн. та вказав, що виплата нарахованих коштів буде забезпечена у разі їх надходження з Пенсійного фонду України до Головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. (зворот. стор. а.с. 60-61)
При цьому, представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, обґрунтовуючи необхідність зміни порядку виконання рішення суду, посилається на те, що сума перерахованих коштів буде виплачена у разі їх надходження з Пенсійного фонду України до головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, відтак, просить встановити порядок виконання рішення у даній справі, визначивши стягнути з ГУ ПФУ в Сумській області на користь позивача перераховані кошти у розмірі 10 147,00 грн.
Однак, судом при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 , до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії не вирішувалися позовні вимоги щодо стягнення певної суми коштів.
Суд під час розгляду справи не перевіряв правильність нарахування суми грошової допомоги у розмірі 10 147,00 грн., оскільки вимога стягнути конкретну суму грошової допомоги позивачем не була заявлена.
Як встановлено з листа ГУ ПФУ в Сумській області від 11.10.2023 №1800-0404-5/45736, відповідач не відмовляється від виконання рішення суду, а зазначає, що виплата пенсії в перерахованому розмірі буде виплачена у разі їх надходження з Пенсійного фонду України до головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
На думку суду, такі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не містить обґрунтування виняткової необхідності застосування зміни порядку виконання судового рішення, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Соп'яненко