12 листопада 2024 року м. Суми Справа № 480/8463/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 ,
до - Управління Державної міграційної служби України в Сумській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Суть спору. Процесуальні дії суду. Заяви сторін.
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною відмову відповідача у видачі ОСОБА_2 , у зв'язку із досягненням 16-ти річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до положення, затвердженого постанорвою ВРУ № 2503-ХІІ від 26.06.1992; зобов'язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 2007 р.н., у зв'язку із досягненням ним 16-ти річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до положення, затвердженого постанорвою ВРУ № 2503-ХІІ від 26.06.1992.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що законом внесено зміни якими передбачено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Однак законодавець вніс суперечність відносно постанови Верховної Ради України, згідно якої паспорт у формі паспортної книжечки видається після досягнення 16 років. Разом з тим, законодавець не дотримав вимог за якими зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, який не передбачений Конституцією України.
09.08.2023 судом постановлено ухвалу про прийняття позовної зави до розгляду та відкриття провадження у справі.
25.08.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Відзив мотивований тим, що існує Тимчасовий порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом МВС України № 456 06.06.2019, яким визначено перелік документів, які надаються для оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року. Відповідно до вказаного переліку одним із вказаних документів є рішення суду про зобов'язання оформити та видати паспорт у формі книжечки. Натомість, оскільки заявником із заявою не було надано такого рішення суду, то у відповідача не було законних підстав для оформлення та видачі паспорту у формі книжечки.
08.09.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначені підстави, які є аналогічними, що містяться у позовній заяві.
22.12.2023 судом було постановлено ухвалу про витребування доказів у сторін. Станом на 05.01.2024 вимоги ухвали виконано.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом від 11.12.2014 серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Як зазначає ОСОБА_1 , 08.06.2023 ОСОБА_2 , у зв'язку зі досягненням 16-ти років, у його присутності звернувся до структурного підрозділу відповідача - Глухівського відділу Управління ДМС в Сумській області, із заявою та пакетом документів, з проханням оформити паспорт громадянина України у формі книжечки. Працівник Глухівського відділу Управління ДМС в Сумській області, якому були подані документи, усно відмовився їх брати, посилаючись на те, що такі паспорти вже не видаються та запропонував отримати паспорт у вигляді ID-картки. Жодної письмової відповіді не надав, документи не взяв, пояснивши, що цими питаннями займається УДМС України в Сумській області.
08.06.2023 ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки (а.с.11-13).
10.07.2023 відповідач надав у формі листа відповідь ОСОБА_2 , в якій повідомив, що у зв'язку з відсутністю відповідного рішення суду у Глухівського відділу Управління ДМС в Сумській області відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки (а.с.14-15).
Враховуючи, те що відповідач не оформив ОСОБА_2 паспорт у формі книжечки по досягненню ним 16-ти років, то його батько - ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини, звернувся до суду з даним позовом.
Висновки суду та їх мотиви.
Статтею 5 Закону України ''Про громадянство України'' від 18.01.2001 №2235-ІІІ визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Порядок оформлення паспорту громадянина України у формі книжечки встановлено Положенням, затвердженим постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992.
Відповідно до п.п. 1-3 5, 8, 9-11 цього Положення паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI закріплено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Порядок оформлення паспорту громадянина України у формі ID-картки визначено постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015.
Відповідно до п.п. 2-4 Порядку паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт. Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років.
Отже, чинним законодавством передбачена можливість видачі паспорта громадянина України як у формі книжечки, так і у формі ID-картки.
Суд вважає, що заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, має право на отримання паспорту у формі книжечки.
При цьому, варто відмітити, що у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Відповідно до п. 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Враховуючи викладене, не вбачається відсутності у відповідача можливості видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
До також висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи № Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).
Суд звертає увагу, що лист відповідача від 10.07.2023 не містить посилань стосовно технічної неможлитвості відповідачем оформити паспорт у формі книжечки, без надання згоди на обробку персональних даних, а саме стверджується про відсутність одного з необхідних документів - рішення суду, що і стало підставою для такої відмови.
При цьому, спір у даній справі виник у зв'язку з відмовою відповідача видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ № 2503-ХІІ.
Відтак, з огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову, а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№ 806/3265/17).
У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону Про ЄДДР, на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також, такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було ''встановлене законом''), не є ''необхідним у демократичному суспільстві''. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу фактичної відмови відповідача у видачі паспорту у формі книжечки, враховуючи правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку щодо наявності у особи права на отримання паспорту у формі книжечки.
Як вже зазначалось, обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на той факт, що позивачем не було у повному обсязі надано пакету документів, що передбачений чинним законодавством, однак, вказані доводи суд не приймає до уваги, з огляду на таке.
Так, відповідно до частини 7 ст. 16 Закону Про ЄДДР, уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Отже, положенням вказаної статті Закону Про ЄДДР передбачено вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа. Відповідач у своєму листі, на звернення ОСОБА_2 , зобов'язаний був вказати одну з вище перерахованих підстав для відмови у оформленні паспорта у формі книжечки, оскільки паспорт громадянина України в розумінні статті 21 вказаного Закону є документом. Проте жодного посилання на Закон Про ЄДДР відповідачем у своїй відповіді зроблено не було.
Згідно з наданим листом від 10.07.2023 відповідач, з посиланням на Тимчасовий порядок, відмовив у видачі паспорта у зв'язку з ненаданням рішення суду.
При цьому, дійсно, відповідно до п. 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України 06.06.2019 № 456, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає, серед іншого, рішення суду.
Разом з тим, пунктом 13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Тобто, Положення, відповідно до якого ОСОБА_2 просив видати паспорт, не містить вимоги про обов'язок надання відповідного рішення суду.
Суд ще раз звертає увагу, що у листі відповідачем зазначається саме про відсутність рішення суду, як підставу для відмови у видачі паспорту. При цьому, факт надання заявником всіх інших необхідних документів для оформлення паспорту відповідачем не спростовано.
Оскільки відповідач протиправно відмовив в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, про що зазначено саме у листі від 10.07.2023, то суд, з урахуванням норми ч. 2 ст. 9 КАС України, виходить за межі позовних вимог. Суд задовольняє позовні вимоги, однак шляхом визнання протиправними саме дій відповідача щодо відмови в оформленні та видачі паспорту громадянина України, зазначеної в листі від 10.07.2023 та зобов'язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що демократичне суспільство передбачає можливість особи мати різні погляди, а також вимагати дотримання своїх прав, які не заборонені законом, а навпаки є правомірними. Держава, а саме суб'єкти владних повноважень, з урахуванням конституційного принципу верховенства права, повинна мати за мету сприяти реалізації прав людини. Тому справедливим є допомога людині у реалізації її прав, а не створення або продовження нових правових конфліктів, з урахуванням того, що наявна стала практика зі спірного питання, а паспорт є одним з найважливіших документів, тим більше при оголошенні в країні воєнного стану.
Судові витрати.
Враховуючи те, що за подання даного позову судовий збір не справляється на підставі норми п. 14 ч. 2 ст. 3 ЗУ ''Про судовий збір'', розподіл судового збору не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до - Управління державної міграційної служби України в Сумській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Управління державної міграційної служби України в Сумській області щодо відмови, оформленої листом Управління державної міграційної служби України в Сумській області від 10.07.2023, в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
3. Зобов'язати Управління державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 27, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 37846270) оформити та видати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
4. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано суддею 12.11.2024.
Суддя А.І. Сидорук