15 листопада 2024 року м. Рівне №460/10349/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доРівненської обласної ради
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Рівненської обласної ради (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача у зв'язку з нерозглядом заяви в 2024 році на суму сорок тисяч гривень; зобов'язати відповідача виплатити сорок тисяч гривень; відшкодувати витрати на позов та ведення справи 5747,00 грн; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 137700,00 грн.
Ухвалою від 16.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
23.10.2024 позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 розгляд адміністративної справи №460/10349/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
11.11.2024 позивачем подана заява про зміну розміру позовних вимог.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 заяву ОСОБА_1 про зміну розміру позовних вимог повернуто без розгляду.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про надання матеріальної допомоги, а саме - коштів на медичне обстеження та лікування.
Натомість, позивач вказує, що відповідач порушив строк розгляду його звернення, передбаченого Законом України «Про звернення громадян».
Відповідач подав відзив на позов, у якому просив повністю відмовити у його задоволенні. Вказує, що позивачу була надана письмова відповідь на його звернення 05.08.2024 за №Б-2632/060, що свідчить про відсутність допущених порушень строку розгляду звернення, визначеного Законом України «Про звернення громадян».
Щодо вимог позивача про зобов'язання Рівненської обласної ради виплатити ОСОБА_1 кошти у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень відповідач зазначив, що позивачу було надано одноразову матеріальну допомогу з обласного бюджету, виходячи з наявних фінансових ресурсів обласного бюджету.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
31.07.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою до заступника голови Рівненської обласної ради С. Свисталюка про надання допомоги у розмірі сорок тисяч гривень у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, потребі дороговартісного обстеження та лікування.
Вказане звернення було зареєстроване за реєстраційним індексом №Б-2632/060, що підтверджується наявною у матеріалах справи реєстраційно-контрольною карткою.
Листом від 05.08.2024 за номером Б-2632/060 відповідачем у відповідь на звернення позивача було повідомлено останнього, що за умови виділення коштів Рівненській обласній раді на виконання заходів Обласної програми матеріальної підтримки найбільш незахищених верств населення на 2023-2025 роки, його звернення щодо надання матеріальної допомоги буде розглянуте на засіданні комісії з питань надання матеріальної допомоги громадянам. У разі позитивного вирішення питання, кошти будуть відправлені на відділення АТ «Укрпошта» за місцем проживання позивача.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частиною 3 статті 3 Закону №393/96-ВР передбачено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 7 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Статтею 15 цього ж Закону встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР).
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє дійти висновку, що кожен громадянин в разі порушення його законних прав має право звернутися органів влади, їх посадових осіб із заявою (клопотанням), пропозицією чи скаргою, при цьому, таке право кореспондується із обов'язками органів влади здійснити розгляд таких звернень та повідомити про наслідки розгляду таких заяв (клопотань) з урахуванням їх функціональних обов'язків у порядку та з дотримання умов, визначених Законом України «Про звернення громадян».
Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств (пункт 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція)).
Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду (пункт 2 статті 10 Конвенції).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на свободу вираження поглядів із гарантіями статті 10 Конвенції, є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту пункту 2 вказаної статті, а також чи є відповідний захід необхідним у демократичному суспільстві з метою досягнення такої мети, зокрема чи є він пропорційним останній.
Втручання становитиме порушення гарантій статті 10 Конвенції, якщо воно не відповідатиме будь-якому з означених критеріїв.
Стаття 10 Конвенції не надає фізичним особам права на доступ до інформації, яка знаходиться в розпорядженні держави. Але таке право може виникнути, по-перше, якщо поширення інформації передбачається судовим рішенням, і, по-друге, коли доступ до інформації має важливе значення для реалізації права на свободу вираження поглядів, і відмова в її наданні є втручанням у це право (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2016 у справі «Угорський Гельсінський Комітет проти Угорщини» (Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary, заява № 18030/11, пункт 156) і від 26.03.2020 у справі «Центр демократії та верховенства права проти України» (Centre for Democracy and the Rule of Law v. Ukraine, заява № 10090/16, пункт 96)).
Як вже зазначалося вище по тексту, судом встановлено, що у відповідь на звернення позивача від 31.07.2024 відповідачем, у встановлений ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР строк, була надана відповідь у формі листа від 05.08.2024 за номером Б-2632/060. У вказаному листі фактично надано інформацію на поставлене ОСОБА_1 питання щодо надання матеріальної допомоги з врахуванням функціональних обов'язків та компетенції Рівненської обласної ради. При цьому, позивачу було надано інформацію, що питання з приводу надання матеріальної допомоги буде розглянуте на засіданні комісії з питань надання матеріальної допомоги громадянам та у разі прийняття позитивного рішення, кошти будуть відправлені на відділення АТ «Укрпошта» за місцем проживання.
Враховуючи вказане вище, суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог позивача про бездіяльність Рівненської обласної ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 в порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».
Щодо позовної вимоги про зобов'язати відповідача виплатити сорок тисяч гривень, суд зазначає наступне.
Питання надання Рівненською обласною радою матеріальної допомоги громадянам врегульовано Положенням про порядок використання коштів Обласної програми матеріальної підтримки найбільш незахищених верств населення, виділених обласній раді (далі - Положення), що викладено в новій редакції рішенням Рівненської обласної ради від 11.03.2021 №125.
Відповідно до пунктів 1, 2 Положення це Положення встановлює порядок використання коштів для надання матеріальної допомоги найбільш незахищеним верствам населення Рівненської області за їхніми зверненнями до керівництва та депутатів обласної ради, виділених з відповідної Обласної програми матеріальної підтримки найбільш незахищених верств населення. Кошти, виділені для забезпечення виконання Програми, спрямовуються для надання матеріальної допомоги таким категоріям громадян: громадянам області, які потрапили в складні життєві обставини, або потребують довготривалого чи вартісного лікування, або потерпіли від надзвичайних ситуацій тощо, чи не мають можливості отримувати будь-які джерела існування з поважних причин, батькам (або законним представникам за наявності відповідних документів) дітей з інвалідністю та із малозабезпечених і багатодітних сімей.
Відповідно до пунктів 4 та 5 Положення розгляд звернень щодо надання матеріальної підтримки здійснюється комісією з питань надання матеріальної допомоги громадянам Рівненської обласної ради. Персональний склад Комісії затверджується розпорядженням голови Рівненської обласної ради.
Згідно з пунктом 6 Положення розподіл коштів, виділених обласній раді відповідно до Програми, проводиться відповідно до протоколу Комісії на підставі заяв та відповідних підтверджуючих документів громадян за пропозицією голови обласної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради та депутатів обласної ради.
Пунктами 7 та 8 Положення встановлено, що надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам населення області проводиться відповідно до розпорядження голови обласної ради, прийнятого на підставі протоколу Комісії. Протокол засідання Комісії та проєкт розпорядження голови обласної ради готує секретар Комісії. Допомога для фізичних осіб надається один раз на рік. У разі довготривалого чи вартісного лікування, надзвичайної ситуації допомога може надаватися повторно протягом року як виняток.
Відповідно до пункту 10 Положення реєстрацію, облік заяв громадян до керівництва обласної ради, депутатів обласної ради щодо надання матеріальної допомоги незахищеним і малозабезпеченим категоріям громадян області здійснює працівник виконавчого апарату обласної ради, відповідальний за роботу зі зверненнями громадян.
Пунктами 12 та 13 Положення передбачено, що виділені кошти громадянам згідно з розпорядженням голови обласної ради перераховуються комунальним закладом «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг» Рівненської обласної ради на їх домашню адресу поштовим переказом або на рахунок, відкритий заявником у банку. Ліміт коштів, визначений керівництву та депутатам обласної ради, затверджує голова обласної ради. Використання ліміту коштів, визначеного керівництву і депутатам обласної ради, для надання матеріальної допомоги контролює і обліковує працівник виконавчого апарату обласної ради, відповідальний за роботу зі зверненнями громадян.
Отже, громадяни Рівненської області, які надсилають відповідні звернення для отримання матеріальної допомоги, отримують таку допомогу за рахунок коштів Обласної програми матеріальної підтримки найбільш незахищених верств населення, в порядку надходження звернень та в межах наявних фінансових ресурсів, які виділяються з обласного бюджету для фінансування вказаної Обласної програми.
На виконання пункту 13 Положення у 2023 році головою Рівненської обласної ради було затверджено розподіл лімітів коштів Обласної програми матеріальної підтримки найбільш незахищених верств населення, визначених керівництву обласної ради, з метою надання такої допомоги громадянам, які надіслали у 2023 році відповідні звернення до обласної ради, у розмірі 4 400 000 (чотири мільйони чотириста тисяч) гривень. В свою чергу, у 2024 році головою Рівненської обласної ради було затверджено розподіл лімітів коштів Обласної програми матеріальної підтримки найбільш незахищених верств населення, визначені керівництву обласної ради з метою надання такої допомоги громадянам, які станом на 30.09.2024 надіслали відповідні звернення до обласної ради, у розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень.
Відповідно до службової записки, адресованій керуючому справами виконавчого апарату обласної ради-керівнику секретаріату від 30.09.2024 у 2023 році на адресу Рівненської обласної ради надійшло 1849 звернень громадян з проханням надати матеріальну допомогу. За дев'ять місяців 2024 року до Рівненської обласної ради надійшло 2 926 звернень громадян з проханням надати матеріальну допомогу. При цьому станом на 30.09.2024 матеріальну допомогу на загальну суму - чотири мільйони гривень отримали лише 1881 громадянин із 2 926.
04.10.2024 начальником Рівненської обласної військової адміністрації було видано наказ №504 «Про внесення змін до обласного бюджету Рівненської області на 2024 рік», яким було виділено 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень на Обласну програму матеріальної підтримки найбільш незахищених верств населення.
Судом встановлено, що за результатами розгляду звернення позивача заступник голови Рівненської обласної ради вніс письмову пропозицію голові Комісії з питань надання матеріальної допомоги громадянам Рівненської обласної ради щодо виділення матеріальної допомоги позивачу у розмірі 3000 гривень.
14.10.2024 відбулося засідання комісії з питань надання матеріальної допомоги громадянам Рівненської обласної ради на якому були розглянуті питання щодо надання одноразової матеріальної допомоги, зокрема, було розглянуто відповідне питання позивача стосовно надання йому матеріальної допомоги. Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з протоколу комісії.
Відповідно до пунктів 7 та 8 Положення про порядок використання коштів Обласної програми матеріальної підтримки найбільш незахищених верств населення, виділених обласній раді та на підставі протоколу Комісії від 14.10.2024 №12, головою Рівненської обласної ради 21.10.2024 було видане розпорядження №121 «Про надання одноразової матеріальної допомоги», яким надано одноразову матеріальну допомогу з обласного бюджету 218 (двісті вісімнадцятьом) громадянам, в тому числі і ОСОБА_1 .
У даному випадку, суд вважає, що з урахуванням принципу пропорційності, обставин наявності достатніх коштів та фінансових ресурсів в обласному бюджеті, відповідач при розгляді заяви позивача щодо надання матеріальної допомоги діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
А відтак, не належить до задоволення позовна вимога ОСОБА_1 до Рівненської обласної ради про зобов'язання виплатити сорок тисяч гривень матеріальної допомоги.
Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, витрат на позов та ведення справи, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною першою статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Приписами частини другої статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до приписів частини третьої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За правилами частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд зазначає, що згідно з роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами і доповненнями), під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Отже, під моральною шкодою законодавець розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Позивачем не було надано доказів на підтвердження приниження його гідності чи доказів погіршення стану його здоров'я, які спричинили б понесення будь-яких витрат на лікування, не наведено позивачем і мотивів розрахунку, з яких він виходив при визначенні розміру моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України до видів судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (пункт 5 частини третьої статті 132 КАС України).
Відповідно до статті 138 КАС України розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Будь-яких доказів на підтвердження фактичного понесення зазначених позивачем витрат у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 суду не надав.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненської обласної ради належить відмовити повністю.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненської обласної ради відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Рівненська обласна рада (майдан Просвіти, буд. 1,м. Рівне,Рівненська обл.,33013. ЄДРПОУ/РНОКПП 21085816)
Повний текст рішення складений 15.11.2024.
Суддя Олег ГРЕСЬКО