08 листопада 2024 року м. Рівне №460/10050/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною діяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, в розрахунку на місяць.
Ухвалою суду від 04.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з позовною заявою, вимоги ґрунтуються на тому, що 22.02.2023 під час безпосередньої участі у бойових діях по захисту Батьківщини, при виконанні бойових завдань у складі військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , внаслідок танкового обстрілу позивач отримав поранення: ВТ. ЗЧМТ. СГМ, Акубаротравма, забій поперекового відділу хребта. Вказує, що внаслідок цього, з 24.02.2023 по 01.03.2023 перебував на лікуванні в МКЛ-16 м.Дніпро (епікриз №3675), з 01.03.2023 по 13.03.2023 лікувався у КНІ «Криворізька міська лікарня №3» КМР (епікриз №1125), з 13.03.2023 по 31.03.2023 лікувався у КНП «Криворізька міська лікарня №7» КМР (епікриз №903/188). Також, 31.03.2023 пройшов медичний огляд ВЛК КНП «Криворізька міська лікарня №7», де була рекомендована відпустка за станом здоров'я на 30 днів. В період відпустки, в зв'язку з погіршенням стану здоров'я по направленню ІНФОРМАЦІЯ_1 з 21.04.2023 по 12.05.2023 лікувався в КНП «Центральна міська лікарня» РМР (епікриз №6599). А з 10.06.2023 по 06.07.2023 госпіталізований у Республіканський центр лікування та реабілітації наслідків нейротравми відділення №2 (КП «Рівненський обласний госпіталь ВВ). Оскільки, проходячи військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 в зв'язку з пораненням позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 23 лютого 2023 року по 06 липня 2023 року, вважає, що має право на грошову винагороду. Однак, в порушення постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 йому за цей період не виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн. Зазначає, що послідуючі курси лікування також пов'язані з наслідками отримання вогнепальних поранень, контузій під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 . При цьому, 17.10.2023 наказом №294 позивач виключений із списків Військової частини НОМЕР_1 . Просить позов задовольнити.
Згідно з відзивом на позовну заяву, сторона відповідача позов не визнає. На обґрунтування заперечень покликається на те, що додаткова винагороди в розмірі 100 000 гривень виплачується виключно: за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК. Крім того, підставою для надання такої відпустки є виключно постанова ВЛК в якій, крім того, обов'язково зазначається ступінь важкості поранення. Інших підстав для надання такої відпустки чинними нормативно-правовими актами не передбачено. Позивачем же не надано таких постанов, які б підтверджували його право на відпустку у спірний період. Тому, додаткова винагорода за період відпустки для лікування нарахуванню та виплаті позивачу не підлягає, оскільки згідно довідки ВЛК від 31.03.2023 №103 травма (поранення) класифікована, як легка. Наголошує, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.09.2024 №2220, позивачу здійснено нарахування коштів за документально підтверджені періоди стаціонарного лікування поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми від 17.05.2023 №1916): 24.02.2023 - 01.03.2023 (виписка від 01.03.2023 №3675); 13.03.2023 - 31.03.2023 (виписка №903/188); 21.04.2023 - 12.05.2023 (епікриз №6599); 10.06.2023 - 06.07.2023 (виписка від 06.07.2023 №2363). Відомість зарахувань грошового забезпечення за період з 18.10.2024 по 18.10.2024, підтверджує виплату нарахованих коштів позивачу у сумі 234837,77 грн. Отже, відповідач вважає, що в повному обсязі виплатив ОСОБА_1 додаткову винагороду за час стаціонарного лікування поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини. Крім того, звертає увагу, що оскільки починаючи з 17.10.2023 позивача знято з грошового та інших видів забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 , вимоги щодо нарахування та виплати додаткової винагороди за лікування після цієї дати до військової частини НОМЕР_1 є безпідставними.
Дослідженими по справі доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 02.09.2022 по 17.10.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . З 29.01.2023 по 23.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що сторонами не заперечується.
22.02.2023 під час безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, при виконанні бойових завдань у складі військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , внаслідок танкового обстрілу ОСОБА_1 отримав поранення: вибухова травма (ВТ), закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ), струс головного мозку (СГМ), акубаротравма, забій поперекового відділу хребта, що підтверджено довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1916 від 17.05.2023. Підставою для видачі довідки зазначено наказ командира військової частини НОМЕР_1 №214 від 22.02.2023 (а.с.22).
Перша медична допомога надана МР в/ч НОМЕР_1 22.02.2023, згодом 23.02.2023 у ПХГ «Краматорськ 2» (а.с.13-15).
Відповідно до Виписки з медичної карти стаціонарного хворого №3675, з 24.02.2023 по 01.03.2023 позивач перебував на лікуванні в МКЛ-16 м.Дніпро; заключний діагноз - ВТ (22.02.2023), ЗЧМТ, СГМ гострий період з цефалгічним синдромом, астено-невротичним синдромом (а.с.16).
З 13.03.2023 по 31.03.2023 ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування в КНП «Криворізька міська лікарня №7» КМР, що підтверджується Випискою №903/188 та довідкою від 31.03.2023 №129. Основний діагноз - проміжний період вибухової травми (22.02.2023): закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма. Дрібноосередкова симптоматика. Цефалгічний та вестибуло-тактичний синдроми. Забій поперекового відділу хребта з посттравматичною люмбоішіалгією, стійким больовим та м'язово-тонічним синдромами. Статико-динамічні порушення помірного ступеня (а.с.17, 19).
Відповідно до довідки ВЛК КНП «Криворізька міська лікарня №7» від 31.03.2023 №103, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): проміжний період вибухової травми (22.02.2023): закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма. Дрібноосередкова симптоматика. Цефалгічний та вестибуло-тактичний синдроми. Забій поперекового відділу хребта з посттравматичною люмбоішіалгією, стійким больовим та м'язово-тонічним синдромами. Статико-динамічні порушення помірного ступеня. Згідно наказу МОЗ України №307 від 04.07.2007 травма легкого ступеню. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів (а.с.18).
З 21.04.2023 по 12.05.2023 ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Центральна міська лікарня» РМР м.Рівне, що підтверджується Епікризом №6599. Діагноз: стан після судомного нападу, ВТ (22.02.2023), СГМ, відновний період з цефалгічним синдромом, судомним синдромом (а.с.20).
З 10.06.2023 по 06.07.2023 позивач проходив стаціонарне лікування у Республіканському центрі лікування та реабілітації наслідків нейротравми відділення №2 (КП «Рівненський обласний госпіталь ВВ), що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2363. Повний діагноз: ЗЧМТ, СГМ, зі стійким цефалгічним, астено-невротичним синдромом. Акубаротравма. Судомний напад в анамнезі. Забій поперекового відділу хребта з посттравматичною люмбоішіалгією, з вираженим больовим та м'язово-тонічним синдромом (а.с.21).
24.07.2024 ОСОБА_2 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з заявою в якій просив нарахувати та виплатити додаткову винагороду за участь в бойових діях та в зв'язку з пораненням та стаціонарним лікуванням, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (а.с.33-36). Позивач вказує, що Військова частина НОМЕР_1 отримала зазначену заяву 29.07.2024, однак відповіді не надала.
Позивач стверджує, що за періоди перебування на стаціонарному лікуванні, а саме: з 24.02.2023 по 01.03.2024, з 01.03.2023 по 13.03.2023, з 13.03.2023 по 31.03.2023, з 21.04.2023 по 12.05.2023, з 10.06.2023 по 06.07.2023 та у зв'язку з тим, що він 31.03.2023 пройшов медичний огляд ВЛК КНП «Криворізька міська лікарня №7», де була рекомендована відпустка за станом здоров'я на 30 днів - він має право на додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, однак відповідач такі виплати не здійснив.
Відповідач надав суду копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.09.2024 №2220 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 на період дії воєнного стану», з додатком, де передбачена виплата додаткової винагороди в розмірі 100000 грн (пропорційно із розрахунку за місяць) за час перебування на стаціонарному лікуванні солдату ОСОБА_2 за періоди: з 24.02.2023 по 01.03.2023, з 13.03.2023 по 31.03.2023, з 21.04.2023 по 12.05.2023, з 10.06.2023 по 06.07.2023. Підстава: Рапорт від 17.09.2024 №813/12676, довідка від 17.05.2023 №1916 (а.с.57-59).
Відомість зарахувань грошового забезпечення підтверджує виплату нарахованих коштів позивачу у сумі 234837,77 грн (а.с.60).
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з частиною першою статті 1-1 та статтею 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів. Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно зі статтею 9 цього ж Закону, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» №64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Строк дії режиму воєнного стану продовжувався Указами Президента України: №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024 та №271/2024 від 06.05.2024.
На виконання Указів Президента України №64/2022 та №69/2022 від 24.02.2022, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №217 і від 22.03.2022 №350) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є Підтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
01.04.2022 постановою Кабінету Міністрів України №400 до Постанови №168 внесено зміни, згідно з якими, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, належить включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення №912/з/29 від 23.06.2022, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. також включати військовослужбовців, які [...] у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 24.08.2008, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
У Довідці слід обов'язково зазначити: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).
Виходячи зі змісту наведених норм, додаткова винагорода у розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я або за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Підставою для її виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва). Умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання, пов'язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), який містить об'єктивні дані та висновки службового розслідування, які це підтверджують.
Отже, Постановою №168 встановлено умови, необхідні для виплати винагороди у розмірі 100000 грн, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, внаслідок такого поранення (контузії, травми, каліцтва); або факт перебування у чітко визначеному виді відпустки, а саме: у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Правові висновки у подібних правовідносинах наведено в постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №520/16191/23, які враховуються судом в силу приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі зібраних у справі доказів судом встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 після поранення, в періоди з 24.02.2023 по 01.03.2023, з 13.03.2023 по 31.03.2023, з 21.04.2023 по 12.05.2023, з 10.06.2023 по 06.07.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, а травми та хвороби, пов'язані із захистом Батьківщини.
Однак, доказів перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 01.03.2023 по 13.03.2023 та з 07.07.2023 по 17.10.2023 матеріали справи не містять.
Враховуючи вказані встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач мав виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, збільшену до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я в періоди: з 24.02.2023 по 01.03.2023, з 13.03.2023 по 31.03.2023, з 21.04.2023 по 12.05.2023, з 10.06.2023 по 06.07.2023.
Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.09.2024 №2220 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 на період дії воєнного стану», з додатком, передбачена виплата додаткової винагороди в розмірі 100000 грн (пропорційно із розрахунку за місяць) за час перебування на стаціонарному лікуванні солдату ОСОБА_2 за періоди: з 24.02.2023 по 01.03.2023, з 13.03.2023 по 31.03.2023, з 21.04.2023 по 12.05.2023, з 10.06.2023 по 06.07.2023. Підстава: Рапорт від 17.09.2024 №813/12676, довідка від 17.05.2023 №1916 (а.с.57-59).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач виплатив ОСОБА_2 вказану додаткову винагороду (пропорційно із розрахунку за місяць) у сумі 234837,77 грн (а.с.60).
Отже, вказаними діями, відповідач реалізував право позивача на отримання спірної додаткової винагороди.
Щодо тверджень позивача про те, що він 31.03.2023 пройшов медичний огляд ВЛК КНП «Криворізька міська лікарня №7», де була рекомендована відпустка за станом здоров'я на 30 днів, тому він має право на додаткову винагороду, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800), саме військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Як встановлено судом відповідно до змісту довідки ВЛК КНП «Криворізька міська лікарня №7» від 31.03.2023 №103 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК, а згідно наказу МОЗ України №307 від 04.07.2007 визначено, що травма легкого ступеню. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів (а.с.18).
При цьому, суд зауважує, що відповідно до Постанови №168 виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, належить до виплати особам, які перебувають у чітко визначеному виді відпустки, а саме: у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) ВЛК.
Тому, додаткова винагорода за період відпустки для лікування нарахуванню та виплаті позивачу не підлягає, оскільки згідно з довідкою ВЛК від 31.03.2023 №103 травма (поранення) класифікована, як легка.
Також, суд не бере до уваги докази про період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 22.11.2023 по 30.11.2023 (а.с.25), з 05.01.2024 по 15.01.2024 (а.с.28), з 29.01.2024 по 29.01.2024 (а.с.29), з 16.04.2024 по 10.05.2024 (а.с.30), з 18.07.2024 по 24.07.2024 (а.с.31), оскільки такі періоди не стосуються проходження військової служби у відповідача - Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та виплатити винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, у розмірі збільшеному до 100000 грн, в розрахунку на місяць, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 08 листопада 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя Н.В. Друзенко