12 листопада 2024 р. № 400/4741/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача1. Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, 2. Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання протиправним рішення № 143650008762 та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Житомирській області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення № 143650008762 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахуванпя ОСОБА_1 до страховою стажу при призначенні пенсії періоди роботи з 29.08.1981 року по 19.03.1983 року на посаді старшої піонервожатої Іл'їчивської школи та з 03.03.1986 року по 31.05.1996 року на посаді вихователя Вознесенського дитячого садка № 2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійпого фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 29.08.1981 року по 19.03.1983 року на посаді старшої піонервожатої Іл'їчівської школи та з 03.03.1986 року по 31.05.1996 року на посаді вихователя Вознесенського дитячого садка № 2.
Ухвалою від 24.05.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що записи у трудовій книжці підтверджують, що позивач працювала вказаних підприємствах. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. При цьому, відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки вичначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжні.
Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 29.08.1981 року по 19.03.1983 року на посаді старшої піонер вожатої Іллічівської восьмирічної школи, відповідно до трудової книжки від 20.09.1981 року НОМЕР_1 , оскільки дата звільнення з роботи (19.03.1983 року) не відповідає даті наказу при звільненні з роботи (28.02.1983 року).
Також, згідно довідки від 18.10.2023 року № 49 не зараховано період роботи з 29.08.1981 року по 19.03.1983 рокуна посаді старшої піонер вожатої Іллічівської восьмирічної школи, так як прізвище в довідці - « ОСОБА_2 » - не відповідає прізвищу згідно паспортних даних - « ОСОБА_3 ». Свідоцтво про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про зміну прізвища відсутні.
Не можливо зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 03.03.1986 року по 31.05.1996 року на посаді вихователя, згідно записів трудової книжки від 20.09.1981 року НОМЕР_1 , оскільки відсутня назва підприємства при прийнятті на роботу.
Згідно довідки від 02.02.2024 року № 106/04.04-32 не зараховано період роботи з 03.03.1986 року по 31.05.1996 року на посаді вихователя Вознесенського дитячого садка № 2, оскільки відсутній номер та дата наказу на звільненні з роботи.
Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив наступне:
Період з 29.08.1981 року по 19.03.1983 року не зарахований до страхового стажу оскільки дата наказу на звільнення не відповідає даті звільнення. Згідно довідки № 49 від 18.10.2023 року даний період не зарахований, оскільки прізвище в довідці « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу згідно паспортних даних позивача. Період з 03.03.1986 року по 31.05.1996 року не зарахований до страхового стажу, оскільки відсутня назва підприємства при прийняті. Також, згідно довідки № 106-04.04-32 від 02.02.2024 року та № 01-59/8 від 07.02.2024 року даний період не зарахований, оскільки відсутній номер та дата наказу про прийняття.
Рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області від 13.03.2024 року № 143650008762 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону № 1058.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
06.03.2024 року позивач до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі та раніше за текстом - Закон № 1058).
Після опрацювання системою поданої заяви, згідно принципу екстериторіальності, за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком, ГУ ПФУ в Житомирській області 13.03.2024 року прийнято рішення № 143650008762 про відмову в призначенні пенсії.
Причина відмови: відсутність необхідного страхового стажу.
Згідно вказаного рішення, страховий стаж позивача становить - 23 роки 06 місяців 14 днів, для визначення права як приватний підриємець - 26 років 08 місяців 11 днів.
До страхового стажу не зараховані періоди роботи, зокрема:
- з 29.08.1981 року по 19.03.1983 року - оскільки дата наказу на звільнення (28.02.1983 року) не відповідає даті звільнення (19.03.1983 року); та оскільки згідно довідки № 49 від 18.10.2023 року даний період не зарахований, оскільки прізвище в довідці - « ОСОБА_2 » - не відповідає прізвищу згідно паспортних даних - « ОСОБА_3 ». Свідоцтво про шлюб відсутнє;
- з 03.03.1986 року по 02.02.2024 року - оскільки відсутня назва підприємства при прийняті; а також згідно довідки № 106-04.04-32 від 02.02.2024 року та № 01-59/8 від 07.02.2024 року даний період не зарахований, оскільки відсутній номер та дата наказу про прийняття.
Вважаючи протиправною відмову у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 29.08.1981 року по 19.03.1983 року та з 03.03.1986 року по 02.02.2024 року, позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно положено ст. 1 Закону № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Абзацом 2 ст 56 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Однак таке право не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Наявність же таких сумнівів може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу.
У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п. 2 Порядку).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи (п. 3 Порядку № 637).
З 29.07.1993 року діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58).
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (п. 1.1 Інструкції № 58).
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (п. 2.3 Інструкції № 58).
Пунктом 2.4. Інструкції № 58 передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пункту 2.9. Інструкції № 58 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.
У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.
Відповідно до пункту 2.11 інструкції № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціали) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
При цьому, суд зазначає, що на час заповнення трудової книжки позивача, діяла також Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 року № 162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 року № 252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 року № 412; далі - Інструкція № 162).
Згідно п. 2.2, 2.3 Інструкції № 162 (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу.
Відповідно до п. 2.12 Інструкції № 162 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 162 (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.
Щодо невірного зазначенні прізвища позивача у трудовій книжці, суд звертає увагу на наступне:
З дослідженого судом титульного аркуша трудової книжки позивача слідує, що було здійснено зміну запису про прізвище власника трудової книжки шляхом закреслення однією рискою колишнього прізвища і запису нового.
Також на внутрішньому боці обкладинки трудової книжки міститься запис про зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » з посиланням на відповідний документ.
Вказаний запис на внутрішньому боці обкладинки трудової книжки завірений підписом посадової особи підприємства та скріплений відповідною печаткою.
Також на підтвердження обставин щодо зміни прізвища позивачем до позовної заяви надано копії свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2 від 05.04.1995 року.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15-а.
Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року № 301 закріплено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналогічні норми містяться у п. 18 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 15.08.1990 року № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців», відповідно до якого відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
Суд зазначає, що позивач не має нести тягар відповідальності, чи зазнавати негативних наслідків, через порушення порядку/інструкції заповнення трудової книжки, та не засвідчені належним чином виправлення, не можуть бути самостійною підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи згідно із записами у трудовій книжці, які в решті, виконані у відповідності до вимог Інструкції.
Верховний Суд у своїх постановах від 28.02.2018 року у справі № 428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі № 423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі № 548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Разом з тим, записи у трудовій книжці позивача, їх співставлення між собою, не містять протиріч, та у своїй сукупності, підтверджують факт роботи позивача у спірні періоди.
Законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
Згідно ч. 2 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням того, що рішення про відмову в призначенні пенсії, яким позивачу також відмовлено у зарахуванні до страхового стажу спірного періоду, винесено ГУ ПФУ в Житомирській області, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань саме ГУ ПФУ в Житомирській області.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 13.03.2024 року № 143650008762 в частині незарахування ОСОБА_1 до страховою стажу при призначенні пенсії періодів роботи з 29.08.1981 року по 19.03.1983 року та з 03.03.1986 року по 31.05.1996 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійпого фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 29.08.1981 року по 19.03.1983 року на посаді старшої піонер вожатої Іллічівської восьмирічної школи та з 03.03.1986 року по 31.05.1996 року на посаді вихователя Вознесенського дитячого садка № 2.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12.11.2024 року.
Суддя О.В. Малих