про забезпечення позову
12 листопада 2024 р. № 400/10631/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
прозаява про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій щодо вчинення відносно ОСОБА_1 дій та заходів пов'язаних з мобілізацією, поставлення на облік військовозобов'язаних, прийняттям наказу про призов на військову службу під час мобілізації.
12 листопада 2024 року разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та іншим районним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії, щодо поставлення на обліку, призову на військову служу по мобілізації, дії пов'язані з прийняттям наказу про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у цій справі.
Заява мотивована тим, що можлива мобілізація заявника порушить його права внаслідок протиправних дій військовослужбовців, є загроза, що Позивача можуть взяти на військовий облік, а відповідно до чинного законодавства він не зможе повторно виключитись з військового обліку відповідно до тієї ж статті, оскільки відповідний пункт ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» був скасований. Не вжиття заходів забезпечення позову, може призвести до вчинення відповідачем дій по мобілізації, і як наслідок змінить статус позивача з невійськовозобов'язаного на військовослужбовця, і це унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також виконання рішення суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною 2 ст. 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ст. 151 ч. 1 п. 3, 4 КАС України, позов може бути забезпечено забороною відповідачу та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Дослідивши доводи та підстави, викладені в заяві про забезпечення позову та позовну заяву та матеріали, додані до неї, суд дійшов наступного висновку:
За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову при існуванні очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Предметом оскарження в даній справі є заходи вчинені ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 , пов'язані з мобілізацією, поставлення на облік військовозобов'язаних, прийняттям наказу про призов на військову службу під час мобілізації. Позов мотивовано тим, що всі дії які були вчиненні відносно позивача є протиправними, оскільки позивач не є військовозобов'язаним, а отже на ньому не лежить обов'язок проходити ВЛК та нести військову службу.
При обранні шляху забезпечення позову позивач просить заборони відповідачу вчиняти дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період перебування справи у провадженні суду та вирішення справи судом, що є неприпустимим.
Аналогічний правовий висновок викладений в абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р., згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 150-151, 154 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.
Ухвала підписана суддею 12.11.2024 р.
Суддя Н.В. Лісовська