11 листопада 2024 рокусправа № 380/3665/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення позивачу пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди проходження служби в підрозділах карного розшуку органів внутрішніх справ з 24.07.2007 по 02.11.2008 - з розрахунку один місяць служби за півтора місяця та проходження служби при проведенні Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 18.05.2015 по 18.06.2015 - з розрахунку один місяць служби за три місяці.
2. Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_2 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення позивачу пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди проходження служби в підрозділах карного розшуку органів внутрішніх справ з 24.07.2007 по 02.11.2008 - з розрахунку один місяць служби за півтора місяця та проходження служби при проведенні Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 18.05.2015 по 18.06.2015 - з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Ухвалою від 21.02.2024 відкрите спрощене провадження у справі.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на час звернення до суду він проходить службу у Національній поліції України на посаді заступника начальника Управління - начальника відділу розкриття злочинів проти особи Управління карного розшуку ГУ НП у Львівській області. ГУ НП у Львівській області листом №РП-2443/05/13-2024 від 02.01.2024 протиправно відмовило йому у зарахуванні вислуги років в пільговому обчисленні до стажу служби в поліції вищевказані періоди та порушило його право на додаткове матеріальне забезпечення та достроковий вихід на пенсію. Вказує, що має право на пільгове обчислення стажу служби в поліції періоду служби в підрозділах карного розшуку органів внутрішніх справ та в зоні АТО. Зазначає, що відповідач не заперечує наявності підстав для пільгового обчислення вислуги років, проте вважає, що право на пільгове обчислення вислуги років виникає при призначенні пенсії, а не під час проходження служби в поліції. Вважає відмову відповідача протиправною, та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що ГУНП у Львівській області не допустило протиправних дій, що, на думку, полягає у відмові зарахувати пільгову вислугу років до календарної вислуги років, оскільки дане питання буде вирішено безпосередньо при призначенні позивачу пенсії та до його вислуги років будуть зараховані всі періоди, в тому числі і в пільговому обчисленні. Оскільки позивач не звертався до відповідних органів із заявою про призначення пенсії та не надавав передбачених законодавством документів, то висновок про неправомірність дій відповідача є передчасним.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач на час звернення до суду проходить службу в поліції, перебуваючи на посаді заступника начальника Управління - начальника відділу розкриття злочинів проти особи Управління карного розшуку ГУ НП у Львівській області.
Відповідно до свого послужного списку М-257617 позивач проходив службу на посадах працівників підрозділів карного розшуку органів внутрішніх справ України з 24.07.2007 по 02.11.2008 та зокрема в періоди:
із 24.07.2007 по 25.12.2007 на посаді оперуповноваженого відділу карного розшуку Рівненького міського відділу Управління МВС України в Рівненській області;
із 25.12.2007 по 27.06.2008 на посаді оперуповноваженого групи розкриття злочинів проти особистості та боротьби з груповими злочинними проявами третього сектору відділу карного розшуку Рівненького міського відділу Управління МВС України в Рівненській області;
із 28.06.2008 по 02.11.2008 на посаді старшого оперуповноваженого третього сектору відділу карного розшуку Рівненького міського відділу Управління МВС України в Рівненській області.
Крім того позивач проходив службу при проведенні Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 18.05.2015 по 18.06.2015.
20.12.2023 позивач звернувся до ГУ НП у Львівській області із рапортом в якому просив:
«… - здійснити перерахунок та зарахувати мені відповідно до вимог ст. 12 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення мені пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 24.07.2007 по 02.11.2008 та з 18.05.2025 по 18.06.2015 у загальній кількості 00 років 10 місяців 25 днів;
- здійснити перерахунок відповідно до ст.78 Закону України №580-УІІІ від 02.07.2015 «Про Національну поліцію» мого стажу служби в поліції, що дає право на встановлення мені надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки із зарахуванням пільгової вислуги років, сформованої за періоди з 24.07.2007 по 02.11.2008 та з 18.05.2015 по 18,06.2015 у загальній кількості 00 років 10 місяців 25 днів;
- встановити мені відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надбавку за стаж служби в поліції із урахуванням пільгової вислуги років, сформованої за періоди з 24.07.2007 по 02.11.2008 та з 18.05.2015 по 18.06.2015 у загальній кількості 00 років 10 місяців 25 днів…».
Листом від 02.01.2024 №Рп-2443/05/13-2024 ГУ НП у Львівській області відмовило у задоволенні рапорту.
Відмова мотивована тим, що зазначена вислуга років буде обрахована відповідно до Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 при звільненні зі служби в поліції.
Не погодившись із відмовою, позивач звернувся до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ст.59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частинами першою-третьою ст.78 Закону №580-VIII, стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, зокрема на службі в органах поліції, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, регламентовані положеннями статті 17 Закону №2262-ХІІ, серед яких: служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі Порядок № 393).
Кабінетом Міністрів України не визначено іншого порядку обчислення вислуги років у поліції, в тому числі і під час проходження служби, окрім того, що передбачений Порядком № 393.
Вказаним порядком дійсно передбачена необхідність пільгового обчислення вислуги років на посадах згідно з переліком, а також час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.
Такий порядок обчислення вислуги років застосовується виключно з метою призначення пенсій відповідно до Закону №2262.
Системний аналіз положень статті 12 Закону 2262-ХІІ зумовлює висновок суду, що призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону 2262-ХІІ законодавець пов'язує з моментом звільнення особи зі служби у разі наявності необхідної вислуги років.
Як встановлено судом, на момент виникнення спірних правовідносин позивач перебуває на службі в органах Національній поліції України.
Відповідачем не заперечується наявність у позивача права на зарахування окремих періодів служби до вислуги років у пільговому обчисленні при звільненні зі служби в поліції за наявності календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії.
Відмова відповідача у зарахування окремих періодів служби до вислуги років у пільговому обчисленні зумовлена передчасністю такої вимоги з боку позивача, який не подавав рапорт про звільнення зі служби і продовжує таку проходити в Національній поліції.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист уже порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову в адміністративний справі суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень рішення, вчиненню ним дій чи допущенням бездіяльності порушуються права позивача. Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії чи утриматись від вчинення певних дій, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.
Верховний Суд у постанові від 19.11.2019 року у справі № 520/903/19 дійшов висновку, що пункт 2 Постанови №393 не може бути застосовано при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку статті 78 Закону України «Про національну поліцію», оскільки Постанова №393 прийнята на виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №640/23661/20.
Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про передчасність та безпідставність позовних вимог до ГУ НП у Львівській області.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, відповідачем вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність свого рішення виконано.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи рішення відповідача про відмову у зарахуванні пільгової вислуги років позивачу до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку про відповідність критеріям для такого роду рішення, що дає підстави стверджувати, що відмову прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.
Вказане зумовлює висновок суду про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому перша позовна вимога є безпідставною і не підлягає до задоволення.
Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги, тому також не підлягає до задоволення.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та мотиви суду щодо кожної позовної вимоги, суд дійшов висновку, що заявлений позов є передчасним, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна