08 листопада 2024 рокусправа № 380/11879/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021, 2022, 2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, долинаючи з 01.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01.03.2024 пенсії за віком, обчисливши заробітну плату та розмір пенсії за віком згідно із статтями 27, 28, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021, 2022, 2023 роки, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням такої пенсії та провести виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем протиправно, необґрунтовано, в порушення норм чинного законодавства відмовлено йому у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за період 2021-2023, мотивуючи, що відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, які знаходяться на час переведення з одного виду на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. З наведених підстав позивач просить позов задовольнити повністю, шляхом скасування оскаржуваного рішення, та призначення пенсії за віком на загальних підставах, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески.
Ухвалою від 10.06.2024 суддя відкрила провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
01.07.24 відповідачем було скеровано до суду відзив (вх. № 49813), згідно з яким останній не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, аргументуючи тим, що при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії". Просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви, відзиви на позов, дослідивши і оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Львівській області та з 21.07.2017 отримував пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
01.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки 2021-2023 роки.
Згідно поданої заяви з 01.03.2024 позивача було переведено на пенсію за віком.
Станом на 01.06.2024 страховий стаж складає 42 роки 3 місяці 20 днів (стаж по 29.02.24). Коефіцієнт страхового стажу - 0,42250. Заробіток для обчислення пенсії врахований за період з 01.07.2000-29.02.24, індивідуальний коефіцієнт для обчислення - 2,04737 і становить 16367,64.Розмір пенсійної виплати станом на 01.06.24 - 7007,17, в. т. ч. 6915,33 - розмір пенсії за віком, 91,84 доплата за понаднормовий стаж.
Середньомісячний заробіток був обчислений із показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки, що підтверджується копією розрахунку пенсії.
01.05.2024 позивач знову звернувся до відповідача із заявою у якій просив письмово повідомити про те, чому при переведенні з одного виду пенсії на інший не було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три попередні роки, що передують року звернення. Додатково знову просив провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за період 2021 -2023 роки.
15.05.2024 відповідачем було надано відповідь на заяву позивача, якою останньому відмовлено у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за період 2021-2023 роки, мотивуючи тим, що відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, які знаходяться на час переведення з одного виду на інший в пенсійний справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Вважаючи таку відмову ГУ ПФУ у Львівській області протиправною, позивач звернувся до суду, з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (надалі по тексту також - Закон №1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058-IV).
З 01.01.2004 набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно вимог ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Так, в силу вимог ст. 2 Закону №1788-XII цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Статтею 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 43 Закону №1058-IV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Згідно з положеннями ст. 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсій за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV регламентовано, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а, відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зважаючи на викладене, суд бере до уваги, що позивач з 21.07.2017 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
01.03.2024 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17 та у постанові від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Отже, якщо особі була призначена пенсія відповідно до Закону №1788-XII, що передбачають інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV особа звернулася вперше, то має місце призначення пенсії, а не переведення, а тому для обчислення пенсії має враховуватись середній показник заробітної плати за три останні роки, які передують року призначенню пенсії за Законом №1058-IV
Відтак, за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернулася вперше у березні 2024 року.
Таким чином, беручи до уваги зазначені вище висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність у позивача підстав для призначення йому з 01.03.2024 (моменту звернення із заявою) пенсії за віком, передбачену ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні .
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Суд відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову в розмірі 1211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція № 2U82-D7T8-3QFE від 04.06.2024.
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини ГУ ПФУ у Львівській області, підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021, 2022, 2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.03.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.03.2024 перерахунок пенсії за віком, обчисливши заробітну плату та розмір пенсії за віком згідно із статтями 27, 28, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021, 2022, 2023 роки, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням такої пенсії та провести виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, 79016) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено 08.11.2024.
Суддя Потабенко Варвара Анатоліївна