12 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5831/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 25.01.2024 №111850002538 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині не зарахування до страхового стажу періодів роботи на ВАТ "Новоукраїнський цукровий завод" з 01.01.2003 по 30.04.2023, з 01.10.2003 по 31.10.2003, з 01.01.2004 по 09.03.2004, а також періодів роботи у ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" з 01.06.2006 по 31.10.2006, з 01.04.2007 по 31.08.2007 та з 01.11.2007 по 31.08.2008;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 18.01.2024 про призначення пенсії за віком, відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду, викладених у даній справі, а також набутого ним страхового стажу в межах строку, встановленого для звернення за призначенням пенсії за віком, відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.01.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, із заявою про призначення пенсії за віком. Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 25.01.2024 № 111850002538 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Вказує, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу періоди роботи у ВАТ "Новоукраїнський цукровий завод" з 01.01.2003 по 30.04.2023, з 01.10.2003 по 31.10.2003, з 01.01.2004 по 09.03.2004, а також періоді роботи у ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" з 01.06.2006 по 31.10.2006, з 01.04.2007 по 31.08.2007 та з 01.11.2007 по 31.08.2008 у зв'язку з несплатою зазначеними підприємствами страхових внесків.
Зазначає, що указані періоди роботи підтверджуються записами у трудовій книжці. Крім цього, факт нарахування ВАТ "Новоукраїнський цукрозавод" заробітної плати (доходу) за період роботи у з 03.06.2002 по 09.03.2004 підтверджується довідкою за формою ОК-5, згідно якої за період з 03.06.2002 по 31.12.2002 страхові внески з нарахованої заробітної плати підприємством сплачено у повному обсязі.
Вважає рішення відповідача протиправним, оскільки обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків Законом покладено на роботодавця.
З цих з цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначив, що заява позивача була розглянута ним за принципом екстериторіальності. За результатами розгляду заяви та доданих документів було прийнято рішення від 25.01.2024 №111850002538 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю достатнього страхового стажу.
Вказує, що до страхового стажу позивача не враховано період роботи у ВАТ “Новоукраїнський цукровий завод» з 01.01.2003 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 31.10.2003, з 01.01.2004 по 09.03.2004 та періоди роботи в ТОВ “АгроГарант-Цукор» з 01.06.2006 по 31.10.2006, з 01.04.2007 по 31.08.2007 та з 04.10.2007 по 31.08.2008 у зв'язку з відсутністю в системі персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Вважає, що оскільки у позивача відсутній необхідний для призначення пенсії за віком страховий стаж, право позивача на призначення пенсії відсутнє.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, надало суду пояснення щодо позову, у якому заперечило проти задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю у позивача права на пенсію за віком через недостатній страховий стаж.
Вказує, що страховий стаж позивач становить 28 років 08 місяців 12 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2002 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 31.10.2003, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру державного загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків. Зауважує, що позивач матиме право на пенсійну виплату з 01.02.2027 або набутті необхідного страхового стажу.
30.09.2024 позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Будь-яких інших клопотань від учасників справи не надходило.
09.09.2024 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву було залишено без руху.
03.10.2024 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, витребувано у третьої особи докази по справі.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
18.01.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV (а.с. 77).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, було розглянуто вказану заяву позивача з доданими до неї документами.
Рішенням від 25.01.2024 №111850002538 відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За доданими документами до страхового стажу до страхового стажу не зараховано період роботи у ВАТ “Новоукраїнський цукровий завод» з 01.01.2003 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 31.10.2003, з 01.01.2004 по 09.03.2004 та періоди роботи в ТОВ “Агро-Гарант-Цукор» з 01.06.2006 по 31.10.2006, з 01.04.2007 по 31.08.2007 та з 04.10.2007 по 31.08.2008 у зв'язку з відсутністю в системі персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду У країни за зазначені періоди. Страховий стаж позивача визначено в 28 років 08 місяців 12 днів (а.с. 78).
Відповідно до трудової книжки від 09.02.1982 серії НОМЕР_1 , копія якої міститься в матеріалах справи, 03.06.2002 позивач прийнятий на роботу машиністом у ВАТ "Новоукраїнський цукрозавод" згідно наказу 52-к від 03.06.2002 (запис 14). 09.03.2004 звільнений з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства (наказ №5-кл від 09.03.2004, запис 15); 12.08.2004 прийнятий на роботу охоронником відділу охорони у ТОВ «Агро-Гарант-Цукор» згідно наказу №5-к від 12.08.2004 (запис 18). 01.08.2008 звільнений з роботи за угодою сторін (наказ №39-к від 01.08.2008, запис 19) (а.с. 14-18).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року. Частиною другою вказаної статті визначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із абзацом 2 частини 4 статті 26 Закону №1058-ІV наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII до стажу зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За період до 1 січня 2004 обчислення трудового стажу здійснювалося згідно зі статтями 56-63 Закону №1788-XII.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або у ній містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Також, страховий стаж, набутий до 01.01.2004 підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком №637, а страховий стаж, набутий після 01.01.2004, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону №1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з частиною 12 статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з частинами 11 та 12 статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
З огляду на положення частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV, законодавцем визначено дві обов'язкові умови для включення стажу роботи особи до страхового стажу, а саме:
1) особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню;
2) сплата страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як вказано у частині другій статті 24 Закону № 1058-IV, даними, за якими територіальними органами Пенсійного фонду України обчислюється страховий внесок, зокрема й щодо сплати страхових внесків, є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.
Той факт, що за спірний період роботодавець не сплачував страхові внески не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача вказаного періоду роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.
Внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України, позивач фактично позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за вказаний період, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.12.2021 у справі № 348/1249/17.
Згідно відомостей з трудової книжки від 09.02.2024 серії НОМЕР_1 позивач у період з 03.06.2002 по 09.03.2004 працював машиністом у ВАТ "Новоукраїнський цукрозавод", а з 12.08.2004 по 01.08.2008 - охоронником відділу охорони у ТОВ «Агро-Гарант-Цукор».
Надана позивачем трудова книжка містить записи про періоди його роботи із зазначенням професій, номерів та дат наказів про прийняття, переведення та звільнення з роботи, підписи уповноважених осіб та печатки установ без будь-яких виправлень чи неточностей.
Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) відомості про сплату страхових внесків за позивача у період з 01.01.2003 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 31.10.2003, з 01.01.2004 по 09.03.2004 з 01.06.2006 по 31.10.2006, з 01.04.2007 по 31.08.2007 та з 01.11.2007 по 01.08.2008 відсутні.
Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання роботодавцями - ВАТ "Новоукраїнський цукрозавод" та ТОВ «Агро-Гарант-Цукор», обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Суд наголошує, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства зі страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при визначенні права позивача на пенсію цього періоду роботи.
Водночас позивач просить зарахувати до його страхового стажу, зокрема період роботи у ТОВ «Агро-Гарант-Цукор» з 01.11.2007 по 31.08.2008. При цьому згідно записів у трудовій книжки позивача НОМЕР_1 наказом №39-к від 01.08.2008 ОСОБА_1 був звільнений з роботи у ТОВ «Агро-Гарант-Цукор» за угодою сторін 01.08.2008, тому підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 02.08.2008 по 31.08.2008 відсутні.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено "Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 1.1 Порядку №22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до пункту 3.3. Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
- ідентифікує заявника (його представника);
- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
- з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
- повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
- сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
- надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
- повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
- видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Суд зауважує, що в силу положень пунктів 3.3 та 4.2. Порядку №22-1 орган Пенсійного фонду під час розгляду заяви про призначення пенсії у випадку ненадання всіх необхідних документів, не повинен відмовляти в призначенні пенсії, а має здійснити активні дії щодо повідомлення заявника про необхідність подання документів, яких не вистачає.
Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №672/914/16-а та від 11.07.2019 у справі №127/1849/17 викладено висновки, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні чи перерахунку пенсії.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно не було зараховано до страхового стажу період роботи позивача з 01.01.2003 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 31.10.2003, з 01.01.2004 по 09.03.2004 з 01.06.2006 по 31.10.2006, з 01.04.2007 по 31.08.2007 та з 01.11.2007 по 01.08.2008, у зв'язку із чим рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 25.01.2024 № 111850002538 є протиправним та підлягає скасуванню.
Заяву про призначення пенсії від 05.08.2024 позивач подав за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке прийняло спірне рішення про відмову в призначенні пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб?єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2003 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 31.10.2003, з 01.01.2004 по 09.03.2004 з 01.06.2006 по 31.10.2006, з 01.04.2007 по 31.08.2007 та з 01.11.2007 по 01.08.2008 та повторно розглянути заяву від 18.01.2024 про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач приймаючи оспорюване рішення від 25.01.2024 № 111850002538 діяв не на підставі Конституції та законів України.
Відповідачем не доведено правомірність своїх дій та рішень, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 1090,08 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 25.01.2024 №111850002538 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині не зарахування до страхового стажу періодів роботи на ВАТ "Новоукраїнський цукровий завод" з 01.01.2003 по 30.04.2023, з 01.10.2003 по 31.10.2003, з 01.01.2004 по 09.03.2004, а також періодів роботи у ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" з 01.06.2006 по 31.10.2006, з 01.04.2007 по 31.08.2007 та з 01.11.2007 по 01.08.2008.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2003 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 31.10.2003, з 01.01.2004 по 09.03.2004 з 01.06.2006 по 31.10.2006, з 01.04.2007 по 31.08.2007 та з 01.11.2007 по 01.08.2008 та повторно розглянути заяву від 18.01.2024 про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, вулиця О. Ольжича, 7, місто Житомир, Житомирська область, 10003) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1090,08 грн (одна тисяча дев'яносто грн 08 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 листопада 2024 року.
Повне найменування учасників:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, вулиця О. Ольжича, 7, місто Житомир, Житомирська область, 10003).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - (код ЄДРПОУ: 20632802, вулиця Соборна, 7а, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК