ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" листопада 2024 р. справа № 300/6756/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду:
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення стосовно заяви позивача від 09.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення, з урахуванням оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 10.07.2024 за допомогою поштового зв'язку направив до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому позивач перебуває на військовому обліку, заяву від 09.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви від 09.07.2024 ОСОБА_1 долучив документи про наявність у нього статусу інваліда ІІІ групи, що є передбаченою пунктом 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підставою для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Згідно відстеження поштового відправлення відповідач 24.07.2024 отримав заяву позивача від 09.07.2024, однак жодної відповіді за результатами розгляду заяви від 09.07.2024 ОСОБА_1 не отримав. Представник позивача вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення стосовно заяви позивача від 09.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, чітко передбачено обов'язок відповідача протягом семи днів з дати надходження заяви про надання відстрочки розглянути таку заяву та прийняти відповідне рішення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними в справі матеріалами.
07.11.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1/3/9877 від 06.11.2024 на позовну заяву. Представник відповідача зазначив, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_6 листом № 334 від 25.07.2024 повідомив позивача, що в ході надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією відповідно до наданих ОСОБА_1 документів виявлено відсутність військово-облікового документа чи його копії, що унеможливило подальший розгляд поданої заяви. Позивачу запропоновано надати військово-обліковий документ чи його копію для подання заяви на розгляд комісії про надання відстрочки. За вказаних обставин безпідставними є доводи представника позивача про допущену відповідачем бездіяльність щодо нерозгляду заяви позивача від 09.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 передчасно звернувся до суду, оскільки рішення по його документах про відстрочку ІНФОРМАЦІЯ_7 не приймалось, а тому не має предмету оскарження в судовому порядку. Так, позивачу не було відмовлено у наданні відстрочки, а запропоновано долучити до матеріалів копію або оригінал військово-облікового документа. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.
Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянин України, є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства, що підтверджується копіями: виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії АВ № 0624288 від 28.10.2015 (а.с. 11); пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 26.09.2023 (а.с. 12); листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 354 від 25.09.2023 про перебування ОСОБА_1 з 28.10.2015 на пенсійному обліку та отримання пенсії по інвалідності (а.с. 13).
10.07.2024 позивач за допомогою поштового зв'язку направив до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву від 09.07.2024, в якій повідомив, що є особою з інвалідністю третьої групи, а тому на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Позивач просив розглянути його заяву від 09.07.2024 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Про результати розгляду заяви та прийняте рішення позивач просив повідомити за адресом для листування, зазначеним у заяві (а.с. 10).
До заяви від 09.07.2024 ОСОБА_1 долучив такі додатки: нотаріально засвідчену копію паспорта ОСОБА_1 (а.с. 8); витяг з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_1 (а.с. 9); копію виписки з акту огляду МСЕК серії АВ № 0624288 (а.с. 11); нотаріально засвідчену копію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 (а.с. 12); нотаріально засвідчену копію листа № 354 від 25.09.2023 (а.с. 13).
Факт долучення вищевказаних документів до заяви від 09.07.2024 підтверджується описом вкладення у цінний лист, адресований ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 14).
Поштове відправлення із заявою від 09.07.2024 та долученими документами за № 3600000004519 відправлено 10.07.2024 за допомогою установи поштового зв'язку АТ «Укрпошта» та отримано 24.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується відомостями із вебсайту АТ «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення № 3600000004519 (а.с. 15).
ІНФОРМАЦІЯ_6 листом № 334 від 25.07.2024 повідомив позивача, що в ході надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією відповідно до наданих ОСОБА_1 документів виявлено відсутність військово-облікового документа чи його копії, що унеможливило подальший розгляд поданої заяви. Позивачу запропоновано надати військово-обліковий документ чи його копію для подання заяви на розгляд комісії про надання відстрочки.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення стосовно заяви позивача від 09.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення, з урахуванням оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
При прийнятті рішення у цій справі суд керується такими мотивами. Висновки суду:
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).
Згідно з частинами першою-третьою, шостою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Видом військової служби є зокрема військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно із частинами шостою, тринадцятою, чотирнадцятою статті 2 Закону № 2232-ХІІ, одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до абзацу четвертого статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону № 3543-XII визначено категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Відповідно до частини сьомої статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо перевірки підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, передбачено також Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154).
Так, згідно з пунктом 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
В спірному випадку судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи, а тому має право на звернення до ІНФОРМАЦІЯ_5 для отримання відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. При цьому, відповідач як територіальний центрі комплектування та соціальної підтримки, наділений повноваженнями щодо перевірки підстав для надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.
Частиною восьмою статті 23 Закону № 3543-XII визначено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 560 цей Порядок, серед іншого, визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 57 Порядку № 560 визначено, що для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов'язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.
Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток 6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.
Згідно з пунктом 59 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відстрочка посадовим (службовим) особам, зазначеним в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надається на строк їх перебування на відповідній посаді територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, зазначеним в абзаці другому пункту 58 цього Порядку. У разі звільнення зазначених посадових (службових) осіб чи переведення на посаду, не зазначену в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, відповідний орган державної влади, інший державний орган в одноденний строк інформує шляхом надсилання листа відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який оформив військовозобов'язаному відстрочку, для її анулювання, а також територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональний орган СБУ або відповідний підрозділ розвідувальних органів, у яких така особа перебуває на військовому обліку.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
Згідно з пунктом 64 Порядку № 560 заяви військовозобов'язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки протягом п'яти років.
Відповідно до пункту 65 Порядку № 560 у разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.
Отже, Порядком № 560 визначено чіткий алгоритм вчинення дій військовозобов'язаним та прийняття рішень територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в процесі надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку.
Як встановлено судом вище, 10.07.2024 позивач за допомогою поштового зв'язку направив до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву від 09.07.2024 на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій повідомив, що є особою з інвалідністю третьої групи, а тому на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Позивач просив розглянути його заяву від 09.07.2024 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Про результати розгляду заяви та прийняте рішення позивач просив повідомити за адресом для листування, що зазначений у заяві (а.с. 10).
До заяви від 09.07.2024 ОСОБА_1 долучив такі додатки: нотаріально засвідчену копію паспорта ОСОБА_1 (а.с. 8); витяг з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_1 (а.с. 9); копію виписки з акту огляду МСЕК серії АВ № 0624288 (а.с. 11); нотаріально засвідчену копію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 (а.с. 12); нотаріально засвідчену копію листа № 354 від 25.09.2023 (а.с. 13).
Суд звертає увагу на те, що заява позивача від 09.07.2024 відповідає встановленій додатком 4 до Порядку № 560 формі та містить всю необхідну інформацію про підстави для відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації.
Щодо способу подання заяви надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, то пунктом 58 Порядку № 560 містить таке формулювання як «особисто подають».
Водночас обов'язок «особисто подати» не є тотожним обов'язку «особисто прибути», оскільки ні Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», ні Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ні Порядок № 560 не зобов'язують військовозобов'язаного особисто прибувати (з'явитися) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для реалізації права на відстрочення від призову під час мобілізації з підстав, передбачених статтею 23 Закону № 3543-ХІІ.
Ключовим значенням у застосованому в пункті 58 Порядку № 560 визначенні «особисто подають» є акцент на обов'язковій приналежності такої заяви конкретному військовозобов'язаному шляхом проставлення особистого підпису на такій заяві, а спосіб доставлення такої заяви до територіального центру комплектування та соціальної підтримки - персонально військовозобов'язаним чи за допомогою інших можливих різноманітних способів (поштою, кур'єром, за допомогою технічної реалізації засобами електронного кабінету військовозобов'язаного, тощо), має другорядне значення, оскільки в пункті 58 Порядку № 560 не визначений.
Щодо дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки після отримання заяви військовозобов'язаного про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, то відповідно до Порядку № 560 комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. При цьому Порядком № 560 визначено лише два види рішень, які може прийняти комісія за результатом розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації: або про надання відстрочки або відмову у наданні відстрочки. Такі рішення оформляються протоколом. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 до Порядку № 560. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7 до Порядку № 560.
Таким чином, у даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, за результатами розгляду заяв військовозобов'язаних про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що відповідно, входить до його виключної компетенції.
В спірному випадку судом встановлено, що поштове відправлення із заявою позивача від 09.07.2024 та долученими документами за № 3600000004519 відправлено 10.07.2024 за допомогою установи поштового зв'язку АТ «Укрпошта» та отримано 24.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується відомостями із вебсайту АТ «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення № 3600000004519 (а.с. 15). Однак, як встановлено судом, відповідачем не прийнято жодного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.07.2024.
У спірному випадку заява позивача від 09.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо перевірки законності надання відстрочок по суті не розглядалася, а позивачу адресовано відповідь-роз'яснення за № 334 від 25.07.2024, в якій запропоновано надати військово-обліковий документ чи його копію.
При цьому суд звертає увагу також на те, що відповідач не надав суду доказів направлення позивачу вказаного вище листа, а тому є недоведеним факт його направлення позивачу.
Щодо змісту згаданого вище листа відповідача, то суд звертає увагу на таке. Індивідуальний акт державного органу - це юридична форма рішення суб'єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк і цей акт породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
В спірному випадку лист відповідача № 334 від 25.07.2024 носить інформативний характер та не свідчить про прийняття рішення по суті порушеного у заяві від 09.07.2024 питання.
Щодо неподання позивачем разом із заявою від 09.07.2024 військово-облікового документа чи його копії, то суд звертає увагу на таке.
Необхідність подання військово-облікового документа чи його копії разом із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідач обґрунтовує тим, що у довідці про надання відстрочки, форма якої затверджена додатком 6 до Порядку № 560, міститься графа для реквізитів (серії, номер) військово-облікового документа. Тобто для видачі довідки про надання відстрочки необхідно лише реквізити військово-облікового документа, а саме: серія, номер.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 9 Положення "Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
- ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Згідно з пунктом 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним.
Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через:
електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
Пунктом 10 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 передбачено, що відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому згідно з пунктом 59 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, з вказаних вище приписів можна виснувати, що встановлення реквізитів військово-облікового документа військовозобов'язаного, який звернувся із заявою про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відноситься до стадії вивчення комісією районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки отриманої заяви та документів, під час якого відповідач використовує інформацію, яка наявна в районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, а також має право на подання запитів до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів, зокрема Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Водночас суд зауважує, що предметом цього позову не є встановлення наявності у позивача права на відстрочку, його документального підтвердження. Також не є предметом дослідження обставини щодо наявності чи відсутності відомостей про реквізити військово-облікового документа позивача, та наявність таких даних у володінні відповідача. Натомість у рамках цієї адміністративної справи розглядається правомірність поведінки відповідача за заявою позивача від 09.07.2024, за результатами розгляду якої нормами права передбачено два можливих варіанти поведінки: прийняття у відповідний строк відповідного рішення про надання відстрочки або про відмову в наданні відстрочки від проходження військової служби. Відповідач у відзиві на позов де-факто визнав факт не прийняття такого рішення в установлений строк. Поданий відповідачем лист від 25.07.2024, як вже зазначив суд вище, не є таким рішенням та за змістом не підтверджує факт прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 09.07.2024.Також в подальшому відповідач до дня звернення до суду з цим позовом так і не прийняв жодного рішення за заявою позивача від 09.07.2024.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 у справі № П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Обставини справи, з огляду на правове регулювання спірних відносин, та викладене вище розуміння поняття «бездіяльності» суб'єкта владних повноважень, дають суду підстави для висновку про те, що заява ОСОБА_1 від 09.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не розглянута ІНФОРМАЦІЯ_2 в установленому законодавством порядку, що свідчить про порушення передбаченої Порядком № 560 процедури надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, чи відмови у наданні відстрочки, оскільки відповідач не прийняв жодного з двох можливих рішень за наслідком розгляду заяви позивача від 09.07.2024: ні про надання відстрочки, ні про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Вказану поведінку відповідача суд кваліфікує як протиправну бездіяльність, оскільки не розглянувши в належний спосіб заяву ОСОБА_1 від 09.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідач порушив право позивача на отримання рішення за результатом розгляду такої заяви в установленому законом порядку.
Щодо способу захисту порушеного права позивача внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, то суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.
Суб'єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом.
Суд наголошує, що відповідно до Порядку № 560 відповідач за результатом розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації зобов'язаний прийняти одне з двох можливих рішень: або про надання відстрочки, або про відмову у наданні відстрочки.
В спірному випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 не прийняв ні позитивного рішення, ні негативного рішення за заявою позивача від 09.07.2024. Тобто відповідач взагалі не висловив свого мотивованого висновку щодо наявності чи відсутності в позивача за поданою ним заявою та долучених до неї додатків, умов для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до Порядку № 560.
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача внаслідок протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо розгляду в передбачений законодавством спосіб заяви позивача від 09.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, буде зобов'язання відповідача розглянути вказану заяву позивача від 09.07.2024 та за результатами її розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки суду.
Отже, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 належить задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 28.08.2024 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
З огляду на задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 1211,20 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) від 09.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, та за результатами її розгляду прийняти рішення по суті звернення, з урахуванням правової оцінки суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.