ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" листопада 2024 р. справа № 300/5974/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 26 571,60 грн, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 26 571,60 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача станом на дату подання позовної заяви обліковується податковий борг в загальному розмірі 26 571,60 грн, який виник у зв'язку із несплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, що підтверджується винесеними податковими повідомленнями-рішеннями. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в розмірі 26 571,60 грн, добровільно боржником не сплачена, позивач просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.
Згідно відповіді №726269 від 06.08.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, адреса реєстрації ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (а.с.14).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Судом на виконання вимог статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу за адресою його місцезнаходження ( АДРЕСА_1 ) надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали про відкриття провадження, в якій зазначено, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, однак поштове відправлення повернулося до суду без вручення із відміткою працівника Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".
В силу приписів частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручена належним чином, так як поштове відправлення із даною повісткою повернене без вручення адресату з незалежних від суду причин.
Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області як платник податків, що покладає на неї обов'язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законодавством податки та збори.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно.
Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2).
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 даного Кодексу об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2).
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 даної статті цього ж Кодексу обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно з підпунктом 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 даного Кодексу податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 ПК України).
Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 54.12 статті 54 ПК України якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Пунктом 58.2. статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг (пункт 58.3 статті 58 ПК України).
Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ф" №0019659-2411-0907-UA-26080070000092582 від 01.02.2024 на суму 13084,50 грн та №0019661-2411-0907-UA-26080070000092582 від 01.02.2024 на суму 13084,50 грн, якими відповідачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (а.с.7).
Вищенаведені податкові повідомлення-рішення надсилалось позивачем відповідачу за адресою, яка згідно з даними з Держаного реєстру фізичних осіб-платників податків була відома ГУ ДПС в Івано-Франківській області - вул. Олекси Новаківського, 21, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203.
Положеннями підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
За приписами пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомленням-рішенням форми "Ф" від 01.02.2024 №0019659-2411-0907-UA-26080070000092582, №0019661-2411-0907-UA-26080070000092582, суд приходить до переконання, що сума грошового зобов'язання за платежами податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в загальному розмірі 26 571,60грн, є узгодженою.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
В зв'язку із наведеним, позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 03.06.2024 за №0006923-1307-0919, яка не вручена відповідачу з незалежних від контролюючого органу причин, а тому вважається такою, що вручена належним чином. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана (а.с.5).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми "Ф" від 01.02.2024 №0019659-2411-0907-UA-26080070000092582, №0019661-2411-0907-UA-26080070000092582, податковою вимогою форми "Ф" від 03.06.2024 за №0006923-1307-0919, а також довідкою про борг від 11.07.2024, які містяться в матеріалах справи.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 26 571,60 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, цей обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду з метою стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України, для стягнення податкового боргу з платника податків, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 26 571,60 грн є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути в дохід бюджету з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) податковий борг у загальному розмірі 26 571 (двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят одну) гривню 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Микитин Н.М.