14 листопада 2024 року Справа № 280/8859/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
20 вересня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті суми пенсії в розмірі 233205,60 грн., що підлягала виплаті її батьку ОСОБА_2 на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року по справі №280/1465/24 та від 24.02.2023 року по справі №280/553/23, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу недоотриманої держаної пенсії її батька ОСОБА_2 згідно рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року по справі №280/1465/24 та від 24.02.2023 року по справі №280/553/23 у розмірі 233205,60 грн. (двісті тридцять три тисячі двісті п'ять гривень 60 коп.).
Ухвалою суду від 23.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , який за життя перебував на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримував пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зазначає, що у зв'язку із смертю батька ним не було отримано нараховану пенсію в розмірі 233205,60 грн. Позивач вказує на те, що вона у встановленому порядку звернулася до відповідача з заявою про виплату їй неотриманих сум пенсій у зв'язку із смертю її батька, проте відповідач безпідставно відмовив у задоволенні її заяви.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав на те, що дійсно після смерті ОСОБА_2 залишалась недоотримана пенсія у розмірі 233205,60 грн. Відповідач зазначає, що нормами ч.1 ст.61 Закону №2262 передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Відповідач зазначає, що позивачем не надано належної форми довідки, що підтверджує її проживання разом із батьком на день його смерті. Також, відповідач вказував на те, що витяг із спадкового реєстру, як такий, не є підтверджуючим документом права на спадщину, відповідно ст.66 Закону України «Про нотаріат» єдиним документом, що надає право володіти та розпоряджатися майном, яке людина отримує у спадок є - Свідоцтво про право на спадщину, лише цей документ засвідчує, що право власності перейшло від спадкодавця до спадкоємців. Відповідач вказує на те, що навіть у разі за наявності вищезазначеного документа, свідоцтво про право на спадщину також не є підставою чи доказом для отримання пенсії, що залишилася недоодержаною у зв'язку зі смертю її батька, відповідно до ст.61 Закону №2262-XII. З урахування викладеного у відзиві н позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області як одержувач пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
При цьому, не є спірним між сторонами те, що станом на дату смерті ОСОБА_2 не отримав пенсію у розмірі 233205,60 грн., яка була нарахована на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду по справах №280/1465/24 та №280/553/23.
У зв'язку із смертю батька, позивач звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про виплату їй сум недоотриманої пенсії, відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області позивача повідомлено про відсутність підстав для виплати позивачу сум пенсії, які не були отримані ОСОБА_2 за життя.
Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у виплаті пенсії, звернулася з даним позовом до суду.
Суд зазначає, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до статті 61 Закону №2262, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, вищевказаними положеннями запроваджено спеціальне правило публічного законодавства, у силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера; 3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера; 4) членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Однією з умов виплати пенсії, що не включається до складу спадщини, вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера.
Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Отже, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною 1 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд зазначає, що відповідно до пункту 9 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року №3-1, до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Абзацом 3 пункту 4 Порядку №3-1 передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Суд зазначає, що у відповідях наданих позивачу, відповідач жодним чином не зазначав про те, що позивачем подано не повний пакет документів, що необхідні для отримання пенсії за померлого пенсіонера.
Натомість, відповідач вказував на те, що зазначене питання вирішити можливо лише у судовому порядку, коли на відповідача буде покладено відповідний обов'язок за рішенням суду.
Разом з тим, відмова з зазначених підстав суперечить вимогам Закону №2262 та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а відповідно є протиправною.
Відповідачем не заперечується, що ГУ ПФУ в Запорізькій області за життя пенсіонера ОСОБА_2 на виконання судових рішень було проведено перерахунок його пенсії, яка залишилися не виплаченою.
Доказів того, що інші особи крім позивачки зверталися за отриманням пенсії матеріали справи не містять.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що сума недоодержаної пенсії, за виплатою якої позивач звернулась до відповідача, як донька померлого пенсіонера з числа військовослужбовців, яка має право на одержання такої суми пенсії, є заборгованістю з виплати пенсії, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення суду, а тому у розумінні статті 61 Закону №2262-ХІІ є саме сумою пенсії, яка підлягала виплаті позивачу.
Разом з цим, незважаючи на покладений на органи Пенсійного фонду України згідно зі статтею 61 Закону №2262-ХІІ вищевказаний обов'язок, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження виплати позивачу вказаної суми.
При цьому, суд зазначає, що посилання відповідача на те, що пенсія може бути виплачена лише після находження відповідних коштів з Державного бюджету України, є безпідставними, оскільки спір у даній справі стосується питання права позивача на одержання відповідних сум як таких, а не бездіяльності органу ПФУ щодо фактичної виплати пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті суми пенсії в розмірі 233205,60 грн., що підлягала виплаті її батьку ОСОБА_2 на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі №280/1465/24 та від 24.02.2023 по справі №280/553/23, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої держаної пенсії її батька ОСОБА_2 згідно рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі №280/1465/24 та від 24.02.2023 по справі №280/553/23 у розмірі 233205,60 грн. (двісті тридцять три тисячі двісті п'ять гривень 60 коп.).
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова