11 листопада 2024 року Справа № 280/10361/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, буд. 9, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 37508470),
Державного підприємства «Документ» (вул. Довнар-Запольського, буд. 8, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 32735236) в особі відокремленого підрозділу філії в Польщі (вул.Юзефа Совінського, буд.25, оф.166, м.Варшава, Республіка Польща, 01105)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної міграційної служби України (далі - відповідач 1), Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії в Польщі (далі - відповідач 2), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії в Польщі щодо відмови у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР НОМЕР_2 , дійсний до 26.02.2034, орган, що видав: 2110), який оформлений на ім'я ОСОБА_1 ;
2) зобов'язати Державне підприємство «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії в Польщі видати ОСОБА_1 оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР НОМЕР_2 , дійсний до 26.02.2034, орган, що видав: 2110), в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його - 20.02.2024, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
Крім того, просить стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
1. Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч вказаній нормі у позовній заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у учасників справи.
2. Відповідно до пунктів 5, 8, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 виклала такі висновки: «Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.».
У позовній заяві позивач вказує на бездіяльність Державної міграційної служби України та Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії в Польщі щодо відмови у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Проте з наявних у матеріалах позовної заяви документів, зокрема, з листа Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області від 30.09.2024 № 2101.4.2-8092/2101.01-24, листа Управління ДМС у Запорізькій області від 22.08.2024 № 2301.2.1-7809/23.1-24, листа директора філії у Республіці Польща № 1440 від 27.08.2024 не встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Державної міграційної служби України та Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії в Польщі та останніми було відмовлено у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Причин неможливості подання до суду копій вказаних доказів разом із позовною заявою позивачем також не зазначено.
2. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За приписами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві зазначено, що 20.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до ДП «Документ» із заявою про отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон в м.Варшава, у зв'язку із закінченням терміну дії існуючого паспорту. За даними сайту 09.03.2024 паспорт був вже готовий, а 16.04.2024 отримав смс-повідомлення про запрошення для отримання готового паспорта в ДП «Документ» м.Варшава, на підтвердження чого надано скриншот від 17.04.2024. Надалі, як вказано у позовній заяві, позивач не встиг отримати паспорт, а 23.04.2024 отримав смс-повідомлення від ДП «Документ» м.Варшава про зупинення видачі паспортів (відсутнє у матеріалах справи).
Так, суддею встановлено, що на офіційному вебсайті ДП «Документ» 23 квітня 2024 року опубліковано оголошення про призупинення видачі готових документів у закордонних підрозділах через технічні причини (за посиланням : https://pasport.org.ua/news/pryzupyneno-vydachu-hotovykh-dokumentiv-u-zakordonnykh-pidrozdilakh).
Як вже зазначалось, у матеріалах справи відсутні докази відмови Державної міграційної служби України та Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії в Польщі у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у зв'язку з чим неможливо визначити дату, з якої розпочинається відлік шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому, враховуючи стверджування позивача про отримання ним повідомлення про призупинення видачі паспортів 23.04.2024, суддя доходить висновку, що ОСОБА_1 ще 23.04.2024 повинен був дізнатися про порушення своїх прав, проте до суду звернувся 04.11.2024 (засобами поштового зв'язку), тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Враховуючи, що строк звернення до суду із цим позовом пропущений, позивачу необхідно подати заяву про його поновлення із зазначенням інших обставин та доказів поважності причин пропуску.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до частини першої, другої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії в Польщі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк десять календарних днів для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, у якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у учасників справи;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме докази звернення до Державної міграційної служби України та Державного підприємства «Документ» в особі відокремленого підрозділу філії в Польщі та докази їх відмови у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який оформлений на ім'я ОСОБА_1 , або зазначити причини неможливості їх подання до суду;
- належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням інших обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва