Справа № 308/3253/19
15 листопада 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , захисника - адвоката ОСОБА_3 , засудженого - ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву засудженого ОСОБА_4 про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 у справі з розгляду заяви захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про перегляд вироку Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2021 року за нововиявленими обставинами
На розгляді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться заява захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про перегляд вироку Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2021 року за нововиявленими обставинами.
13.11.2024 року у судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 заявив клопотання про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 з розгляду вищезазначеного клопотання, з підстав передбачених п.4 ч.1 ст. 75 КПК України.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 заяву про відвід судді ОСОБА_6 підтримав. Уважає, що суддя ОСОБА_6 є упередженим та просить задовольнити заяву про відвід судді ОСОБА_6 з розгляду заяви про перегляд вироку Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2021 року за нововиявленими обставинами. Свою заяву про відвід мотивуює зокрема тим, що на думку засудженого суддя при розгляді заяви про перегляд вироку Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2021 року за нововиявленими обставинами сприяє прокурору в укритті доказів, оскільки на думку засудженого має намір відмовити у заявленому ним та його захисником клопотанні про витребування матеріалів кримінального провадження №120170700770000439 , а також при розгляді заяви про перегляд вироку Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2021 року за нововиявленими обставинами не є об"єктивним , а сприяє виключно прокурору. Також додав, що клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження №120170700770000439 суддею ОСОБА_6 іще не розглянуто.
Захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву свого підзахисного про відвід судді ОСОБА_6 з мотивів наведених в судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав, посилаючись на те, що у сторони захисту склалося враження, що суддя при розгляді заяви про перегляд вироку Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2021 року за нововиявленими обставинами не є неупередженим. Зазначив, що не дивлячись на те, що суддя іще не розглянув клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження №120170700770000439, однак поведінка судді в судовому засіданні сформувала у сторони захисту враження , що у задоволенні такого суддя відмовить. Звернув увагу, що подана ним в інтересах ОСОБА_4 заява про перегляд вироку Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2021 року за нововиявленими обставинами базується на інформації яка міститься у матеріалах кримінального провадження №120170700770000439, а тому витребування вищезазначеного кримінального провадження та дослідження його в судовому засіданні є важливим .
Прокурор у судовому засіданні просив у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 відмовити, зазначаючи, що заява про відвід є безпідставною і невмотивованою. Зазначив, що мотиви за яких ОСОБА_4 заявив відвід судді ОСОБА_6 не відповідають дійсності.
Заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_4 та його захисника, думку прокурора, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого відводу виходячи з наступного.
Статтею 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно з заявою про відвід судді, засудженим ОСОБА_4 заявлено відвід судді ОСОБА_6 , з підстав передбачених п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України, та згідно з наведених у судовому засіданні мотивів, на думку сторони захисту, суддя ОСОБА_6 не може бути неупередженим при розгляді заяви про перегляд вироку Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2021 року за нововиявленими обставинами, оскільки на думку засудженого суддя ОСОБА_6 при розгляді заяви про перегляд вироку Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2021 року за нововиявленими обставинами сприяє прокурору в укритті доказів, оскільки на думку засудженого має намір відмовити у заявленому клопотанні про витребування матеріалів кримінального провадження №120170700770000439 , а також при розгляді заяви про перегляд вироку Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2021 року за нововиявленими обставинами не є об"єктивним , а сприяє виключно прокурору. При цьому засуджений зазначає, що суддя ОСОБА_6 іще не розглянув клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження №120170700770000439.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Схожі положення містить ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У відповідності до ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
При вирішенні заявленого відводу суд виходить з того, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Отже, слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
При з"ясуванні основних критеріїв неупередженості суд керується джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
У відповідності з практикою Європейського Суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява N33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII) зазначив, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
На існування презумпції неупередженості судді вказував Європейський суд з прав людини також у справі «Хаушильд проти Данії» у якому зазначив, що суддя вважається неупередженим, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об'єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому, враховується думка сторін, однак вирішальним є результат об'єктивної перевірки.
У рішенні у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Частиною 5 статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Проте, заявлений засудженим відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про упередженість судді ОСОБА_6 при розгляді заяви захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про перегляд вироку Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2021 року за нововиявленими обставинами, як не містить і інших, визначених ст. 75, 76 КК України, підстав, які унеможливлюють участь судді у розгляді вказаної заяви.
Крім того, судом встановлено , що рішення з приводу клопотання засудженого та його захисника, про витребування матеріалів кримінального провадження №120170700770000439, на яке як на одну з підстав заявлення судді ОСОБА_6 відводу, суддею не ухвалювалося.
Разом із тим, згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Таким чином судом не встановлено підстав для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_6 , а тому заява до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, суд
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 у справі з розгляду заяви захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про перегляд вироку Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2021 року за нововиявленими обставинами - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: ОСОБА_1