Справа № 554/1961/24 Номер провадження 22-ц/814/3350/24Головуючий у 1-й інстанції Черняєва Т.М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
14 листопада 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
секретар Ванда А.М.,
з участю представника відповідача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Дроменко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 24 липня 2024 року, постановлене суддею Черняєвою Т.М.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення недоотриманої пенсії у порядку спадкування,
26.02.2024 ОСОБА_2 звернулася в суд із указаним позовом, у якому просить стягнути із ГУ ПФУ в Полтавській області на її користь в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману ним пенсію у розмірі 326 001,96 грн.
В обґрунтування вимог позову зазначає, що, як дружина та спадкоємиць першої черги, прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_3 був ветераном військової служби Міністерства оборони України та на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» отримував пенсію за вислугу років. Крім того, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 (справа №440/12160/21) ГУ ПФУ в Полтавській області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 , у зв'язку із чим вона збільшилася, а також нараховано заборгованість по пенсії за попередні роки у розмірі 326 001,96 грн.
З метою отримання заборгованості по пенсії, яка входить до складу спадщини, вона звернулася до відповідача із відповідною заявою, але листом від 20.07.2023 за №15056-14823/П-02/8-1600/23 їй було відмовлено та роз'яснено право на звернення до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Оформити спадщину шляхом отримання свідоцтва від нотаріуса на таку суму заборгованості позивачка не має можливості. Із урахуванням викладеного просить суд захистити порушене право, врахувавши, що виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на даний час не встановлений.
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 24.07.2024 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 недоотриману пенсію ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 326 001,96 грн., у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3
Стягнуто з ГУ ПФУ в Полтавській області на користь держави судовий збір у сумі 3 260,00 грн.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що за життя ОСОБА_3 не отримав пенсію за вислугу років у розмірі 326 001,96 грн. і такі пенсійні виплати увійшли до складу його спадщини. Позивачка, як єдина спадкоємиця, прийняла спадщину в установленому законом порядку. Натомість відповідач по суті відмовився виплатити їй успадковані кошти, безпідставно пославшись на необхідність заміни сторони стягувачу у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення від 08.11.2021 у справі №440/12160/21, яке є виконаним в частині здійснення перерахунку пенсії, однак виплати за ним боржником не здійснено у зв'язку з відсутнім фінансуванням.
Відповідач ГУ ПФУ в Полтавській області оскаржив рішення районного суду в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Повідомляє, що ОСОБА_3 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримував пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія йому виплачувалася шляхом перерахування коштів на особистий рахунок, відкритий у Полтавському обласному управлінні АТ «Ощадбанк». Виплата пенсії проведена у повному обсязі по 30.06.2022, заборгованості по виплаті немає.
Зазначає, що нараховані на виконання судового рішення від 08.11.2021 у справі №440/12160/21 кошти у розмірі 326 001,96 грн. позивачка, як спадкоємиця ОСОБА_3 , може отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження в порядку вимог КАС України.
Також зазначає, що стаття 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає включення заборгованості, яка нарахована на виконання рішення суду, до складу недоотриманої пенсії.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19.09.2024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суд 23.09.2024.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У суді апеляційної інстанції представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, наполягаючи на її задоволенні.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити без змін рішення районного суду, як законне та обґрунтоване.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.10.1970 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_1 ./а.с.15/
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 (справа №440/12160/21) зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області провести ОСОБА_3 із 05.03.2019 по 31.12.2019 виплату основного розміру пенсії, виходячи із 100 відсотків суми підвищеної пенсії, та з 01.04.2019 провести перерахунок та виплату основного розміру пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №9/1/4810/фп72349 від 12.08.2021, у розмірі 90% грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням проведених виплат./а.с.25-29/
Згідно з розрахунком ГУ ПФУ в Полтавській області від 11.02.2022 на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою ФП72349 ОСОБА_3 , сума виплати, нарахованої за рішенням суду №440/12160/21, становить 326 001,96 грн./а.с.22/
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що 27.06.2022 складено відповідний актовий запис №822, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ./а.с.14
ОСОБА_2 є вдовою померлого ветерана військової служби Міністерства оборони України ОСОБА_3 , про що 21.07.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 видано довідку №9/1/77/ФП72349./а.с.17/
31.05.2023 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І. посвідчено, що на підстав статті 1261 ЦК України спадкоємцем майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з грошових вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться в АТ «Полтава-Банк»:
- депозитний рахунок № НОМЕР_3 , відкритий 22.02.2021 (депозитний договір №923-04-2117) - сума вкладу 28 412,00 грн.;
- сума відсотків по рахунку № НОМЕР_4 станом на 19.10.2022 складає 2 174,47 грн./а.с.13/
10.07.2023 ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області з заявою про виплату їй недоотриманої пенсії за померлим чоловіком ОСОБА_3 на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду./а.с.20/
20.07.2023 ГУ ПФУ в Полтавській області листом №15056-14823/П-02/8-1600/23 повідомило ОСОБА_2 , що нараховані за життя ОСОБА_3 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі №440/12160/21 суми заборгованості можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження. Дане право передбачено статтею 379 КАС України.
Кошти, нараховані на виконання рішення суду, підлягають виплаті у межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пенсія ОСОБА_3 виплачена в повному обсязі по 30.06.2022. Також ОСОБА_2 проведена виплата на поховання та одноразова грошова допомога. Недоотримана пенсія за матеріалами архівної пенсійної справи ОСОБА_3 відсутня./а.с.21, 22/
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи недоотриману пенсію в порядку спадкування, районний суд виходив із того, що за життя ОСОБА_3 не отримав пенсію за вислугу років у розмірі 326001,96 грн. Отже, такі пенсійні виплати увійшли до складу його спадщини. Позивачка, як єдина спадкоємиця за законом прийняла цю спадщину в установленому порядку. Натомість відповідач по суті відмовився виплатити їй успадковані кошти.
Доводи відповідача про те, що позивачка повинна була звернутися до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення від 08.11.2021 у справі №440/12160/21, суд першої інстанції відхилив, указавши на його добровільне виконання ГУ ПФУ в Полтавській області.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками суду погоджується, оскільки вони зроблені на підставі повного з'ясування фактичних обставин справи та вірно застосованих нормах матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги правильність викладених висновків не спростовують, зводяться до незгоди з висновками районного суду щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження і належно оцінені судом з правовим обґрунтуванням.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (статті 1261 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Верховним Судом у справі №243/13575/19 від 114.02.2022 розтлумачено положення статті 1227 ЦК України наступним чином:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.
За змістом статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини третьої статті 52 цього Закону узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №428/6685/19, яка згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України є обов'язковою для врахування.
За викладених обставин, суд першої інстанції установивши, що позивач має право на спадкове майно - пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним у цих правовідносинах, зробив правильний висновок про задоволення позовних вимог у зв'язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивача, як спадкоємця, на отримання належного йому спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.
Такий підхід також застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.10.2019 у справі №355/323/17, від 16.12.2020 у справі №428/12730/19 де суд, вирішуючи питання наявності у особи права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії) її померлого чоловіка вказав, що аналіз ст.ст.1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд виходив з того, що визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини. При цьому, позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті чоловіка, а тому набула права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі вказаних рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.
Доводи апеляційної скарги щодо підставності застосування до спірних правовідносин положень статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», колегія суддів відхиляє, оскільки застосування підлягають вимогистатті 1227 ЦК України та вказані вище спеціальні норми пенсійного законодавства з цього питання, що також узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №638/119167/19 від 30.11.2022.
Також апеляційним судом відхиляються, як неспроможні, доводи апеляційної скарги, що позивачка повинна була звернутися до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні із виконання рішень судів, про що було роз'яснено у відповідь на відповідне звернення. По-перше, відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання судового рішення від 08.11.2021 №440/12160/21, яке за даними матеріалів справи відповідачем виконано добровільно. По-друге, за правовим висновком Верховного Суду у справі №805/2628/18-а від 15.12.2023 процесуальне питання про заміну сторони у виконавчому провадженні в такій категорії спорів у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішено з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до довільного тлумачення норм права, а тому не впливають на законність оскаржуваного рішення в частині, що переглядається апеляційним судом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення районного суду - без змін.
Керуючись ст.ст.367,368,374,375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргуГоловного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 24 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14.11.2024.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак