Справа № 936/311/23
Провадження № 1-кп/936/28/2024
14.11.2024 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальні акти у об'єднаних кримінальних провадженнях №12023071090000018 від 01.02.2023 року №12023071090000187 від 27.11.2023 року про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гукливий, Воловецького району, Закарпатської області та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, із середньою освітою, не працюючого, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ст.126-1 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовозобов'язаним 28 січня 2023 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою АДРЕСА_2 , де йому було запропоновано отримати повістку на відправку в команду № НОМЕР_1 на 29 січня 2023 року.
У свою чергу, обвинувачений ОСОБА_5 отримав дану повістку на відправку та включений в поіменний список військовозобов'язаних для направлення в команду № НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_1 . Зокрема будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про кримінальну відповідальність за відмову від отримання повістки під час мобілізації, оголошеної Указом І (резидента України №69-2022 від 24.02.2022. Однак, ОСОБА_5 достовірно знаючи, про мобілізацію, відповідно до Указу Президента України №64-2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, в порушення вимог ег.65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ, ет.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69-2022 отримавши повістку та будучи включений в поіменний список військовозобов'язаних для направлення в команду № НОМЕР_1 , ОСОБА_5 повідомив, що відмовляється бути призваним по мобілізації, а тому за таких обставин ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Окрім того, обвинувачений ОСОБА_5 в період часу із 24 вересня 2023 року по 26 листопада 2023 року знаходячись за місцем спільного проживання зі своєю дружиною ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті неприязних відносин, систематично вчиняв психологічне насильство над своєю дружиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої.
Зокрема, 24.09.2023 біля 21:00 години ОСОБА_5 , знаходячись за місцем спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_7 дії психологічного насильства, а саме виганяв з будинку та словесно ображав потерпілу нецензурними словами, за що Воловецьким районним судом Закарпатської області 03.10.2023 ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень.
Крім цього, 20.11.2023 біля 18:00 години обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за місцем спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_7 дії психологічного насильства, а саме виганяв з будинку та словесно ображав потерпілу нецензурними словами, за що Воловецьким районним судом Закарпатської області 05.12.2023 ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173- 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Також, 26.11.2023 біля 11:00 години, обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за місцем спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_7 дії психологічного насильства, а саме виганяв з будинку та словесно ображав потерпілу нецензурними словами.
За таких обставин вказаними насильницькими діями ОСОБА_5 заподіяв своїй дружині ОСОБА_7 систематичних психологічних страждань, що виразилися в словесних образах, погрозах, приниженні, які викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинивши емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди її психічному здоров'ю.
Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних та близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи.
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України визнав повністю, а у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - вину визнав частково.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.
Не зважаючи на визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ст. 336 КК України та часткове визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ст. 126-1 КК України, його винуватість у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, повністю доводиться письмовими доказами, які досліджені в судовому засіданні, зокрема:
- розпискою про отримання повістки на імя ОСОБА_5 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09.00 год. на 29.01.2023, яка отримана ним 28.01.2023 о 11.00 год. 00 хв., про що останній власноручно розписався (а.с. 31);
- довідкою військово-лікарської комісії №12/82 від 26.01.2023 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій зазначено, що проведено медичний огляд ВЛК 26.01.2023, діагноз - здоровий (а.с. 32);
- карткою обстеження та медичного огляду визначення придатності до військової служби під час мобілізації від 24.01.2023 щодо солдата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у якій містяться відомості, що останній визнаний придатним до військової служби під час мобілізації. (а.с. 33);
- поіменним списком військовозобовязаних (резервістів), які призвані та відправлені першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_5 у складі команди НОМЕР_1 , у якому зазначено, що команда направляється у розпорядження командира частини, пункт призначення (зустрічі) м. Ужгород, час прибуття 14.00 год., 29.01.2023, порядок відправки - автомобільним транспортом, маршрут руху Воловець-Мукачево-Ужгород у відношенні солдата ОСОБА_5 , 1989 року народження.( а.с.34);
- обліковою карткою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій зазначено, що він приданий до військової служби. (а.с.35);
- заявою солдата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 28.01.2023 проте що він відмовляється бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України № 69-2022 від 24.02.2022. Причиною відмови від проходження військової служби під час мобілізації є його не бажання проходити військову службу під час мобілізації. Зміст статті 336 КК України до нього доведено.(а.с.37);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 26.11.2023, згідно якого потерпіла ОСОБА_7 звернулася до правоохоронних органів по обставинам того, що 26.11.2023 р. близько 11.00 год. її чоловік ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання АДРЕСА_1 вчинив сварку із нею, в ході якої ображав її нецензурними словами та виганяв її із дітьми з будинку.(т.1 ст.3);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 373 від 26.11.2023, згідно якого встановлено, що під час огляду на стан сп'яніння виявлено, що ОСОБА_5 перебуває у стані алкогольного спяніння. Висновок скріплений печаткою та підписом лікаря (фельдшера), який проводив огляд ОСОБА_8 (т.1 ст.6);
- постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 03.10.2023 у справі № 936/1161/23 ОСОБА_5 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень. (т.1 ст.14);
- постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 05.12.2023 у справі № 936/1472/23 ОСОБА_5 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень (т.1 ст.15).
Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінюючи кожний доказ, досліджений у судовому засіданні з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи із сукупності всіх обставин вчинених діянь, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період та у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних та близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи, - є доведеною, а юридична кваліфікація його дій за зазначеними статтями правильною.
Слід також відмитити, що висловлені обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_4 - доводи щодо неможливості проходження військової служби через стан здоров'я обвинуваченого не підтверджені жодними доказами та є недоведеними. Оскільки, судом неодноразово надавався час обвинуваченому зібрати медичну документацію та довести, що він дійсно через стан свого здоров'я не може проходити військову службу. Однак, обвинуваченим не було вчинено жодних дій для збирання відповідних медичних документів, не надано суду будь яких доказів неможливості проходження обвинуваченим військової служби через стан його здоров'я у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.
У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 міру покарання, у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, їх наслідки, особу обвинуваченого, який згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується посередньо, на психіатричному та наркологічному обліку при КНП «Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради» не перебуває.
Обговорюючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд бере до уваги, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.
Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_5 обставин - судом не встановлено.
З досудової доповіді Мукачівського районного сектору філії ДУ "Центр пробації" в Закарпатській області від 16.02.2024 вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінено, як високий. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, у тому числі для окремих осіб.
Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 та ст. 75 КК України, суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладені обставини, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах, установлених санкцією ст.336 КК України, а саме нижчої межі, та в межах санкції передбаченої за ст.126-1 КК України покарання у виді позбавлення волі на певний строк, визначивши обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, згідно ч.1 ст. 70 КК України.
Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень обвинуваченим.
Цивільний позов не пред'являвся. Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Крім того, оскільки обвинуваченому ОСОБА_5 призначається покарання у виді позбавлення волі реально, суд вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки тяжкість скоєних кримінальних правопорушень та поведінка обвинуваченого свідчать про наявність передбачених ст.177 КПК України обґрунтованих ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від відбування покарання та продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.336 КК України, ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання:
- за ст.126-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
- за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 обрати у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати із моменту його фактичного затримання.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1