Ухвала від 07.11.2024 по справі 757/47300/24-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47300/24-к

пр. 1-кс-40706/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001932 від 16.10.2023, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2024 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах ОСОБА_4 , що передано слідчому судді 16.10.2024, на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001932 від 16.10.2023.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 03.09.2024, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2024 по справі № 757/36842/24-к, проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , де проживає та власником якої є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , під час якого вилучені та речі та документи .

Власник вилученого майна вважає, що воно має статус тимчасово вилученого майна, оскільки не має відношення до кримінального провадження та на нього не було накладено арешт, а відтак вилучене майно підлягає поверненню його законному володільцю.

Адвокат подав до суду заяву про розгляд скарги без фіксації технічними засобами.

22.06.2024 слідчий подав до суду заперечення, з яких слідує, що майно, на поверненні якого наполягає адвокат, не є тимчасово вилученим майном, так як ухвалою про обшук було надано дозвіл на його вилучення.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону, враховуючи принцип диспозитивності, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації учасникам провадження, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, суд визнав можливим провести розгляд у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023000000001932 від 16.10.2023, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передабченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч.ч. 4,5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Так, 16.08.2024 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/36842/24-к частково задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл слідчим слідчої групи в кримінальному провадженні № 12023000000001932 від 16.10.2023 на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , де проживає та власником якої є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а саме:

1. Документи з наявними реквізитами державних органів, печатки за допомогою яких здійснювались відтиски гербових печаток державних органів, документи, що свідчать про господарську діяльність; додаткових угод, актів приймання-передачі; товарно-транспортні накладні;

2. Документи, чорнові записи, сім-картки, мобільні телефони, мобільні термінали зв'язку та з'єднані із ними пристрої, GPS-трекери, комп'ютерну техніку, карти пам'яті, флеш-накопичувачі та інші речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя, при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

За викладених обставин вбачається, що скаргу подано уповноваженою особою, в передбачений законом спосіб та з урахуванням правил територіальної підсудністю для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які розглядаються слідчим суддею місцевого суду за місцем розташування органу досудового розслідування, що регламентовано ч. 1 ст. 306 КПК України.

За змістом ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Наряду з вказаним, слідчий суддя вважає за доцільне зазначити, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Під час вивчення матеріалів скарги, встановлено, що 03.09.2024, працівниками ГСУ НПУ проведено обшук за вищевказаною в ухвалі адресою, за результатами якого вилучене наступне майно, яке належить ОСОБА_8 :

1. Ноутбук чорного кольору марки Asus, модель U36sn з шнурами живлення моделі Dell: Da65NS4 - 00.

2. Телефон чорного кольору Sony Erixon Experia, без сім-карти з флеш носієм microSD 4 GB, FCCUB: PU7A3880077.

3. Жорсткий диск Samsung.

4. Жорсткий Диск HITACHI MODEL HD728080PLATO80.

5. Жорсткий диск MANHATTAN MODEL 130042, чорного кольору.

6. Дисковод чорного кольору Asus.

7. Файл з документами: Статут ТОВ «Смарт Єквнп», протокол №1 від 04.04 2017 на 4 аркуші, рішення №2 від 16.04.2024 на 1 аркуш, опис документів на 3 аркуші, витяг на 5 аркушів, виписка на 1 аркуш, самостійне зображення на 1 аркуш.

8. Копії документів стосовно ТОВ « Єйр Пласт» 56 аркушів.

9. Пошта білого кольору з вмістом: протокол на 1 аркуш, СС Єнтерпрайз на 12 аркушів, витяг на 4 аркуші, виписка на 2 аркуші, наказ на 1 аркуш, довідка на 1 аркуш, витяг на 1 аркуш, договір на 2 аркуші, протокол від 16.01.2017, опис на 1 аркуш.

10. Папка червоного кольору з вмістом документів стосовно ТОВ «Смарт Грєйн» на 68 аркушів.

11. Поштовий конверт за написом ТОВ «Смарт Єнтерпрайз».

12. Файл з вмістом договір від 15.05.2024 на 7 аркушів.

13. Блокнот чорного кольору з чорновими записками.

14. Конверт Укрпошта на 5 аркушів.

15. Блокнот синього кольору з написом Hilton.

16. Файл з документами від 10.08.2023 на 2 аркуші.

17. Акт на 1 аркуш, договір на 3 аркуші, конверт з написом «Тов Єнтерпрайз», рахунок на 1 аркуш, витяг коштів та розрахунків, квитанція 2 аркуші, рахунок, рахунок 1354 на 1 аркуш.

18. Пошта сірого кольору з документами, договір поруки на 3 аркуші, угода про розірвання на1 аркуш, договір поруки від 23.06.2022 на 3 аркуші, договір від 23.06.2022 на 2 аркуші, договір від 23.06.2022 на 3 аркуші, запис на 1 аркуш.

18. Папка з написом Sigma з чорновим записом на 23 аркуші

19. Товарно-транспортна накладна у кількості 2, вантажно-розвантажувальні операції на 2 аркуші.

20. Файл з вмістом документів ТОВ «Смарт Ентерпрайз» на 65 аркушів.

21. Конверт з написом ОСОБА_4 3 аркуші, ТОВ «Морепродукти» у кількості 3 аркуші.

22. Копії документів по виготовленню газу на 11 аркушів.

23. Файл з написом від 07.11.2023 на 2 аркуші, конверт Господарського суду міста Києва з документами на 11 аркушів.

24. Договір оренди від 19.04. 2018 на 5 аркушів, договір оренди від 19.04.2018 на 5 аркушів, довіреність на 3 аркуші, договір про доставку на 4 аркуші.

25. Статут ТОВ «PIAЛTOН» на 14 аркушів.

26.Сертифікат на 4 аркуші.

27. Договір доручення на 21 аркуш.

28. Довіреність від 26.07.2016 на 1 аркуш.

29. Договір купівлі-продажу від 06.05.2024 на 4 аркуші, договір 13.05.2024, видаткові накладні на 3 аркуші, торгово-транспортні накладні на 3 аркуші, договір від 02.05.2024 на 2 аркуші, податкові накладні на 5 аркушів, товарно-транспортні накладні на 9 аркушів.

30. Файл з документами ПП «Геоінвент» на 19 аркушів.

31. Документи ТОВ «Смарт Ентерпрайз» на 16 аркушів, копії документів стосовно ОСОБА_4 на 5 аркушів.

32. Протокол від 05.12.2017 на 1 аркуш.

33. Протокол від 05.12.2017 на 1 аркуш.

34. Протокол від 05.12.2017 на 1 аркуш.

35. Договір на 3 аркуші.

36. Угода про розірвання договору на 1 аркуш.

37. Договір про надання банківських послуг від 30.07.2021 на 2 аркуші.

38. Лист ТОВ «Смарт Ентерпрайз» на 8 аркушів.

39. Договір поруки від 30.07.2021 на 2 аркуші.

40. Протокол від 13.04.2018 на 3 аркуші.

41.Накази від 14.04.2018 у кількості 2 шт.

42. Наказ від 13.03.2024 на 1 аркуш.

43. Акт на 3 аркуші.

44. Податкове повідомлення від 28.03.2024.

45. Договір ТОВ «РІАЛТОН» на 6 аркушів.

46. Копія податкового повідомлення від 03.02.2023 на 3 аркуші.

47. Файл з договором (пусті бланки), чорновий запис.

48.Копії документів, видаткові накладні, договір купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні, акт передачі худоби на 42 аркуші.

49. 5 конвертів Укрпошта з вмістом документів.

50. Чорнові записки на 6 аркушів.

51. Конверт Укрпошта без вмісту документів.

52. Договір від 01.10.22 на 2 аркуші.

53.Договір від 01.10.2022 на 2 аркуші.

54. Товарно-транспортні накладні на 2 аркуші.

55. Видаткова накладна від 04.08.2023 на 1 аркуш.

56. Витяг на 2 аркуші.

57. Опис на 1 аркуш.

58. Чорнові записки на 14 аркушів.

59. Вимога від 04.11.2022 на 2 аркуші.

60. Вимога від 04.11.2022 на 2 аркуші.

61. Акт від ДПСУ на 13 аркушів.

62. Заява про вступ до асоціації розвитку на 1 аркуш. Лист ДПСУ на 1 аркуш.

63. Розрахунок від 28.03.2024. на 1 аркуш.

64. Заявач«Тов Ентерпрайз» від 17.11.2023 на 1 аркуш, разом з описом на 1 аркуш, квитанцією Укрпошти 1 аркуш, фіскальним чеком на 3 аркуші.

65. Сумка чорного кольору з вмістом 4 печаток.

66. Пакет від сімкарти Lifecell.

67. Стартовий пакет Київстар згідно опису за протоколом обшуку.

Разом з тим, під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведено, яке значення та доказом яких обставин у кримінальному провадженні має вилучене майно, та те, що було надано дозвіл саме на його вилучення, так як в ухвалі відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки, також не надано доказів, які б свідчили, що таке майно має хоч якесь відношення до розслідуваного кримінального провадження, чи проведено з ним слідчі дії, спрямовані на доведення причетності такого майна до кримінального провадження.

Вказане свідчить про те, що вилучення та утримування майна немає жодного значення для розслідування кримінального провадження, в межах якого проводився обшук та його вилучення.

При дослідженні слідчим суддею матеріалів скарги, вставлено, що стороною обвинувачення не доведено, що прокурор та/або слідчий за погодженням із прокурором невідкладно після проведення обшуку звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Враховуючи вказані норми кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене майно, відповідно до протоколу обшуку, на поверненні якого наполягає заявник, не підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2024.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був вилучений стороною кримінального провадження, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160-166,170-174 цього Кодексу.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За таких обставин, зважаючи на те, що органом досудового розслідування не доведено необхідність подальшого обмеження права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, вилученого під час обшуку, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу - задовольнити.

Зобов'язати старшого слідчого управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень ГСУ НП України ОСОБА_10 та/або іншого уповноваженого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України у кримінальному провадженні № 12023000000000841 від 11.05.2023 повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене під час обшуку 03.09.2024 майно: