Справа № 344/6474/22
Провадження № 1-кп/344/308/24
15 листопада 2024 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
при секретарях с/з: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого: ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у селі Милування, Тисменицького району, Івано-Франківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, з вищою освітою, одружений, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -
ОСОБА_10 будучи службовою особою одержав неправомірну вигоду для себе, за вчинення і невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого йому службового становища, з вимаганням неправомірної вигоди.
Злочин вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_10 будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою з 08.12.2021 року вимагав та близько 12 години 30 хвилин 22.01.2022 року у місті Івано-Франківськ одержав для себе від громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_11 неправомірну вигоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку становить 141618 (сто сорок одна тисяча шістсот вісімнадцять) гривень за вчинення та невчинення дій в інтересах ОСОБА_11 з використанням наданого йому службового становища.
Так громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в 2021 році прибув на територію України на етнічну Батьківщину. З метою отримання дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_11 звернувся в Івано-Франківський відділ Управління Державної Міграційної Служби в Івано-Франківській області та подав відповідні документи.
Відповідно до п. 9 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983 для прийняття позитивного рішення про імміграцію орган УДМС повинен отримати схвалення від органів Національної поліції, УСБУ в Івано-Франківській області, Робочого апарату Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужби.
07 грудня 2021 року ОСОБА_11 від працівників Івано-Франківського відділу УДМС в Івано-Франківській області стало відомо про те, що працівники сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області не можуть встановити його місцеперебування для проведення із ним попередньої співбесіди та надання рекомендації йому щодо імміграції в Україну. При цьому, працівники УДМС в Івано-Франківській області надали для зв'язку номер мобільного телефону начальника сектору ОСОБА_10 .
Наступного дня, тобто 08 грудня 2021 року, ОСОБА_11 , спільно зі своєю дружиною ОСОБА_12 , за попередньою домовленістю із начальником сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківської області, прибули до адміністративної будівлі ГУ НП в Івано-Франківській області, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул.А.Сахарова, 15, де зустрілися з ОСОБА_10 .
В ході вказаної зустрічі, начальник сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 , в присутності ОСОБА_12 , провів співбесіду із ОСОБА_11 , після чого попрохав їх разом із ним вийти на перехрестя вулиць Академіка Сахарова - Коновальця, що у місті Івано-Франківську.
Надалі, перебуваючи на перехресті вищевказаних вулиць, ОСОБА_10 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи конспіративно, з метою не бути викритим правоохоронними органами, в присутності ОСОБА_12 , висунув ОСОБА_11 незаконну вимогу про надання йому - ОСОБА_10 в строк до 31.12.2021 неправомірної вигоди в розмірі 8 000 (вісім тисяч) доларів США, за надання останньому позитивної рекомендації, необхідної для прийняття Івано-Франківським відділом Управлінням ДМС в Івано-Франківській області позитивного рішення щодо імміграції ОСОБА_11 в Україну та видачі відповідної посвідки на постійне проживання на території України.
Вислухавши вказану вимогу ОСОБА_11 повідомив, що у зв'язку з відсутністю стабільного заробітку, скрутним фінансовим становищем та поганим станом здоров'я він не в змозі передати таку суму грошей, просив зменшити розмір неправомірної вигоди та надати більше часу для збору коштів.
Наступного дня, тобто, 09 грудня 2021 року, начальник сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 , використовуючи мобільний додаток «WhatsApp», надіслав на номер мобільного зв'язку ОСОБА_11 текстове повідомлення яким запросив прибути до нього на роботу.
Цього ж дня, ОСОБА_11 , виконуючи вказівки ОСОБА_10 , прибув до перехрестя вулиць Академіка Сахарова та Коновальця, що у місті Івано-Франківську, де зустрівся із останнім. ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, діючи з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_11 , що в силу своєї займаної посади він підготує необхідні документи, які скерує до Івано-Франківського відділу УДМС в Івано-Франківській області для прийняття позитивного рішення про імміграцію тільки за умови надання йому неправомірної вигоди в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) доларів США, а у випадку відмови, його посада надає право підготувати документи щодо скасування підрозділом УДМС дозволу на імміграцію.
Будучи поставленим у безвихідь та умови, за яких відмова від передачі ОСОБА_10 неправомірної вигоди може спричинити безпідставне порушення його прав та відмову в імміграції, ОСОБА_11 змушений був погодитись на протиправні вимоги ОСОБА_10 .
Отримавши від ОСОБА_11 запевнення щодо надання йому неправомірної вигоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч) доларів США, начальник сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 , використовуючи своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди, 09.12.2021 за №733/108/2/301-2021 скерував до Івано-Франківського відділу УДМС в Івано-Франківській області інформацію, в якій відобразив, що сектор міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області не має заперечень щодо прийняття територіальним підрозділом УДМС рішення щодо видачі дозволу на імміграцію в Україну, виконавши у такий спосіб попередню домовленість із ОСОБА_11 .
Поряд з цим, у період з 21 грудня 2021 року по 22 січня 2022 року
ОСОБА_10 , виконуючи свій злочинний намір, з метою одержання неправомірної вигоди, неодноразово, з використанням мобільного додатку «WhatsApp» здійснював телефонні дзвінки та направляв ОСОБА_11 текстові повідомлення з погрозами і вимогами про якнайшвидшу передачу йому неправомірної вигоди в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) доларів США.
Після отримання чергового повідомлення із погрозами, ОСОБА_11 29.12.2021 вирішив звернутися до Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, з метою викриття протиправних дій начальника сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 .
У подальшому, 10 січня 2022 року, о 10 год. 08 хв. начальник сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 , використовуючи мобільний додаток «WhatsApp», здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_11 , однак, відповіді на нього не отримав. Відразу після зазначеного телефонного дзвінка, ОСОБА_10 , використовуючи згаданий мобільний додаток, з метою залякування ОСОБА_11 та одержання якнайшвидше грошових коштів від останнього, направив ОСОБА_11 текстове повідомлення з погрозами, про те що 12.01.2022 його, тобто ОСОБА_11 , буде оголошено в розшук, а також скасовано рішення Івано-Франківського відділу УДМС в Івано-Франківській області про надання дозволу на імміграцію в Україну.
Надалі, цього ж дня, близько 17 год. 53 хв., ОСОБА_10 , в ході телефонної розмови із ОСОБА_11 , на виконання свого злочинного наміру, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, підтвердив ОСОБА_11 свій намір одержати від нього раніше обумовлену суму неправомірної вигоди та визначив кінцевий термін до 30.01.2022.
При цьому, 20 січня 2022 року ОСОБА_10 , не припиняючи своїх злочинних дій, з метою незаконного збагачення, з використанням мобільного додатку «WhatsApp», надіслав на номер мобільного зв'язку ОСОБА_11 повідомлення, відповідно до якого ОСОБА_10 обмежив ОСОБА_11 строк надання йому раніше обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч) доларів США до 24 січня 2022 року.
22.01.2022 ОСОБА_11 , виконуючи протиправні вимоги ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронних органів, використовуючи мобільний додаток «WhatsApp», в ході телефонної розмови із ОСОБА_10 повідомив останньому, що знаходиться поблизу Івано-Франківського обласного клінічного диспансеру, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , та у нього наявна вся сума коштів, яку той вимагав.
У свою чергу, ОСОБА_10 дав вказівку ОСОБА_11 очікувати його поблизу вищевказаного медичного закладу та повідомив, що прибуде туди через 10-15 хвилин.
Прибувши в обумовлене місце, ОСОБА_10 близько 12.20 год. 22.01.2022 зустрівся на пішохідній доріжці, поблизу лікувального закладу що у АДРЕСА_2 , з ОСОБА_11 .
У ході зустрічі, ОСОБА_11 , на виконання протиправної вимоги начальника сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 , передав останньому грошові кошти - предмет неправомірної вигоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч) доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 22.01.2022 еквівалентно 141618 (ста сорока одній тисячі шістсот вісімнадцять) гривень, які той одержав за надання ним позитивної рекомендації на ОСОБА_11 до Івано-Франківського відділу УДМС в Івано-Франківській області, необхідної для прийняття органом міграційної служби рішення про дозвіл на імміграцію іноземця в Україну та не скерування до органу міграційної служби матеріалів, які б були підставою для скасування такого дозволу, тобто за вчинення дій чи бездіяльності, які входять до його службових обов'язків.
Після одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_10 був затриманий працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, а одержаний ним від ОСОБА_11 предмет неправомірної вигоди у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 22.01.2022 еквівалентно 141618 (ста сорока одній тисячі шістсот вісімнадцять) гривень, вилучений під час проведення огляду місця події.
Таким чином ОСОБА_10 своїми умисними протиправними діями, які виразилися у одержанні службовою особою неправомірної вигоди, для себе за вчинення і невчинення такою службовою особою в інтересах того, надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Суду пояснив, що станом на 22.01.2022 року працював на посаді начальника сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Івано-Франківській області. Йому на виконання надійшов запит від Івано-Франківського відділу Управління Державної Міграційної Служби в Івано-Франківській області, щодо ОСОБА_11 , відносно якого вирішувалось питання про надання дозволу на імміграцію в Україну. В ході опрацювання вказаного запиту він декілька разів зустрічався з ОСОБА_11 . Перший раз зустріч відбулась 08 грудня 2021 року в приміщенні ГУНП в Івано-Франківській області і в ході зустрічі він повідомив ОСОБА_11 , що у зв'язку з перебування в нього запиту від Івано-Франківського відділу Управління Державної Міграційної Служби виникла необхідність встановлення його точного місця проживання та надання документів, що посвідчують його особу. Отримавши від ОСОБА_11 необхідну для відповіді на запит інформацію, зокрема встановивши його точне місце перебування та дані документа, що посвідчує його особу ОСОБА_10 більше не зустрічався з ОСОБА_11 з питань пов'язаних з наданням відповіді на запит. Наступні зустріч між ним та ОСОБА_11 відбулась поза межами ГУНП в Івано-Франківській області та у зв'язку з необхідністю отримання від ОСОБА_11 інформації яка становить оперативний інтерес, зокрема, щодо наявності в деяких осіб підроблених паспортів. Підтвердив факт своїх телефонних дзвінків до ОСОБА_11 та заперечив надіслання ОСОБА_11 повідомлень. Вказав, що 22.01.2022 року пішов на зустріч з ОСОБА_11 до кардіологічного диспансеру, що на вулиці Мазепи оскільки хотів отримати від нього оперативну інформацію. Однак коли ОСОБА_11 повідомив, що в нього поки що не має такої інформації, розвернувся та пішов в сторону вулиці Мазепи, де і був затриманий працівниками ДБР. Вказав, що ніяких грошей під час зустрічі ОСОБА_11 йому не надавав, а вилучені в нього кошти йому підкинули працівники ДБР під час затримання. Відповідаючи на запитання прокурора підтвердив, що на моменту затримання користувався номером мобільного телефону НОМЕР_2 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_9 вказала суду, що стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження фактів та обставин викладених у обвинувальному акті, у зв'язку із чим необхідно ухвалити виключно виправдувальний вирок. Сторона захисту також звернула увагу на той факт, що ОСОБА_11 являється ініціатором створення штучних ситуації на провокування кримінальних правопорушень. Заявили клопотання про визнання недопустимим доказами протоколу за результатами проведення негласних слідчих дій від 08.02.2022 року та відеозапису показань свідка ОСОБА_11 .
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_10 не визнав свою вину, його вина повністю доводиться сукупністю зібраних в кримінальному провадженні та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів.
Так, відповідно до журналу судового засідання допиту ОСОБА_11 в порядку ст. 225 КПК України від 15 березня 2020 року з відеозаписом до нього, що були досліджені судом, (т.3 а.с.84-88), будучи безпосередньо допитаним в судовому засіданні, ОСОБА_11 повідомив, що приїхав в Україну в 2013 році, однак дозволів на право перебування в Україні не оформляв. В 2021 році у зв'язку з одруженням та незадовільним станом здоров'я, вирішив подати документи на еміграцію в Україну та звернувся в Івано-Франківський відділ Управління Державної Міграційної Служби в Івано-Франківській області з відповідним клопотанням. 07 грудня 2021 року ОСОБА_11 від працівників Івано-Франківського відділу УДМС в Івано-Франківській області стало відомо про те, що працівники сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області не можуть встановити його місцеперебування для проведення із ним попередньої співбесіди та надання рекомендації йому щодо імміграції в Україну. Того ж дня до нього зателефонував чоловік який представився працівником сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області та назначив йому зустріч на 08.12.2021 року в приміщенні ГУ НП в Івано-Франківській області для співбесіди.
08.12.2021 року відбулась його перша зустріч з начальником сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 в приміщенні ГУ НП в Івано-Франківській області. На зустрічі разом з ОСОБА_11 була присутня його дружина ОСОБА_12 . Під час зустрічі ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_11 перебуває в розшуку в Республіці Білорусія, і що в останього можуть бути проблем із отриманням дозволу на еміграцію в Україну, після чого запросив ОСОБА_11 та його дружину для продовження розмови на вулицю. В ході розмови на вулиці ОСОБА_10 повідомив, що для позитивного вирішення питання про еміграцію ОСОБА_11 в Україну йому потрібно надати ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 8000 доларів США, а в іншому випадку йому буде відмовлено в дозволі. Під час наступної зустрічі 09.12.2021 року ОСОБА_10 повідомив, що враховуючи незадовільний стан здоров'я ОСОБА_11 той може надати ОСОБА_10 не 8000, а 5000 тисяч доларів США, для позитивного вирішення питання. ОСОБА_11 попросив ОСОБА_10 надати йому час для того що б зібрати гроші і вони розійшлись.
Після 09.12.2021 року та до моменту затримання ОСОБА_10 неодноразово телефонував ОСОБА_11 , і коли той не піднімав слухавку ОСОБА_10 писав йому повідомлення з погрозами, що в разі відмови ОСОБА_11 надати обумовлені кошти ОСОБА_10 його буде оголошено в розшук, а також скасовано посвітку на проживання. З деяких повідомлень ОСОБА_11 робив скріншоти, оскільки ОСОБА_10 налаштував функцію самовидалення надісланих ним повідомлень, а деякі повідомлення видались без збереження їх скріншоту.
Також ОСОБА_10 телефонував і до дружини ОСОБА_11 - ОСОБА_12 .
Не зумівши знайти кошти ОСОБА_11 добровільно звернувся до ДБР, які залучили його до проведення слідчих дій та надали кошти в розмірі 5000 доларів США для передання ОСОБА_10 . Зустріч з ОСОБА_10 відбулась на вулиці Мазепи біля кардіодипансеру і на зустрічі була присутня дружина ОСОБА_11 . З метою отримання коштів ОСОБА_10 попросив ОСОБА_11 відійти в сторону, де останній передав заздалегіть помічені кошти ОСОБА_10 і той поклав їх в кишеню своєї куртки. Після цього ОСОБА_10 затримали працівники ДБР та почали проводити слідчі дії. Свідок ОСОБА_11 вказав, що ОСОБА_10 вимагав в нього кошти та погрожував депортацією в Білорусь у випадку відмови.
Показаннями свідка ОСОБА_12 , яка суду вказала, що є дружиною ОСОБА_11 , який є громадянином Республіки Білорусь. Їй відомо, що її чоловік в 2021 році готував та подав до Державної міграційної служби документи для отримання посвітки на постійне проживання в Україні. В грудні 2021 року до ОСОБА_11 зателефонував обвинувачений ОСОБА_10 та попросив підійти до нього на роботу на АДРЕСА_3 . Коли вона разом з ОСОБА_11 прийшла за обумовленою з обвинуваченим адресою той запросив їх зайти до адмінбудівлі. Під час розмови з ОСОБА_10 останній повідомив, що в ході опрацювання запиту, щодо перебування ОСОБА_11 в розшуку отримано позитивну відповідь, що в свою чергу може бути підставою для відмови ОСОБА_11 в наданні дозволу на проживання. Після цього, ОСОБА_10 запропонував вийти на вулицю для продовження розмови і вже під час розмови на вулиці повідомив про необхідність надання йому незаконної винагороди в розмірі 8000 доларів США для отримання дозволу на проживання, а також повідомив, що в разі відмови в переданні коштів ОСОБА_11 буде депортовано назад до Республіка Білорусь. Після вказаної розмови ОСОБА_11 залишився вдома та робив спроби знайти кошти, а свідок поїхала в м.Харків доглядати свою лежачу матір. Повернулась з м.Харків через чотири дні і ОСОБА_11 повідомив їй, що він звернувся до ДБР щодо незаконних дій ОСОБА_10 і слідчий хоче її опитати. Також повідомила, що слідчий допитав її, а в день коли затримали ОСОБА_10 на неї та на ОСОБА_11 за їх згодою було встановлено спеціальне звуко та відео записуюче обладнання. 22.01.2022 року вони зустрілись з ОСОБА_10 біля кардіодиспансеру на вул.Мазепи, після нетривалої розмови ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_11 відійти в сторону для продовження розмови. Через деякий час ОСОБА_11 повернувся до неї, а ОСОБА_10 затримали працівники правоохоронних органі. Відповідаючи на запитання також повідомила, що ОСОБА_11 мав при собі грошові кошти в розмірі 5000 доларів США, які передав ОСОБА_10 безпосередньо перед його затримання та на його вимогу. Також повідомила, що ОСОБА_11 отримав посвідку на проживання в Україні, ще до затримання ОСОБА_10 . Вказала, що стан здоров'я ОСОБА_11 є незадовільним, оскільки йому зробили пересадку серця.
Показаннями свідка ОСОБА_13 яка у судовому засіданні вказала, що працює в державній міграційній службі і в неї на обробці був запит щодо перебування ОСОБА_11 в розшуку. В ході опрацювання запиту нею було отримано позитивну відповідь, і вона згідно рекомендацій наданих особисто ОСОБА_10 під час семінарів, передала вказану інформацію ОСОБА_10 і подальшою обробкою запиту займався саме він.
Показаннями свідка ОСОБА_14 , яка у судовому засіданні вказала, що працює в секторі міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській, а обвинувачений є її колишнім начальником. Івано-Франківським міським відділом Управлінням державної міграційної служби України в Івано-Франківській області на адресу сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській було скеровано запит на отримання інформації щодо перебування ОСОБА_11 в міжнародному розшуку. Згідно з її посадовими обов'язками вона зареєструвала вказаний запит та передала його обвинуваченому ОСОБА_10 для визначення виконавця підготовки відповіді на нього. Повідомила, що відповідь на вказаний запит готував особисто ОСОБА_10 , а вона тільки зареєструвала її та відправила на адресу Івано-Франківського міського відділу Управлінням державної міграційної служби України в Івано-Франківській області. Вказала, що надання офіційних відповідей на вказані запити є прямим обов'язком сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській і таких запитів приходить багато. Відповідаючи на запитання повідомила, що особисто з ОСОБА_11 не знайома, а також їй нічого не відомо про вимагання та отримання ОСОБА_10 неправомірної вигоди в ОСОБА_11 .
Показаннями свідка ОСОБА_15 яка у судовому засіданні вказала, що працює в Івано-Франківському міському відділі Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області та саме в неї на виконанні була справа за клопотанням ОСОБА_11 . Згідно з наявною в неї інформацією ОСОБА_11 перебував в розшуку, а тому вона надіслала запит на отримання інформації щодо перебування в міжнародному розшуку ОСОБА_11 до сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області. Отримавши позитивну відповідь на запит вона прийняла рішення про видачу ОСОБА_11 дозволу на імміграцію в Україну. Відповідаючи на запитання повідомила, що у справі про видачу ОСОБА_11 дозволу на імміграцію в Україну відповідь на надісланий нею запит мала визначальне значення, оскільки якщо б така відповідь була негативною то ОСОБА_11 було б відмовлено в дозволі на імміграцію. Вказала, що справа ОСОБА_11 перебувала на розгляді протягом тривалого часу і вона особисто дзвонила ОСОБА_10 та нагадувала про необхідність надання відповіді на запит, а також на прохання ОСОБА_10 надала йому номер телефону ОСОБА_11 . Про факт отримання неправомірної вигоди ОСОБА_10 від ОСОБА_11 їй нічого не відомо.
Показаннями свідка ОСОБА_16 який у судовому засіданні вказав, що на даний час працює начальником Тисминецького відділу Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, а до листопада 2021 року працював начальником Івано-Франківського міського відділу Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області. Всіх обставин розгляду заяви ОСОБА_11 не пам'ятає. Запит на отримання інформації щодо перебування в міжнародному розшуку ОСОБА_11 до сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області направлявся у зв'язку з необхідністю отримання інформації щодо перебування ОСОБА_11 в міжнародному розшуку. В залежності від отриманої відповіді на запит ОСОБА_11 міг бути наданий дозвіл на еміграцію в Україну, або ж відмова в наданні такого дозволу. Відповідаючи на запитання повідомив, що за наявності підстав для перевірки перебування особи в розшуку ДМС скеровує запит до сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області і саме відповідь сектору міжнародного поліцейського співробітництва є офіційним документом, який використовується ДМС при прийнятті рішення у справі про надання дозволу на еміграцію.
Показаннями свідка ОСОБА_17 який у судовому засіданні вказав, що на даний час працює начальником Івано-Франківського міського відділу Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області. Розглядом заяви ОСОБА_11 займався уповноважений працівник ОСОБА_15 . Запит на отримання інформації щодо перебування в міжнародному розшуку ОСОБА_11 до сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області підписував він. Підтвердив, що за наявності підстав для перевірки перебування особи в розшуку ДМС скеровує запит до сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області і саме відповідь сектору міжнародного поліцейського співробітництва є офіційним документом, який використовується ДМС при прийнятті рішення у справі про надання дозволу на еміграцію. Вказав, що рішення про видачу ОСОБА_11 дозволу на імміграцію в Україну погоджував він, оскільки була наявна позитивна відповідь на запит від сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Івано-Франківській області, а інших підстав для відмови ОСОБА_11 в дозволі на іміграцію в Україну не було. Про факт отримання неправомірної вигоди ОСОБА_10 від ОСОБА_11 йому нічого не відомо.
Показаннями свідка ОСОБА_18 , який вказав, що був залучений як понятий під час проведення слідчих дій та повністю підтвердив інформацію відображену в підписаних ним та складених слідчим протоколах. Вказав, що на час розгляду справи в суді точно не пригадує всіх обставин проведення слідчих дій, однак перед підписанням наданих йому слідчим процесуальних документів детально з ними знайомився і відображена в них інформація була достовірною.
Даючи оцінку показанням свідків, які суд безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому може обґрунтовувати свої висновки на цих показаннях згідно положень ч.4 ст.95 КПК України як достовірних, суд приходить до висновку, що вказані показання узгоджуються з обставинами які викладені в обвинувальному акті про обвинувачення ОСОБА_10 .
Крім цього, вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, доводиться наступними письмовими і речовими доказами по справі, які були предметом дослідження в ході судового розгляду кримінального провадження.
Відповідно до службової характеристики на колишнього працівника Головного управління Національної поліції ОСОБА_10 , начальника сектору міжнародного поліцейського співробітництва, витягу з Наказу № 448 о/с від 19.10.2017 року обвинувачений ОСОБА_10 з 19.10.2017 року займав посаду начальника сектору міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області. Згідно витягу з Наказу № 38 о/с від 26.01.2022 року обвинуваченого ОСОБА_10 на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду від 25.01.2022 року, справа № 344/1109/22, провадження №1-кс/344/508/22 з 25.01.2022 року по 24.03.2022 року відсторонено із займаної ним посади та відповідно до витягу з Наказу № 40 о/с від 31.01.2022 року на підставі рапорту ОСОБА_10 його звільнено із посади начальника сектору міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (а.п.152-155, том 1).
Відповідно до посадової інструкції начальника сектору міжнародного співробітництва ГУНП в Івано-Франківській області, зокрема п. 26 вказаної посадової інструкції, начальник сектору міжнародного співробітництва ГУНП в Івано-Франківській області здійснює перевірку за запитами апарату та підрозділів ГУ ДМС області іноземців та осіб без громадянства, які звернулись із заявами щодо надання дозволу на імміграцію або з питань громадянства, отримання статусу біженця в Україні, а також їх паспортних документів (а.п.156-162, том 1).
Заявою ОСОБА_11 від 29.12.2021 року, у якій останній повідомляє про протиправні дії працівників поліції ГУНП в Івано-Франківській області, які вимагають у нього за надання позитивної рекомендації для отримання посвідки на проживання на території України неправомірну вигоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) доларів США. У заяві ОСОБА_11 зазначається, що він разом із свою дружиною звернулись у відділ «Інтерполу», що знаходиться по вулиці А.Сахарова у місті Івано-Франківськ, де працівник поліції, який представився ОСОБА_19 їм повідомив, що надасть позитивну рекомендацію для УДМС тільки після передачі йому неправомірної вигоди у сумі 5000 (п'ять тисяч) доларів США. ОСОБА_11 у заяві просить внести відомості до ЄРДР та погоджується конфіденційно співпрацювати із органом досудового розслідування (том 1 а.п.61).
Рапортом старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Першого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 29.12.2021 року про виявлення ознак вчинення кримінального правопорушення. В рапорті зазначено, що 29.12.2021 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові надійшла заява ОСОБА_11 , про те, що працівник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на ім'я ОСОБА_20 за надання рекомендації в УДМС в Івано-Франківській області щодо видачі посвідки на тимчасове проживання на території України вимагає неправомірну вигоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) доларів США (том 1 а.п.60).
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62021140040000148 від 30.12.2021 року, відповідно до якого відомості за ч.3 ст.368 КК України внесено на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень за фактом вимагання неправомірної вигоди (том 1 а.п. 62).
Повідомленням про початок досудового розслідування від 30.12.2021 року, відповідно до якого слідчими Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківськ) ТУ ДБР розташованого у м. Львові розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021140040000148 від 30.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (том 1 а.п.67).
Постановою заступника директора ТУ ДБР у м.Львові про створення групи слідчих від 30.12.2021 року, відповідно до якої слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківськ) ТУ ДБР розташованого у м. Львові доручено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадження № 62021140040000148 від 30.12.2021 року (том 1 а.п.65-66).
Постановою керівника Івано-Франківської обласної прокуратури від 30.12.2021 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62021140040000148 від 30.12.2021 року, відповідно до якої у даному кримінальному провадження визначено групу прокурорів (том 1 а.п.68-69).
Копією закордонного паспорта ОСОБА_11 , відповідно до якого останній являється громадянином Республіки Білорусь (том 1 а.п.71-75).
Письмовою згодою ОСОБА_11 від 30.12.2021 року на залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій (том 1 а.п.78).
Постановою від 30.12.2021 року про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших слідчих дій у кримінальному провадженні № 62021140040000148 від 30.12.2021 року, відповідно до якої ОСОБА_11 залучено у вказаному кримінальному провадження для проведення слідчих дій (том 1 а.п.79-80).
Протоколом попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 30.12.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_11 попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 387 КК України у разі розголошення відомих йому відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021140040000148 від 30.12.2021 року (том 1 а.п.81-82).
Заявою ОСОБА_11 від 30.12.2021 року, відповідно до якої, останній добровільно надав згоду на огляд його мобільного телефону (том 1 а.п.83).
Протоколом огляду від 04.01.2022 року з долученими до нього фотознімками, відповідно до якого з 09 год 10 хв по 09 год 33 хв проведено огляд мобільного телефону ОСОБА_11 марки Nefox сірого кольору із напівзахисним чохлом. За результатом огляду встановлено, що у зазначеному мобільному телефоні наявний додаток «Whats App», у якому містяться повідомлення від абонента, який записаний як « ОСОБА_21 » із номером телефону « НОМЕР_2 ». Так, 09.12.2021 року ОСОБА_11 було надіслано повідомлення з пропозицією прийти скоріше десь на 12 годину; 21.12.21 року було надіслано повідомлення про необхідність зустрітися до 29.12.2023 року; 24.12.2021 року надіслано повідомлення зі знаком питання; 28.12.2021 року надіслано повідомлення з претензією до ОСОБА_11 чому той не відповідає на телефонні дзвінки та висноком, що абонент все зрозумів. Також з вказаного доказу встановлено, що з номеру телефону НОМЕР_2 абонент ОСОБА_21 декілька разів телефонував ОСОБА_11 , зокрема в період з 25.12.2021 по 27.12.2021 року; 28.12.2021 роу о 19 год.12 хв.; та 29.12.2021 року в період з 11 год. 32 хв. по 14 год. 48 хв. однак той на телефонні дзвінки не відповідав (том 1 а.п. 84-85).
Протоколом огляду від 22.01.2022 року з долученими до нього фотознімками, відповідно до якого об'єктом огляду є мобільний телефон марки Nefos сірого кольору із на напівзахисним склом, який належить ОСОБА_11 , що наданий останнім добровільно. При огляді вказаного телефону встановлено, що у галереї вказаного мобільного пристрою містяться скріншоти із повідомленнями, які ОСОБА_11 отримав від абонента записаного як « ОСОБА_21 ». Серед повідомлень надісланих на мобільний телефон ОСОБА_11 наявне повідомлення від 17.01.2022 року зі знаком питання та з погрозою на адресу ОСОБА_11 , що тепер будемо робити по-іншому та повідомлення від 20.01.2021 року в якому ОСОБА_11 просили врахувати, що крайній термін до понеділка 12 год. Також на вказаних скріншотах відображені пропущені дзвінки від абонента « ОСОБА_21 » (а.п.182-191, том 1).
Заявою ОСОБА_11 від 04.01.2022 року, відповідно до якої, останній добровільно надав згоду на огляд його мобільного телефону (том 1 а.п.92).
Протоколом огляду від 04.01.2022 року розпочатого з 15 год 35 хв по 15 год 54 хв з долученими до нього фотознімками, відповідно до якого проведено огляд мобільного телефону ОСОБА_12 марки Самсунг, синього кольору із захисним чохлом. За результатом огляду встановлено, що у зазначеному мобільному телефоні наявний месседжер «Viber», у якому отримано 2 (два) вхідні виклики від абонента із номером телефону « НОМЕР_2 », який належить ОСОБА_10 , зокрема 28.12.2021 року о 19 год. 30 хв. та 29.12.2021 року о 15 год. 50 хв. (том 1 а.п. 93-94).
Письмовою згоду ОСОБА_12 від 04.01.2022 року на залучення її до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій (том 1 а.п.95).
Постановою від 04.01.2022 року про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших слідчих дій у кримінальному провадженні № 62021140040000148 від 30.12.2021 року, відповідно до якої ОСОБА_12 залучено у вказаному кримінальному провадження для проведення слідчих дій (том 1 а.п.96-97).
Протоколом попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 04.01.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_12 попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 387 КК України у разі розголошення відомих йому відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021140040000148 від 30.12.2021 року (том 1 а.п.98-99).
Протоколу огляду, ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів від 22.01.2022 року, в якому вказується, що грошові кошти на загальну суму 5000 (п'ять тисяч) доларів США, попередньо помічені препаратом «Промінь-1». У процесі огляду на копіювальному апараті виготовлено ксерокопію на 17 (сімнадцять) аркушів, на якому проставлені підписи понятих, який додається до даного протоколу огляду (том № 1, а.п. 100-119).
Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.01.2022 року, відповідно до якого 22.01.2020 року о 12 годині 35 хвилин у присутності понятих затримано ОСОБА_10 за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (том 1 а.п.120-123).
Протоколом огляду місця події від 22.01.2022, відповідно до якого огляд проводився у присутності двох понятих на ділянці тротуару біля проїзної частини, що знаходиться напроти будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , поруч адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного диспансеру, де обвинувачений ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду за вчинення дій, які входять до його компетенції. На місці події ОСОБА_10 після фактичного отримання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди викинув предмет неправомірної вигоди, після чого затриманий працівниками Державного бюро розслідування. На місці події на землі наявні предмети, грошові кошти купюрами по 100 (сто) доларів США у кількості 50 (п'ятдесят) купюр, загальною сумою 5000 (п'ять тисяч) доларів США. В ході перевірки вказаних грошових коштів із зазначеними у протоколі огляду ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів від 22.01.2022 року грошовими коштами, їх оглянуто та встановлено, що вони співпадають та світяться жовто - зеленим кольором. За результатом проведення огляду місця події заяв, зауважень чи доповнень від присутніх не надходило. Під час огляду застосовувались технічні засоби - відеокамера марки CANON модель LEGRIA HFR 806 інвентарний номер НОМЕР_3 (том 1 а.п.124-128).
Протоколом освідування особи від 22.01.2022 року з долученою до нього картою пам'яті з відеозаписом, відповідно до якого за допомогою обезсоленого фільтру зроблено змиви з правої долоні та пальців рук ОСОБА_10 , після чого їх поміщено у паперовий конверт №2 із надписами «Змиви з правої руки ОСОБА_10 », а також за допомогою обезсоленого фільтру зроблено змиви з лівої долоні та пальців рук ОСОБА_10 , після чого їх поміщено у паперовий конверт №1 із надписами «Змиви з лівої руки ОСОБА_10 ». При поміщенні вказаної карти пам'яті до ноутбуку DELL та відкритті його вмісту за допомогою стандартної програми Windows (провідник) бачимо, що відомості, які відображені на відеозаписі співпадають із відомостями, що зазначені у протоколі освідування особи від 22.01.2022 року (том 1 а.п.131-133).
Протоколом огляду від 25.01.2022 року з долученою до нього фото таблицею, відповідно до якого об'єктом огляду є посвідчення видане на майора поліції ОСОБА_10 начальник сектору, яке дійсне до 24.12.2025 року, серія та номер якого НОМЕР_4 . Також об'єктом огляду є службовий жетон із № НОМЕР_5 , який належить майору поліції ОСОБА_10 . На фото таблиці, яка долучена до даного протоколу огляду містяться відомості, які співпадають із відомостями, що містяться у протоколі (а.п.192-193, том 1). Згідно Акту прийому - передачі та зобов'язання дотримання вимог відповідального зберігання від 16 березня 2022 року, відповідно до якого зазначені у протоколі огляду від 25.01.2022 року посвідчення та жетон передано на відповідальне зберігання (а.п.194, том 1).
Протоколом обшуку від 24.01.2022 року з відеозаписами до нього (а.п.218-227, том 1), який проведено на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2022 року (а.п.217 том 1). Обшук проведено у службовому кабінеті начальника сектору міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, де здійснює свою службову діяльність ОСОБА_10 , який розташований у будівлі, що по АДРЕСА_3 . В ході проведення обшуку виявлено та вилучено оригінали та копії документів, а також документи в електронному вигляді, що стосуються громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_11 . На відеозаписах, які долучені до протоколу містяться відомості, які за своїм змістом відповідають інформації, що зазначена у даному протоколі обшуку.
Протоколом огляду від 25.01.2022 року, об'єктом огляду є документи та оптичний диск з електронними документами, які були вилучені 24.01.2022 року в ході проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_10 . На вказаних електронних документах міститься інформація щодо громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_11 (а.п.229-231, том 1).
Інформацією наданою службовою телеграмою №663/108/23/01-2021 щодо розшуку ОСОБА_11 , відповідно до якої останній перебуває у розшуку, мета якого є встановлення місця знаходження, забарвлення - незаконний обіг наркотичних засобів, а згідно інформації виданою ГУНП в Івано-Франківській області №734/108/23/01-2021 від 09.12.2021 року, громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_22 відповідно до обліку ГС Інтерполу у розшуку не перебуває (а.п.232-234, том 1). Також інформацією наданою службовою телеграмою №491/108/23/01-2021 щодо розшуку ОСОБА_11 , відповідно до якої останній перебуває у розшуку, а також що ОСОБА_11 перебуває на території м. Івано-Франківська та проживає спільно із співмешканкою громадянкою України ОСОБА_12 , у АДРЕСА_4 , та у АДРЕСА_5 . Проведеними додатковими заходами встановлено, що ОСОБА_11 офіційно зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_6 , яка зареєстрована у власності на тітку - ОСОБА_23 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 . Також міститься інформація, що ОСОБА_11 в одному із медичних закладів Києва мають здійснити оперативне втручання для лікування серця, у зв'язку з чим останній може проживати у своєї тітки громадянки України ОСОБА_23 (а.п.18, том 2).
Листом департаменту міжнародного співробітництва №ІР/6253/16/F13/28206/SD6/R3/1 відповідно до якого контактна особа з ОСОБА_11 , а саме ОСОБА_12 може проживати по АДРЕСА_4 (а.п.1, том 2), однак згідно інформації наданої Надвірнянським РВП відділення поліції (м.Яремче) відповідно до записів господарської книги Поляницької сільської ради вказана адреса відсутня (а.п.5-7, том 2). Відповідно до особової картки ОСОБА_12 , остання народилась у селі Степове, Близнюківський район, Харківської області (а.п.4, том 2). Згідно інформації в межах наявного доступу у Єдиному державному демографічному реєстрі ДМС МВС України, на громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя Івано-Франківської області - відсутня (а.п.2, том 2). Відповідно до інформації Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, перевіркою за банками даних Інтерполу з метою виявлення осіб, яким надається дозвіл на імміграцію не надається, гр. Республіки Білорусь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_8 , встановлено результат пошуку особистості - позитивний (а.п.12-15, том 2). Вказані документи містять інформаційний характер, у тому числі і службові записки видані за підписом ОСОБА_24 (а.п.20-21, том 2).
Інформацією наданою Управлінням державної міграційної служби України в Івано-Франківській області № 76 вх-22/ВС від 02.03.2022 року, якою надано список осіб, з метою оформлення дозволу на імміграцію в Україні у період з 01.01.2021 року по 22.01.2022 року було направлено запити щодо перевірки за обліками сектору міжнародного співробітництва ГУНП в Івано-Франківській області. У вказаній інформації містяться дані про проведення такої перевірки і до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_11 (а.п.24-26, том 2).
Висновком експерта № СЕ-19/109-22/744-ДД від 11.02.2022 року, відповідно до якого надані на дослідження п'ятдесят купюр номіналом 100 доларів США серіями та номерами: LJ 94095287 A, PB 00447796 D, PE 25370551 A, PC 06057516 A, PJ 18843230 A, MK 33312359 C, LB 45930445 P, PF 17635745 C, LB 10753043 A, MB 00833214 D, LE 06698912 F, LL75592272 I, MB 64128996 I, MK 81386645 B, LC 29156559 A, LB 62525553 V, LD 31487427 D, MB 10880225 M, PB 34813937 C, PA 51741808 A, PA 51741877 A, PA 51741851 A, PA 51741870 A, PA 51741869 A, PA 51741809 A, PA 51741804 A, PA 51741806 A, PA 51741805 A, PA 51741807 A, PA 51741845 A, PA 51741844 A, PA 51741846 A, LB 05043733 T, MB 75507687 D, MB 10202156 C, MB 75507686 D, MB 75507684 D, PA 51264843 A, MB 34161491 C, PB 18453827 A, ML 06502801 E, LB 92151026 J, PK 42494901 B, PA 51741891 A, PA 51741892 A, PA 51741854 A, PA 51741857 A, PA 51741847 A, PF 46228840 A, MB 63241432 I, загальною сумою 5000 (п'ять тисяч) доларів США, за способом нанесення зображень та первинними елементами захисту відповідають купюрам номіналом 100 доларів США, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - Федеральної резервної системи США (а.п.77-83, том 2).
Висновком експерта № СЕ-19/109-22/741-ФХД від 10.02.2022 року встановлено, що на представлених для експертного дослідження п'ятдесят купюр номіналом 100 доларів США серіями та номерами: LJ 94095287 A, PB 00447796 D, PE 25370551 A, PC 06057516 A, PJ 18843230 A, MK 33312359 C, LB 45930445 P, PF 17635745 C, LB 10753043 A, MB 00833214 D, LE 06698912 F, LL75592272 I, MB 64128996 I, MK 81386645 B, LC 29156559 A, LB 62525553 V, LD 31487427 D, MB 10880225 M, PB 34813937 C, PA 51741808 A, PA 51741877 A, PA 51741851 A, PA 51741870 A, PA 51741869 A, PA 51741809 A, PA 51741804 A, PA 51741806 A, PA 51741805 A, PA 51741807 A, PA 51741845 A, PA 51741844 A, PA 51741846 A, LB 05043733 T, MB 75507687 D, MB 10202156 C, MB 75507686 D, MB 75507684 D, PA 51264843 A, MB 34161491 C, PB 18453827 A, ML 06502801 E, LB 92151026 J, PK 42494901 B, PA 51741891 A, PA 51741892 A, PA 51741854 A, PA 51741857 A, PA 51741847 A, PF 46228840 A, MB 63241432 I, виявлено спеціальну хімічну речовину з яскраво жовто-зеленою люмінесценцією. Спеціальна хімічна речовина, виявлена на всіх купюрах в кількості 50 (п'ятдесят) штук, номіналом по 100 (сто) доларів США кожна та наданий зразок спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» на диску фільтрувального паперу, мають спільну родову належність (а.п.90-97, том 2).
Висновком експерта № СЕ-19/109-22/742-ФХД від 10.02.2022 року встановлено, що на представленій для експертного дослідження куртці ОСОБА_10 виявлено спеціальну хімічну речовину з яскравою жовто - зеленою люмінесценцією. Спеціальна хімічна речовина, виявлена на курці ОСОБА_10 та наданий зразок спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» на диску фільтрувального паперу, мають спільну родову належність (а.п.103-108, том 2).
Висновком експерта № СЕ-19/109-22/743-ФХД від 09.02.2022 року встановлено, що на представленому для експертного дослідження диску фільтрувального паперу із змивами з лівої руки ОСОБА_10 виявлено спеціальну хімічну речовину з яскраво жовто - зеленою люмінесценцією. Спеціальна хімічна речовина виявлена на диску фільтрувального паперу із змивами з лівої руки ОСОБА_10 , та наданий зразок спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» на диску фільтрувального паперу, мають спільну родову належність (а.п.114-119, том 2).
Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 15.03.2022 року з описом речей та документів, які були вилучені від 15.03.2022 року (а.п.145-148, том 2), відповідно до яких, слідчим Четвертого СВ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові на підставі ухвали слідчого суді Івано-Франківського міського суду від 07 лютого 2022 року справа № 344/1490/22 (а.п.143-144, том 2). Вилучено у приміщенні службового кабінету Івано-Франківського УДМС, що знаходиться по вулиці Академіка Гнатюка, 29 у місті Івано-Франківськ, справу щодо отримання дозволу на імміграцію в Україні ОСОБА_11 на 51 аркуші.
Протоколом огляду від 15.03.2022 року з фото таблицею до нього, відповідно до якого, об'єктом огляду є справа щодо отримання дозволу на імміграцію в Україну «гр. Р.Білорусь ОСОБА_11 ». Вказана справа складається з 51 аркушу та містить інформацію щодо надання ОСОБА_11 дозволу на імміграцію в Україну (а.п.149-159, том 2).
Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 15.03.2022 року з описом речей та документів, які були вилучені 16.03.2022 року (а.п.146-169, том 2), відповідно до яких, слідчим Четвертого СВ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові на підставі ухвали слідчого суді Івано-Франківського міського суду від 15 лютого 2022 року справа № 344/3543/22 (а.п.164-165, том 2) вилучено у приміщенні службового кабінету ГУНП в Івано-Франківській області що знаходиться по вулиці Академіка Сахарова, 15 у місті Івано-Франківськ, журнал реєстрації вихідних документів та документів створюваних установою від 04.01.2021 року № 83 та журнал реєстрації вхідних документів від 04.01.2021 року № 83.
Протоколом огляду від 16.03.2022 року з фото таблицею до нього, відповідно до якого, об'єктом огляду є журнал реєстрації вихідних документів та документів створюваних установою від 04.01.2021 року № 83. Вказаний Журнал зшитий та пронумерований, скріплений печаткою та містить 200 аркушів. На 75 аркуші вказаного журналу міститься запис стосовно ОСОБА_11 . Також об'єктом огляду є журнал реєстрації вхідних документів від 04.01.2021 року № 83. Вказаний журнал зшитий та пронумерований, скріплений печаткою та містить 201 аркуш. На 138 аркуші вказаного журналу міститься запис стосовно ОСОБА_11 (а.п.170-177, том 2.
Виданим ОСОБА_25 листом ГУНП В Івано-Франківській області сектору міжнародного поліцейського співробітництва № 733/108/23/01-2021 від 09.12.2021 року. У вказаному листі наявна інформація про те, що ОСОБА_22 згідно обліків Генерального Секретаріату Інтерполу перебуває у статусі як особа, місце перебування якої необхідно встановити. Його розшук з метою затримання, арешту та екстрадиції до Республіки Білорусь з метою притягнення до кримінальної відповідальності не здійснюється. Інформація щодо притягнення його до кримінальної відповідальності, як обвинуваченого відсутня (а.п.190, том 2).
Висновком експерта № СЕ-19/126-22/2192-ПЧ від 25.04.2022 року, яким встановлено, що підпис в листі наданому для експертного дослідження №733/108/23/01-2021 від 09.12.2021 року - виконаний ОСОБА_10 (а.п.184-188, том 2).
Листами виданими за підписом ОСОБА_26 № 216/108/23/2021 від 01.03.2021 року; № 267/108/23/01-2021 від 25.03.2021 року (а.п.197-198, том 2); № 418/10//23/01-2021 року від 10.06.2021 року; № 293/108/23/01-2021 від 06.04.2021 року; № 827/108/23/01-2020 від 07.10.2020 року; № 34/23/01/2020 від 14.01.2020 року (а.п.201-204а, том 2).
Протоколом про хід і результат негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціально слідчого експерименту від 24.01.2022 року, у якому наявні відомості щодо фіксації отримання ОСОБА_10 від ОСОБА_11 в присутності ОСОБА_12 по АДРЕСА_2 неправомірної вигоди, а саме 5000 (п'ять тисяч) доларів США, які попередньо було оброблено з обох сторін спецхімпрепаратом «Промінь-1», (а.п.245-247, том 2).
Крім того, у судовому засіданні були оглянуті речові докази, що долучені до кримінального провадження, зокрема і 50 банкнот номіналом 100 доларів США загальною сумою 5000 доларів США, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi», куртку зеленого кольору, змиви з рук ОСОБА_10 і за результатом такого огляду встановлено правильність їх упакування, а також встановлено відповідність серії та номерів грошових купюр.
Склад кримінального правопорушення, який інкримінується обвинуваченому, характеризується тим, що суб'єктом може бути тільки службова особа, а суб'єктивна сторона характеризується виною виключно у формі прямого умислу;
Під час судового розгляду встановлено, що на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_10 був начальника сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Івано-Франківській області та відповідно до положень примітки 1 до ст. 364 КК України був службовою особою. Під час розгляду кримінального провадження питань щодо осудності ОСОБА_10 не виникало. Обвинувачений відповідав та відповідає загальним юридичним ознакам суб'єкта кримінального правопорушення - фізична, осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці з якого може наставати кримінальна відповідальність.
З суб'єктивної сторони умислом особи повинно охоплюватися те, що вигода надається саме як незаконна. Інтелектуальний момент умислу службової особи повинен включати також усвідомлення того, що особою, яка надає винагороду, остання сприймається як неправомірна вигода. Наявність ознак прямого умислу в ОСОБА_10 на одержання неправомірної вигоди встановлено показаннями свідка ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 які вказали, що обвинувачений ОСОБА_10 вимагав в ОСОБА_11 незаконну винагороду за надання позитивної відповіді на запит, що перебував в нього на виконанні та подальше отримання ним дозволу на проживання в Україні; показаннями свідка ОСОБА_15 , яка повідомила, що на прохання ОСОБА_10 надала йому номер телефону ОСОБА_11 , протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_11 , відповідно до якого обвинувачений використовуючи мобільний додаток «WhatsApp», неодноразово телефонував та надсилав на номер мобільного телефону ОСОБА_11 текстові повідомлення якими запрошував його прибути до нього на роботу, наполегливо пропонував зустрітись та вирішити питання, погрожував, що тепер будемо робити по іншому. Також в ході судового розгляду, встановлено, що ОСОБА_10 22.01.2022 року цілеспрямовано, добровільно та свідомо прийшов на АДРЕСА_2 для зустрічі з ОСОБА_11 з метою отримання від того неправомірної вигоди за вчинену в його інтересах дію з використанням наданого йому службового становища, а саме надання позитивної відповіді на запит, на підставі якої ОСОБА_11 отримав посвідку на проживання в Україні.
Також в складі кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, наявний об'єкт посягання, а саме порядок використання влади, службового становища та пов'язаних з ними можливостей публічними службовими особами на засадах непідкупності та неупередженості, а також наявна об'єктивна сторона, яка полягає в вимаганні та одержанні ОСОБА_10 неправомірної вигоди розміром 5000 (п'ять тисяч) доларів США в ОСОБА_11 за вчинення ним дії в інтересах ОСОБА_11 .
Вирішуючи питання наявності вимагання як кваліфікуючої ознаки в даному кримінальному провадженні суд приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 5 примітки до ст. 354 КК України у статтях 354, 368, 368-3 і 368-4 цього Кодексу під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
Разом з тим, вимагання неправомірної вигоди, як кваліфікуюча ознака кримінального провадження, виключається, якщо особа, яка її надає, зацікавлена в незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути відповідальності. Отже, під інтересами особи, яка надає неправомірну вигоду, треба розуміти законні інтереси особи, у якої така вигода вимагається.
Під час судового розгляду встановлено, що ініціатива надання неправомірної вигоди надходила саме від ОСОБА_10 , а у разі відмови ОСОБА_11 виконати його вимоги ОСОБА_10 погрожував анулюванням посвітки на проживання та оголошенням ОСОБА_11 в розшук.
Також судом встановлено, що на вимагання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 надавав грошові кошти з метою задоволення своїх законних інтересів, .
Враховуючи наведене суд вважає, що в даному кримінальному провадженні наявне вимагання як кваліфікуюча ознака.
Суд відхиляє клопотання захисника про визнання недопустими доказами доказів отриманих за результатом проведення слідчих дій за участю понятого ОСОБА_18 у зв'язку з його упередженістю та зацікавленістю в результатах їх проведення та зазначає, що КПК не забороняє залучення особи як понятого у кількох слідчих діях як в одному так і в різних кримінальних провадженнях. Сам по собі факт участі того ж понятого у проведенні різних слідчих дій не може свідчити про його зацікавленість, а стороною захисту не наведено будь-яких інших обставин, які могли викликати сумнів у неупередженості вказаних понятих.
Вирішуючи клопотання сторони захисту, щодо визнання недопустимим доказом дослідженого відеозапису показань ОСОБА_11 суд зазначає наступне.
Так, однією з загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань (п.16 ч.1 ст.7 КПК України). Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених КПК України. Сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом (ст. 23 КПК України).
Згідно зі ст. 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо та не може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, а за ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Положеннями ст.225 КПК України передбачено підстави та процедуру допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні. Так, положеннями частини 1 вказаної статті передбачено, що у виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду. Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.
На час проведення досудового розслідування, ОСОБА_11 хворів на тяжке захворювання серця та на підставі належним чином вмотивованої ухвали слідчого судді був допитаний в судовому засіданні під час досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 225 КПК України, відеозапис судового засідання в якому проводився допит ОСОБА_11 було досліджено під час судового розгляду, викликати ж свідка ОСОБА_11 для його безпосереднього допиту в ході судового розгляду не виявилось можливим, оскільки йому було зроблено операцію з трансплантації серця і його участь в допиті була протипоказана та могла зашкодити його життю та здоров'ю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії №2376 від 06.09.2023 року(а.п.97 т.3). Також судом встановлено, що ОСОБА_10 та його захисник були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання в якому проводився допит ОСОБА_11 проте для участі у вказаному допиті вони не прибули.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недопустимим доказом звукозапису судового засідання, на якому ОСОБА_11 був допитаний в порядку ст.225 КПК України чи самих показань, наданих в порядку ст.225 КПК України, оскільки, як зазначено вище, допит ОСОБА_11 в порядку ст.225 КПК України проведено за наявності для цього правових підстав та з чітким дотриманням процедури. А тому в задоволенні клопотання захисника суд відмовляє.
Показання обвинуваченого про те, що вилучені грошові кошти йому підкинули працівники ДБР України, спростовуються протоколом огляду місця події від 22.01.2022, відповідно до якого поряд з ОСОБА_10 знайдено грошові кошти 5000 (п'ять тисяч) доларів США, які попередньо було оброблено з обох сторін спецхімпрепаратом «Промінь-1»; показаннями свідка ОСОБА_11 , який вказав, що на вимогу ОСОБА_10 передав йому зазначені грошові кошти; показаннями свідка ОСОБА_12 яка була присутня при передачі ОСОБА_11 грошових коштів ОСОБА_10 та підтвердила факт такої передачі; висновком експерта № СЕ-19/109-22/742-ФХД від 10.02.2022 року яким встановлено, що виявлена на курці ОСОБА_10 та наданий зразок спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» на диску фільтрувального паперу, мають спільну родову належність та висновком експерта № СЕ-19/109-22/743-ФХД від 09.02.2022 року відповідно до якого спеціальна хімічна речовина виявлена на диску фільтрувального паперу із змивами з лівої руки ОСОБА_10 та наданий зразок спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» на диску фільтрувального паперу, мають спільну родову належність.
Щодо заяви сторони захисту про вчинення щодо обвинуваченого ОСОБА_10 провокації злочину працівниками ДБР суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах щодо підкупів визнає явно необґрунтованими скарги заявників щодо провокації на вчинення злочину зі сторони правоохоронних органів і не розглядає їх по суті, якщо заявники наводили взаємовиключні версії події - заперечували факт вчинення ними злочину та одночасно з цим заявляли про провокацію. Зокрема, у рішенні у справі «Берлізев проти України» (Berlizev v. Ukraine) від 08 липня 2021 року ЄСПЛ зазначив, що з точки зору фактів вважає непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що його спровокували його вчинити. Захист від провокації обов'язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників правоохоронних органів.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що за висновками Європейського суду з прав людини провокація має місце тоді, коли працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.
В ході судового розгляду встановлено, що ініціатива надання неправомірної вигоди надходила саме від ОСОБА_10 , більше того у разі відмови ОСОБА_11 виконати його вимоги ОСОБА_10 погрожував анулюванням посвітки на проживання та оголошенням ОСОБА_11 в розшук, а працівники правоохоронного органу, після звернення ОСОБА_11 з заявою про вчинення ОСОБА_10 злочину, обмежились тільки пасивним розслідуванням, що достеменно вказує на відсутність провокації в даному кримінальному провадженні.
Щодо заявленного стороною захисту клопотання про визнання недопустимим доказом протоколу за результатами проведення негласних слідчих дій від 08.02.2022 року суд зазначає наступне.
Згідно ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом (недопустимих доказах), а також на припущеннях.
Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Згідно зі статтею 87 КПК України докази, отримані внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу є недопустимими.
Відповідно до ч.1 ст.84 КПК, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК, джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до п. 3. ч.2 ст.99 КПК до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.
Згідно з ч.1 ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.
Відповідно до ч.1 ст.256 КПК України протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.
Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відеозвукозаписів описаних в протоколі подій до протоколу негласної слідчої дії не додано у зв'язку з їх знищенням, а встановити правдивість та достовірність відображеної в протоколі негласної слідчої дії інформації не має можливості, суд визнає протокол за результатами проведення негласних слідчих дій від 08.02.2022 року недопустимим доказом в даному кримінальному провадженні.
Суд зазначає, що визнання протоколу за результатами проведення негласних слідчих дій від 08.02.2022 року недопустимим доказом не вплинуло на інші, зроблені судом в даному вироку висновки.
Над думку суду інші доводи, висунуті стороною захисту є непослідовними та не узгоджуються з іншими доказами у справі, суперечать матеріалам кримінального провадження, а відтак визнаються судом неспроможними, оскільки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та розцінюються судом як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.
Будь яких інших версій, які б суд мав змогу перевірити під час судового розгляду стороною захисту не висунуто, а інші показання обвинуваченого не впливають на обсяг обвинувачення та кваліфікацію його дій. Також сторонами кримінального провадження не заявлено клопотань про необхідність доповнення судового розгляду.
Суд, відповідно до ст. 85 КПК України, вважає за необхідне визнати неналежними доказами надані стороною обвинувачення та стороною захисту інші, не зазначені в вироку документи тому, що вони не містять фактичних даних щодо обставин, перерахованих у ст. 85 КПК України.
На думку суду сукупність досліджених в ході судового розгляду доказів, в тому числі і непрямих, дає можливість суду поза розумним сумнівом, зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, а саме в тому що обвинувачений ОСОБА_10 будучи службовою особою з 08.12.2021 вимагав та близько 12 год. 30 хв. 22.01.2022 у м.Івано-Франківську одержав від громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_11 неправомірну вигоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку становить 141618 (сто сорок одна тисяча шістсот вісімнадцять) гривень за вчинення та невчинення дій в інтересах ОСОБА_11 з використанням наданого йому службового становища.
Отже, оцінюючи всі зібрані по справі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_10 слід кваліфікувати за ч.3 ст.368 КК України.
Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а відповідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином; дані про особу винного який є особою молодого віку; з вищою освітою; одружений; на утримання має двох малолітніх дітей; на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває; раніше не судимий. Інших даних на підтвердження обставин, що характеризують обвинуваченого сторонами кримінального провадження не надано.
При призначенні покарання, суд зважує на роз'яснення, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 (зі змінами), зокрема в п.1, звертається увага на те, що суди при призначенні покарання мають суворо дотримуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а в п.3 наголошується на тому, що, встановлюючи ступінь тяжкості злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його скоєння (зокрема форми вини, мотиву й мети, способу, стадії скоєння, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали).
Обставин, які відповідно до ч.1 ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого в ході судового розгляду не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_10 в ході судового розгляду судом не встановлено.
Отже, враховуючи вищенаведене, а також думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому основне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців, думку обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника, які просили виправдати обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_10 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 368 КК України.
Крім того, виходячи з правової конструкції ч.3 ст. 368 КК України, яка передбачає конфіскацію майна, як додаткове покарання, із урахуванням основних засад призначення покарання, майнового стану обвинуваченого, а також вчинення обвинуваченим цього злочину з корисливих спонукань, оскільки обвинувачений був працівником поліції, суд вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді повної конфіскації всього належного йому на праві власності майна.
Також судом встановлено, що ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення із використанням займаної посади, тому враховуючи всі обставини справи, особу обвинуваченого, суд вважає, що з метою спеціально-профілактичного впливу на обвинуваченого, йому необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у органах державної влади та місцевого самоврядування. Строк додаткового покарання має бути максимальним, який передбачений санкцією, тобто три роки.
Застосування до ОСОБА_10 положень ст.69 КК України, а саме призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті, не передбачене вказаними положеннями КК України, в зв'язку тим, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, належать до корупційних.
Крім того, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54 КК України).
Враховуючи, що ОСОБА_10 має спеціальне звання - майор поліції і засуджуються за вчинення тяжкого злочину, суд вважає за необхідне позбавити його цього звання.
Саме таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підстав для зміни чи скасування раніше обраного ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді застави, до набрання вироком законної сили, не має.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз, загальний розмір яких складає 9610 (дев'ять тисяч шістсот десять) гривень 72 копійки, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Питання щодо скасування арешту майна вирішити згідно ч.4 ст. 174 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування на строк 3(три) роки та з конфіскацією всього майна, що є у його власності.
На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_10 спеціального звання - майор поліції.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_10 рахувати з моменту його затримання для виконання вироку.
Відповідно до ст.72 КК України в строк відбуття покарання ОСОБА_10 зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 22.01.2022 року до 24.01.2022 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Обраний щодо ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов'язками - до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 107360 гривень, що внесена заставодавцем за обвинуваченого ОСОБА_10 на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2022 року, справа № 344/1102/22, якщо вона не буде звернена в дохід держави, повернути особі, яка її внесла (заставодавцю).
Стягнути з ОСОБА_10 в дохід держави 9610 (дев'ять тисяч шістсот десять) гривень 72 копійки процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення судових експертиз.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:
Вилучені 22.01.2022 року в ході огляду місця події 50 банкнот номіналом 100 доларів США загальною сумою 5000 доларів США( постанова слідчого від 22.01.2022 року) - повернути до ТУ ДБР розташованого у м.Львові;
- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» ( постанова слідчого від 22.01.2022 року) - конфіскувати;
- куртку зеленого кольору(постанова слідчого від 22.01.2022 року) - повернути обвинуваченому)
- змиви з рук ОСОБА_10 - знищити.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2022 року на речові докази - скасувати.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору в день його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий-суддя ОСОБА_1