Справа № 186/1731/24
Провадження № 3/0186/479/24
в справі про адміністративне правопорушення
15 листопада 2024 року м. Шахтарське.
Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Янжула С.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , притягнутого по ч.1 ст.130 КУпАП,
24 вересня 2024 року о 12:00 годині по а/д "Першотравенськ-Лугова", в районі автобази, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем "ВАЗ-21063", д.р.н. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, порушена координація рухів). На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, - водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Від керування транспортним засобом водій був відсторонений. Проводилася відеофіксація правопорушення на боді-камеру працівника поліції.
ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 31 жовтня 2024 року та 15 листопада 2024 року, не з'явився, про дати розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, заяв, клопотань не надходило.
Стаття 268 КУпАП передбачає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Стаття 130 КУпАП, по якій ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, в даному переліку відсутні.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
За таких підстав, з урахуванням того, що ОСОБА_1 було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення по ч.1 ст.130 КУпАП, про дати судових засідань, однак він для участі у судовому засіданні до суду не з'явився, суд прийшов до висновку про те, що його поведінка свідчить про бажання перешкодити своєчасному розгляду справи по суті та зловживання своїми правами, є способом затягування розгляду справи з метою уникнути адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, вважаючи причину неявки ОСОБА_1 не поважною, суд розглянув справу в його відсутність на підставі наявних матеріалів справи.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
У відповідність ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статті 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Суб'єктом правопорушення за вищевказаною нормою є водій транспортного засобу.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Згідно п.2 розділу 1 Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Пункт 3 вказаної інструкції передбачає ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пункт 4 - ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції:
Наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 6 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутністю лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно пункту 7 розділу 1 вказаної інструкції - у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст.266 КУпАП.
Пункт 3 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачає, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Пунктом 5 передбачено, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
На підставі пункту 6 розділу 1Х наказу МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції є сукупністю, своєрідним алгоритмом послідовних дій працівників поліції, а саме:
1) використання спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу,
2) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, проведення такого огляду в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення ААД №795278 від 24 вересня 2024 року, в якому зазначено про обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; в протоколі зазначено, що проводилася повна відеофіксація правопорушення на боді-камеру працівника поліції; особу ОСОБА_1 встановлено по паспорту громадянина України;
- рапортом, згідно якого 24 вересня 2024 року о 12 годині, працівниками поліції на автодорозі "Першотравенськ-Лугова", в районі автобази було помічено автомобіль "ВАЗ-21063", д.н. НОМЕР_2 , водій якого не користувався пасками безпеки, помітивши патрульний автомобіль - збільшив швидкість руху, тому був зупинений, водієм виявився ОСОБА_1 , під час спілкування в якого виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 відмовився;
- постановою від 24 вересня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч.1, ч.2 ст.126, ч.5 ст.121, ч.6 ст.122 КУпАП за порушення ПДР України під час керування транспортним засобом "ВАЗ-21063", д.н. НОМЕР_3 2024 року о 12:00 годині, що й послугувало причиною зупинки вказаного транспортного засобу;
- відеозаписом з боді-камери працівника поліції, якою зафіксоване керування ОСОБА_1 транспортним засобом "ВАЗ-21063", д.р.н. НОМЕР_3 2024 року о 12:00 годині та відмова останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку.
Аналізуючи докази по справі, дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність - не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність - не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особливу суспільну небезпеку, яку становлять водії, що керують транспортними засобами у стані сп'яніння, особу ОСОБА_1 , те, що до адмінвідповідальності його притягнуто вперше, його відношення до вчиненого, яке полягає у безвідповідальному ставленні до керування джерелом підвищеної небезпеки, всі обставини справи в їх сукупності та вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, оскільки, згідно довідки ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, тобто водієм транспортного засобу він не являється, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Таким чином, підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.24, ст.40-1 , ч.1 ст. 130, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.300-1 КУпАП, а у разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Копія платіжного документу подається до суду.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови в частині стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: С.А.Янжула.
Постанова набирає законної сили ______________________
Строк пред'явлення постанови до виконання _______________________