Справа № 186/1918/24
Провадження № 2-н/0186/263/24
15 листопада 2024 року м.Шахтарське
Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Кривошея С.С., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів з боржника ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернулась до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів з боржника ОСОБА_2 .
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, приходжу до наступного.
За правилами статті 167 ЦПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 165 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи боржника.
Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника; за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до частини першої, другої статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Статтею 161 ЦПК України передбачений вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, та згідно із ч.1 цієї статті, судовий наказ може бути видано, якщо:
1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;
2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;
7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу (п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України).
Як вбачається зі змісту вимог заяви про видачу судового наказу, заявниця просить суд стягнути з боржника ОСОБА_2 аліменти на її утримання, як дружини, в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня подачі нею заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Отже, у вищевказаній заяві ОСОБА_1 про видачу судового наказу міститься вимога, яка не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, у зв'язку чим, приходжу до висновку про відмову у видачі судового наказу, оскільки заявницею заявлено вимогу, що не відповідає вимогам, передбаченим ст.161 ЦПК України.
Згідно з 2 другою ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Роз'яснити заявниці її право звернення до суду у порядку позовного провадження, оскільки відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України, є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-167 ЦПК України, - суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів з боржника ОСОБА_2 , відмовити.
Роз'яснити заявниці її право звернення до суду у порядку позовного провадження, оскільки відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України, є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя: С.С. Кривошея.