14.11.2024
Справа № 497/2496/24
Провадження № 3/497/1106/24
14.11.2024 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої? С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Болград Одеської області, тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , особу якого встановлено за паспортом НОМЕР_1 , Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області від 14.02.2007, РНОКПП НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.2, ст.173-2 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Болградського районного суду Одеської області від 15.03.2024 року по справі №497/596/24, провадження №3/497/278/24 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.2 КУпАП, яка в подальшому була оскаржена правопорушником та на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 27.09.2024 змінена в частині адміністративного стягнення за ч.2 ст.173-2 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 (п'ять) діб.
30.09.2024 року приблизно о 02:00 годині ОСОБА_1 , знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно сестри ОСОБА_2 , а саме дії психологічного характеру, що виразилися в умисних висловлюваннях нецензурною лайкою, принижували честь та гідність, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Того ж дня 30.09.2024 року о 02:00 годині ОСОБА_1 , знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно матері ОСОБА_3 , а саме дії психологічного характеру, що виразилися в умисних висловлюваннях нецензурною лайкою, принижували честь та гідність, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
За даним фактом 08.10.2024 року інспекторами СРПП Болградського РВП ГУНП в Одеській області було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ №564890 та ВАВ №564885 від 08.10.2024 за ч.2 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП.
В судове засіданні призначене на 14.11.2024 року особа відносно, якої складені протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, за допомогою смс повідомлення по телефону 096-218-69-20 (наявна заявка на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення), до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань до суду не надав.
Особа також повідомлялась шляхом надсилання судової повістки на адресу зазначену під час складання протоколу: АДРЕСА_1 до суду повернулось поштове повідомлення з зазначенням "Адресат відсутній за вказаною адресою". Згідно двох заяві від 08.10.2024 року ОСОБА_1 просив розглядати справи у його відсутність, свою винуватість у вчиненні правопорушень визнає.
З метою недопущення чергового відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлений законом, з метою недопущення затягування справи судом було прийнято рішення про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , без його участі.
При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків: є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також зважаючи на рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи вимоги ч.2 ст. 268 КУпАП, що при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбаченої ст.173-2 ч.1 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , при наявних матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку за таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Статтею 7 КУпАП врегульовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діяннях винної особи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Докази оцінюються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до статті 173-2КУпАПоб'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Натомість, психологічне насильство- форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Вина ОСОБА_1 , в інкримінованому йому правопорушенні підтверджується:
-протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАВ №564885 від 08.10.2024 року та серії ВАВ №564890 від 08.10.2024 року
-рапортами про надходження повідомлення зі служби 102 про вчинені правопорушення,
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 ,
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 ,
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ,
- протоколом №105 медичного огляду для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп'яніння,
-копією постанови Болградського районного суду Одеської області від 15.03.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст 173-2 ч.2 КУпАП,
-копією паспорту на ім'я ОСОБА_1 ,
-заявками на отримання електронних повісток в електронному вигляді,
-заявами ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутність та визнанням вини з приводу вчинених правопорушень.
Дослідивши надані суду матеріали, оцінюючи їх у сукупності, суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ст.173-2 ч.2, ст.173-2 ч.2, КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
З огляду на встановлене, суд констатує, що в діях ОСОБА_1 , вбачаються ознаки складу правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою - повторне вчинення протягом року домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) [...] психологічного [...] характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування [...]), внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого [...].
При таких обставинах, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , дійсно вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
При призначенні ОСОБА_1 , покарання, враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майнове положення, те що адміністративне стягнення за попереднім судовими рішеннями ОСОБА_1 , до теперішнього часу - не виконане.
Санкція ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачає три альтернативних види адміністративних стягнень штраф від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
У випадках, коли санкція закону, по якому особа визнається винною, передбачає різні види стягнень, суддя при винесенні постанови повинен мотивувати застосування того або іншого виду стягнення.
Адміністративне правопорушення (проступок)-протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на охоронювані законом суспільні відносини і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення характеризується низкою ознак: дія або бездіяльність, тобто діяння; діяння суспільно небезпечне; діяння протиправне; діяння винне; діяння каране.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції норми КУпАП.
Відповідно до ч.2?ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З урахуванням викладеного, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, майновий стан, визнав свою винуватість по обом правопорушенням, тобто є переконання, що особа усвідомила протиправність свого діяння, та сподівання, що стане на шлях виправлення, що в цілому суд розцінює як пом'якшуючу обставину адміністративної відповідальності та інші вимоги ст. 33 КУпАП. Тому, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, прихожу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.2 ст. 173-2 КУпАП, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень. Накладення на правопорушника інших видів стягнень, передбачених санкцією інкримінованої статті, вважаю таким, що не буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини.
Згідно п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605.60 гривень.
Керуючись ст.ст. 9-11, 13, 24-1, 173-2, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених
- ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі санкції цієї статті призначити йому адміністративне стягнення в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
- ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі санкції цієї статті призначити йому адміністративне стягнення в розмірі 40 (сорока) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680.00 (шістсот вісімдесят) гривень.
На підставі ст.36 КУпАП ОСОБА_1 призначити остаточне адміністративне стягнення шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим в розмірі 40 (сорока) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680.00 (шістсот вісімдесят) гривень.
Реквізити для оплати адміністративного штрафу:
Болградська громада
отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/21081100
код за ЄДРПОУ 37607526
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998
рахунок отримувача: UA088999980313040106000015660
код класифікації доходів бюджету 21081100
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605.60 гривень (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Реквізити для оплати судового збору:
отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/22030101
код за ЄДРПОУ 37607526
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998
рахунок отримувача: UA198999980313131206000015660
код класифікації доходів бюджету 22030101
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя С.В.Кодінцева