14 листопада 2024 рокуСправа № 495/7641/20
Номер провадження 1-в/495/184/2024
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника органу з питань пробації ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському подання заступника начальника Білгород-Дністровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_5 про приведення судового рішення у відповідність до закону,
заступник начальника Білгород-Дністровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_6 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із поданням про приведення судового рішення у відповідність до закону.
Таке подання мотивоване тим, 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Заволодіння чужим майном шляхом крадіжки вартістю до 2102 на час, до якого відносять інкриміновані ОСОБА_7 діяння, кваліфікувалися за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
У судовому засіданні представник уповноваженого органу з питань пробації подання підтримала, просила звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст.74 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні також не заперечив проти задоволення подання та звільнення засудженого від призначеного покарання за вказаних у поданні підстав.
Засуджений ОСОБА_7 у судове засідання не прибув, хоча повідомлявся судом про час, дату і місце проведення такого.
Відповідно до ч. 5ст. 539 КПК України, неприбуття у судове засідання, осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Суд, розглянувши подання органу з питань пробації, дійшов такого висновку.
Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.08.2023 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
Розпорядження про виконання вироку Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.08.2023, що набрав законної сили 22.09.2023, на засудженого разом із копією вироку надійшли на виконання до Білгород-Дністровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області 28.06.2024 та прийнято до виконання.
Верховна Рада України 18 липня 2024 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна», який набув чинності 09 серпня 2024 року.
У відповідності до вказаного закону ст. 51 КУпАП викладено в такій редакції: «Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Порівняно з попередньою редакцією цієї статті зазначені зміни передбачають, зокрема, збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.
Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК.
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК).
За частиною 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
На переконання суду, унесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.
Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX ПК, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Повертаючись до обставин вчиненого кримінального правопорушення, необхідно зважити на таке.
ОСОБА_7 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК, а саме за умисне, повторне, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з проникненням у інше сховище.
Водночас ОСОБА_7 кримінальні правопорушення вчинені: 22.03.2020, вартість викраденого майна, що встановлена за вироком становить 1258,18 гривень та 04.06.2020, вартість викраденого майна, що встановлена за вироком становить 476,76 гривень
Для кваліфікації правопорушення як адміністративного чи кримінального, необхідно виходити з того, що прожитковий мінімум станом на 1 січня 2020 року становив 2102 гривень, у зв'язку з чим нижня межа кримінальної караності крадіжки, вчиненої у 2020 році, настає, якщо вартість викраденого становить 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тобто 2102 гривень.
З урахуванням положень ст. 5 КК, а також тієї обставини, що вартість викраденого майна на час вчинення кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ОСОБА_7 вчинив дрібну крадіжку, за що передбачено відповідальність ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи фактичну декриміналізацію розміру викраденого майна, за яке настає кримінальна відповідальність, суд дійшов до переконання, що засудженого ОСОБА_7 слід звільнити від відбування покарання, призначеного за вироком суду, у зв'язку із усуненням караності діяння.
Керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 376, 537, 539 КПК України суд,
подання заступника начальника Білгород-Дністровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_5 про приведення судового рішення у відповідність до закону задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, призначеного вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.08.2023, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Ірина БРАТКІВ