Справа № 375/1469/24
Провадження № 3/375/994/24
14 листопада 2024 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тимчасово не працює та проживає на АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
1 вересня 2024 року о 02 год 15 хв на вул. Ентузіастів у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме автомобілем «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 категорично відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, частиною першою статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом статті 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 підтверджується поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 697429 від 1 вересня 2024 року складений відносно ОСОБА_1 за порушення частини 1 статті 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року №1376; Крім того, у протоколі зазначено, що водій від підпису відмовився;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 від 1 вересня 2024 року;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- розписка від 1 вересня 2024 року, в якій зазначено, що водія ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом; автомобіль передано особі, яка зобов'язувалась доставити автомобівль «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вул. Жовтневу, 7 у с. Ромашки Білоцерківського району Київської області;
- рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області від 1 вересня 2024 року;
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщений на лазерний компакт-диск), де зафіксовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі посвідчення водія, йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статті 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області. Від підпису протоколу ОСОБА_1 відмовився, про що зазначено у протоколі.
Під час розгляду справи за клопотанням представника ОСОБА_1 - Лазуки В.С. допитаний свідок ОСОБА_2 .
У судовому засідання свідок ОСОБА_2 пояснив, що 1 вересня 2024 року він разом з ОСОБА_1 перебував в автомобілі «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль не рухався, ніхто нікуди не їхав, вони перебували в автомобілі і просто спілкувалися. Згодом до них під'їхали працівники патрульної поліції і почали складати адміністративний протокол.
На запитання суду (судді) ОСОБА_2 зазначив, що автомобіль «Mitsubishi Lancer», в якому він з ОСОБА_1 перебував не здійснював рух та був припаркований на стоянці біля магазину, де паркування не заборонено.
Разом з цим, необхідно зазначити, що з відеозапису з нагрудної камери поліцейських де зафіксовано подію, вбачається рух автомобіля «Mitsubishi Lancer».
На запитання суду (судді) щодо перебування під час комендантської години на вулиці свідок ОСОБА_2 суду не відповів.
Отже, через неузгодженість пояснень між собою та даними відеозапису, вони не приймаються в якості доказу у справі.
Представник ОСОБА_1 - Лазука В.С. заявив клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, в якому послався на те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам законодавства України та є недопустимим доказом, оскільки:
- у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом;
- крім того, відповідно до статті 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
2. Поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
3. Поліцейський зобов'язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
На думку представника ОСОБА_1 - Лазуки В.С., у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують правомірність зупинки транспортного засобу, що дає підстави вважати, що всі наступні дії працівників поліції та здобуті дані, у тому числі процедура огляду водія на стан алкогольного сп'яніння неправомірними за правовим принципом «плодів зіпсованого дерева».
Також зазначав, що до протоколу недодано жодного письмового доказу, який би прямо вказував на факт керування транспортними засобом «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши позицію захисту, суд (суддя) не встановив підстав для закриття провадження у справі та вважає, що правомірно дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з дотримання принципу доказування «поза розумним сумнівом» та відхиляє доводи захисника та заявлене клопотання за пунктом 1 статті 247 КУпАП.
Зокрема, суд (суддя) виходить з того, що описані захисником істотні порушення прав та свобод людини обумовлюються мотивованою тактикою захисту, проте не оцінюються судом (суддею) як істотні порушення чинного законодавства, наявність яких вказувала б на протиправність дій правоохоронців. Відеозаписи підтверджують численні твердження захисника, проте суд (суддя) надає їх інакшу правову оцінку, опираючись на чинне законодавство та внутрішнє переконання.
Так, з відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що:
- 1 вересня 2024 року службовий автомобіль патрульної поліції здійснював патрулювання під час комендантської години; автомобіль «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по дорозі під час комендантської години, після виявлення рухаючого автомобіля працівники патрульної поліції здійснили рух за вказаним автомобілем; автомобіль «Mitsubishi Lancer» у подальшому здійснив зупинку та був припаркований та водієм був вимкнений двигун. Одразу працівники поліції під'їхали до вказаного автомобіля та за кермом автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував водій ОСОБА_1 . Так, дійсно в автомобілі перебував ОСОБА_1 та інші особи, які вийшли з вказаного автомобіля. На вимогу поліцейського пред'явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб водій спочатку не відреагував. На запитання водія та осіб, які перебували в автомобілі, щодо правомірності зупинки транспортного засобу, поліційський відповів про порушення останніми коменданської години. В подальшому, поліцейськими у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою спецприладу «Драгер» або поїхати з працівниками поліції до відповідного медичного закладу. Від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку категорично відмовився, посилаючись на те, що він не керував транспортним засобом, а просто знаходився в автомобілі та спілкувався з друзями. Далі поліцейський перейшов до оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Від ознайомлення з його змістом ОСОБА_1 відмовився. При складанні протоколу ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП.
Твердження представника ОСОБА_1 стосовно неправомірності зупинки транспортного засобу, а саме автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що, як вважає представник, дає підстави вважати, що всі наступні дії працівників поліції та здобуті дані, у тому числі, процедура огляду водія на стан алкогольного сп'яніння є неправомірними, суд відхиляє з огляду на наступне.
У розрізі досліджених фактичних обставин доцільним є врахування наступних положень чинного законодавства:
- стаття 29 Закону України «Про Національну поліцію», де закріплено, що поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції;
- частина 1 Закону України «Про Національну поліцію», де закріплено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху ;
- частина 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», де закріплено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті;
- стаття 31 Закону України «Про Національну поліцію» де закріплено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу;
- пункт 2.4 Правил дорожнього руху, де закріплено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс), дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
- пункт 2.5 Правил дорожнього руху де закріплено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- пункт 2.9 Правил дорожнього руху, де закріплено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;
- пункт 2 розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі по тексту - Інструкція № 1452/735), де закріплено, що огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Також повноваження працівників поліції на виявлення ознак сп'яніння у водіїв визначені в Інструкції № 1395 і Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
Описані вище положення чинного законодавства у своєї сукупності вказують на послідовність розвитку подій, наявність у поліцейських повноважень на зупинку і перевірку водія на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, твердження представника ОСОБА_1 містять суттєві розбіжності між собою, зокрема, представник ОСОБА_3 вказував на те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, при цьому посилається на неправомірні дії працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу, а саме «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Отже, через неузгодженість позиції, дані твердження відхиляються судом.
Разом з цим, необхідно зазначити, що з 24 лютого 2022 року в Україні оголошено воєнний стан. Невдовзі в усіх областях України було запроваджено комендантську годину. Така комендантська година протягом 2022-2024 років зазнавала змін, а також у кожній області є відмінною.
Визначення терміну комендантська година міститься у пункті 5 частини першої статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану», а саме - це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень. Запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування здійснюється лише за наявності реальної загрози життю і безпеці осіб, інтересам суспільства або держави, а також для забезпечення громадського порядку.
Отже, комендантська година - це обмеження руху громадян та діяльності підприємств, установ, організацій у певний період часу, зазвичай вночі. В Україні комендантську годину можуть оголошувати у разі загрози національній безпеці, природних катастроф, епідемій та інших надзвичайних ситуацій. Протягом комендантської години громадяни повинні залишатися вдома та утримуватися від будь-яких дій, які можуть загрожувати їх особистій безпеці, а також безпеці інших осіб.
Відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті Київської обласної військової адміністрації, від 26 березня в Київській області скорочено комендантську годину. Відтепер вона діятиме щодня з 00:00 до 05:00. Такі тимчасові обмеження введені розпорядженням Київської обласної військової адміністрації на всій території регіону.
Під час комендантської години заборонено перебувати на вулиці та в інших громадських місцях, переміщатися транспортом або пішки. За винятком, коли людина задіяна в роботі критичної інфраструктури, про що має підтвердження у вигляді спецперепустки встановленого зразка. Крім того, при собі обов'язково необхідно мати документ, що посвідчує особу.
З урахуванням зазначеного, під час комендантської години заборонено переміщатися транспортом або перебувати на вулиці та в інших громадських місцях.
Відеозаписом з нагрудної камери поліцейських підтверджено рух автомобіль «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час дії комендантської години; підтверджено і те, що за кермом автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував ОСОБА_1 .
Також судом (суддею) враховується, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, тобто проходив підготовку в автошколі за для його отримання, де одним з основних напрямків підготовки, як і під час здачі іспитів на водія, є знання Правил дорожнього руху.
Відповідно до статті 17 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Отже, висновки суду (судді) з приводу винуватості особи, доведеності події і склад адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП та, відповідно, відхилення заперечень захисту і заявленого клопотання про закриття провадження у справі ґрунтуються на тому, що установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося в цілому відповідно до приписів статті 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015.
При цьому суд (суддя) керується сукупністю наявних доказів, а не самим лише протоколом про адміністративне правопорушення та зазначає, що таких невідповідностей процедури, застосованої до ОСОБА_1 , які б свідчити про порушення основоположних прав та свобод особи та були б достатніми для закриття провадження у справі за пунктом 1 статті 247 КУпАП не встановлено, доказів зворотного представлено не було.
Щодо можливих непроаналізованих заперечень захисника суд (суддя) посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, його усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
У рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини 1 статті 130 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за статей 34, 35 КУпАП України не встановлено.
Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
У порядку статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024).
Керуючись статтями23, 33-35, 40-1, 130, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для сплати штрафу - (Рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору (рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Відповідно до частин 1-3 статті 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя М.М. Смик