Справа № 367/7661/24
Провадження №1-кп/367/894/2024
Іменем України
про закриття провадження
14 листопада 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024111040000732 від 12.06.2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд,-
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні захисник заявив суду клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Представник потерпілої юридичної особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання захисника.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання захисника.
Суд, заслухавши клопотання захисника, думки прокурора та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 вчинив 31.05.2024 року.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1514 грн..
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення 31.05.2024 ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 3028 грн. (1514х2=3028).
Як вбачається з обвинувального акту, діями ОСОБА_5 було заподіяно матеріальну шкоду ТОВ «Фора» в розмірі 875 грн. 63 коп..
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи те, що вартість викраденого ОСОБА_5 майна становила 875,63 грн., тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 3028 грн., тому суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі та з врахуванням вищенаведеного, вищевказане діяння ОСОБА_5 не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Так, відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284, 369-376 КПК України, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - задовольнити.
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні: 31.05.2024 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - закрити у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1