12 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 705/4763/22
провадження № 61-8973 сво 24
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
розглянув заяви суддів Верховного Суду Синельникова Євгена Володимировича
та Фаловської Ірини Миколаївни про самовідвід від участі у розгляді справи
за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд,
про відшкодування моральної шкоди,
У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди, в якому просила суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів
з Єдиного казначейського рахунку на її користь 12 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
У результаті задоволення відводів та самовідводів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Христинівського міськрайонного суду Черкаської області, Монастирищенського районного суду Черкаської області, Жашківського районного суду Черкаської області, Маньківського районного суду Черкаської області, Тальнівського районного суду Черкаської області, Катеринопільського районного суду Черкаської області, Звенигородського районного суду Черкаської області цивільна справа № 705/4763/22 неодноразово передавалася на розгляд до іншого суду найбільш територіально наближеного
в порядку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 31 ЦПК України.
На підставі Розпорядження голови Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д. І. від 26 лютого 2024 року справу № 705/4763/22 було передано
до Ватутінського міського суду Черкаської області в зв'язку з неможливістю призначення суддів у Звенигородському районному суді Черкаської області
для її розгляду.
06 березня 2024 року вказана справа надійшла до Ватутінського міського суду Черкаської області.
Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 18 березня 2024 року, з урахуванням ухвали цього самого суду від 19 квітня 2024 року про виправлення описки, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 22 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 18 березня 2024 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на вищевказані судові рішення судів попередніх інстанцій.
У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2024 року справу № 705/4763/22 передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
11 жовтня 2024 року згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказану справу призначено судді-доповідачеві:
Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Червинська М. Є., Синельников Є. В., Фаловська І. М., Крат В. І., Грушицький А. І.
14 жовтня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2
про відвід суддів, сформована в підсистемі «Електронний Суд», в якій вона просила відвести суддів Верховного Суду: Фаловську І. М. та Синельникова Є. В. від участі
у розгляді справи № 705/4763/22.
Згідно з розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду
від 16 жовтня 2024 року № 1223/0/226-24 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2024 року
у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Гулька Б. І. та у зв'язку з перебуванням
у відрядженні судді Червинської М. Є., вказану справу призначено
судді-доповідачеві: Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії:
Грушицький А. І., Крат В. І., Синельников Є. В., Фаловська І. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_2 про відвід суддів Верховного Суду: Фаловської І. М., Синельникова Є. В. від участі у розгляді справи № 705/4763/22 визнано необґрунтованою. Заяву ОСОБА_2 про відвід суддів Верховного Суду: Фаловської І. М., Синельникова Є. В. від участі у розгляді справи
№ 705/4763/22 передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. від 17 жовтня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід суддів Верховного Суду: Фаловської І. М., Синельникова Є. В. у справі № 705/4763/22 відмовлено.
29 жовтня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2
про відвід судді, сформована в підсистемі «Електронний Суд», в якій вона просила відвести суддю Верховного Суду Фаловську І. М. від участі у розгляді справи
№ 705/4763/22.
У зв'язку з відпусткою судді вказана заява судді-доповідачу Луспенику Д. Д. передана 31 жовтня 2024 року.
Згідно з розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду
від 31 жовтня 2024 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2024 року на підставі службової записки судді Луспеника Д. Д. вказану справу призначено судді-доповідачеві: Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Гулько Б. І., Крат В. І., Синельников Є. В., Червинська М. Є.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 705/4763/22 визнано необґрунтованою. Вказану заяву передано для вирішення зазначеного питання
у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
01 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2
про відвід судді, сформована в підсистемі «Електронний Суд», в якій вона просила відвести суддю Верховного Суду Синельникова Є. В. від участі у розгляді справи
№ 705/4763/22.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2024 року заяву ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. від участі у розгляді справи № 705/4763/22 визнано необґрунтовано. Вказану заяву передано для вирішення зазначеного питання
у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. від 04 листопада 2024 року заяву про самовідвід судді Синельникова Є. В. задоволено. Відведено суддю Синельникова Є. В. від участі
у розгляді заяви ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 705/4763/22. Указану заяву передано на повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. від 04 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2
про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. від участі у розгляді справи
№ 705/4763/22.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В. від 05 листопада 2024 року визнано подання ОСОБА_2 заяви про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. від участі у розгляді вказаної справи зловживанням її процесуальними правами та залишено її без розгляду. Стягнуто
з ОСОБА_2 у дохід державного бюджету штраф у розмірі 3 028,00 грн.
Згідно з розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду
від 12 листопада 2024 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2024 року на підставі службової записки судді Луспеника Д. Д. вказану справу призначено судді-доповідачеві: Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Гулько Б. І., Синельников Є. В., Фаловська І. М., Червинська М. Є.
12 листопада 2024 року судді Верховного Суду Синельников Є. В. та Фаловська І. М., взявши до уваги особисті переконання й суб'єктивні сумніви ОСОБА_2 , склад учасників справи, з метою усунення будь-яких сумнівів учасників процесу
в об'єктивності та неупередженості суду, заявили про самовідвід від участі
у розгляді даної справи.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає,
що вказані заяви про самовідвід підлягають задоволенню.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України.
Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини,
що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Із практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) слідує,
що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти,
що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Morel проти Франції» (Morel v. France); параграф 23 рішення ЄСПЛ у справі «Pescador Valero проти Іспанії» (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення ЄСПЛ у справі «Luka проти Румунії»
(Luka v. Romania), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (параграф 44 рішення ЄСПЛ у справі «Wettstein проти Швейцарії»
(Wettstein v. Switzerland); параграф 30 рішення ЄСПЛ у справі «Pabla Ky
проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення ЄСПЛ у справі «Micallef проти Мальти» (Micallef v. Malta).
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ
з посиланням на його усталену практику підкреслив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним
та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (параграф 49). Стосовно об'єктивного критерію Суд зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те,
чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (параграф 52).
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо
для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви
в неупередженості судді.
Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Ураховуючи викладене, з метою уникнення сумнівів у неупередженості
чи об'єктивності суддів, заяви суддів Верховного Суду Синельникова Є. В.
та Фаловської І. М. про самовідвід слід задовольнити та передати справу
для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Таким чином, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про наявність обґрунтованих підстав для задоволення вищевказаних заяв суддів про самовідвід від участі у розгляді даної справи.
Керуючись статтями 36-37, 40 ЦПК України Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
Заяви суддів Верховного Суду Синельникова Євгена Володимировича
та Фаловської Ірини Миколаївни про самовідвід задовольнити.
Відвести суддів Верховного Суду Синельникова Євгена Володимировича
та Фаловської Ірини Миколаївни за їх заявами від участі у розгляді справи
№ 705/4763/22 за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди.
Справу № 705/4763/22 передати на повторний автоматизований розподіл.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: А. І. Грушицький
Б. І. Гулько
Є. В. Синельников
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська