Справа №: 272/773/24
Провадження № 2/272/416/24
13 листопада 2024 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Карповця В.В.,
з участю секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчомусудовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, суд -
встановив:
Представник позивача звернулась до Андрушівського районного суду Житомирської області з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який на момент визнання його безвісно відсутнім з 13.01.2008 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ОСОБА_4 на день його смерті за вказаною адресою були зареєстровані колишня дружина, ОСОБА_5 та дочка, ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на житловий будинок АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_4 19.09.1996 року отримав рішення № 39 виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради народних депутатів про надання земельної ділянки площею 0,25 га в с.Нехворощ для індивідуального житлового будівництва. У тому ж році замовив та виготовив будівельний паспорт.
Проте спадкодавець за життя не здійснив державну реєстрацію права власності на житловий будинок. На даний час отримати правовстановлюючі документи на житловий будинок не можливо через смерть спадкодавця.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Вальчука О.М. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
11 липня 2024 року постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, Позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , у зв'язку із відсутністю дозвільних документів на будівництво та правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та запропоновано звернутися до суду.
Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , крім Позивачів не має.
Ураховуючи викладене позивачі просять суд задовольнити позов та визнати за ними право власності на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 за кожною після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, ОСОБА_4 . Судові витрати з відповідача не стягувати.
Позивачі та їх представник у підготовче судове засідання не з'явились. Від представника позивачів на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивачів, в якій вона зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач у підготовче судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначив, що позовні вимоги визнає повністю.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані позивачами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Як визначено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. ст. 5, 47, 49 Закону України «Про нотаріат», п. 22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
На момент визнання його безвісно відсутнім на підставі рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 09.09.2016 ОСОБА_4 з 13.01.2008 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ОСОБА_4 на день його смерті за вказаною адресою були зареєстровані колишня дружина, ОСОБА_5 та дочка, ОСОБА_1 . Вказане підтверджується копією рішення суду та довідками Андрушівської міської ради Житомирської області.
Після смерті ОСОБА_4 залишився житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_4 19.09.1996 отримав рішення № 39 виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради народних депутатів про надання земельної ділянки площею 0,25 га в с.Нехворощ для індивідуального житлового будівництва. У тому ж році замовив та виготовив будівельний паспорт.
Спадкодавець за життя не здійснив державну реєстрацію права власності на житловий будинок.
Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 зазначено, що рік спорудження житлового будинку 1998 року, сараю 1995 року, літньої кухні 2010 року на які дозвільні документи та правовстановлюючі документи відповідно до законодавства спадкодавцем не виготовлялися.
З довідки КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 13.02.2023 № 142 вбачається, що на житловий будинок АДРЕСА_1 право власності не зареєстровано, правоустановчий документ не оформлений.
Згідно виписки з погосподарської книги № 13 на 2016-2023 роки, номер об'єкта погосподарського обліку 01-0533-1 за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується у власності житловий будинок з 1998 року.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дочками та спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька, ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті батька, подавши відповідну заяву до нотаріуса в шестимісячний строк.
Відповідач, ОСОБА_3 , є батьком спадкодавця та спадкоємцем першої черги за законом після його смерті, однак спадщину не приймав.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частково оформили свої спадкові права після смерті батька та отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Матеріалами спадкової справи підтверджено, що позивачі є єдиними спадкоємцями за законом майна померлого ОСОБА_4 , які прийняли спадщину після його смерті, при цьому у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок їм було відмовлено.
Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується у разі існування перешкод для оформлення спадкових прав та враховуючи відмову нотаріуса у видачі позивачам свідоцтв про право на спадщину, суд, використовуючи винятковий спосіб захисту, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, позивачі просять не стягувати з відповідача судовий збір на їхню користь, судові витрати покладаються на позивачів.
Керуючись ст. ст. 4, 76 - 89, 200,258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , як на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , як на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:В. В. Карповець