справа № 361/11291/24
провадження № 2/361/5928/24
13.11.2024
13 листопада 2024 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
У листопаді 2024 року Акціонерне товариство “Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ “ПУМБ») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2001350468301 від 06 липня 2019 року в розмірі 49812 грн. 47 коп. та за кредитним договором № 1001777827701 від 26 грудня 2020 року в розмірі 41894 грн. 10 коп.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач АТ “ПУМБ» обґрунтовує свої вимоги наявністю перед ним у відповідача ОСОБА_1 сукупної заборгованості за двома кредитними договорами: № 2001350468301 та № 1001777827701, укладеними 06 липня 2019 року та 26 грудня 2020 року між ОСОБА_1 і АТ “ПУМБ».
Виходячи з наведеного вище, слід дійти висновку, що заявлені АТ “ПУМБ» позовні вимоги обґрунтовуються різними обставинами та доказами, зокрема, різними кредитними договорами, різними розрахунками заборгованості відповідача ОСОБА_1 , із різною ставкою відсотків за користування кредитними коштами та за різний період часу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
У розумінні наведених норм, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, у даному випадку норм ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основна вимога).
У ч. 2 ст. 188 ЦПК України встановлено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що об'єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є вони похідними.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів, зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування цим кредитом і неустойки.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Об'єднання непов'язаних між собою вимог в одному позові, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, є порушенням правил об'єднання вимог.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову є обставини, на яких ґрунтується вимога позивача з посиланнями на докази, що підтверджують ці обставини, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами в цивільному судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Під час розгляду заявлених позивачем АТ “ПУМБ» у даному позові вимог, суд має надати оцінку умовам кожного з укладених відповідачем ОСОБА_1 договорів та правовій природі кожного з них, а також встановити обставини щодо виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, обставин укладення договорів, дотримання їх умов сторонами, а також правомірність заявлених до стягнення сум, нарахування процентів, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов'язаних із встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, тому заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одне провадження та сумісний їх розгляд є неможливим.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що, пред'явивши вимоги про стягнення сум заборгованості за різними кредитними договорами, позивачем АТ “ПУМБ» порушено правила об'єднання позовних вимог, визначені у ст. 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов'язані між собою, підставою їх виникнення або поданими доказами, такі вимоги не є основними і похідним, вимоги заявлені з різних підстав. Фактично позивачем заявлені окремі позовні заяви з різним предметом спору щодо стягнення заборгованості за різними кредитними договорами, загальна назва цих позовних вимог - стягнення сум заборгованості за договорами, не може свідчить про їх пов'язаність між собою підставою виникнення або поданими доказам, дані вимоги не є однорідними та такими, які нерозривно пов'язані між собою.
Всупереч вимогам ст. 188 ЦПК України позивач АТ “ПУМБ» із власної ініціативи об'єднав дві позовні вимоги без дотримання правил їх об'єднання.
Здійснивши всупереч положенням ст. 188 ЦПК України об'єднання позовних вимог, АТ “ПУМБ», визначивши ціну позову загальною сумою заборгованості за договорами, та сплативши лише судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подачу позовної заяви в електронній формі), створив штучну ситуацію, з метою уникнення сплати судового збору в державний бюджет України, оскільки ці вимоги є предметом окремих позовів та за подачу яких, сплаті підлягає судовий збір за кожну окрему вимогу.
При цьому, судом не встановлено наявності підстав для застосування положень ст. 188 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог.
За змістом п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Виходячи з наведеного, враховуючи, порушення позивачем АТ “ПУМБ» правила об'єднання позовних вимог, подана ним позовна заява підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 4, 5, 175, 177, 185, 188, 259, 260 ЦПК України,
Позовну заяву Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному його зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Дутчак І. М.