Справа №760/27900/24 1-кс/760/13020/24
04.11.2024 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою м. Київ, вул. М.Кривоноса, 25 клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2024 за №22024101110000509, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухів, Богодухівського р-ну Харківської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, -
04.11.2024 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному проваджені № 22024101110000509 від 04.07.2024 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано наступним.
Громадянин України ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений час, за допомогою особистого мобільного телефону, під'єднаного до глобальної мережі Інтернет, зареєстрував обліковий запис у соціально-орієнтованій мережі «Facebook» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з інтернет-профілем користувача, позначеного як « ОСОБА_6 », який нараховує 1 164 підписники.
У період часу з 30.01.2023 по 31.12.2023 громадянин України ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, з метою виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою особистого мобільного телефону, під'єднаного до глобальної мережі Інтернет, з використанням раніше створеного акаунту « ОСОБА_6 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціально-орієнтованій мережі «Facebook», здійснив поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а саме:
- 30.01.2023 розмістив на своїй сторінці публікацію під назвою « ОСОБА_7 : « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з прикріпленим до неї посиланням на відеоролик, розміщений на відеохостингу «YouTube» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 »
- 21.03.2023 розмістив на своїй сторінці публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11» з прикріпленим до неї посиланням на відеоролик, розміщений на відеохостингу «YouTube» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
- 06.05.2023 розмістив на своїй сторінці публікацію, яка починається словами « ЗАГАДКУ ЛЮДИ ВСЮДИ СТАВЛЯТЬ. СПРОБУЙ ЖЕ ВІДПОВІДЬ ЗНАЙТИ …» і закінчується словами «…Тут есть о чём задуматься и какие выводы сделать... », з прикріпленим до неї посиланням на відеоролик, розміщений на відеохостингу «YouTube» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 »
- 31.12.2023 розмістив на своїй сторінці публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », з прикріпленим до неї посиланням на відеоролик, розміщений на відеохостингу «YouTube» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 ».
В подальшому, маючи 1 164 підписника акаунту « ОСОБА_6 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », надав їм та необмеженій кількості інших користувачів соціально-орієнтованої мережі «Facebook» доступ до ознайомлення із вказаними матеріалами.
Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України №472/1 від 17.09.2024, за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, ОСОБА_4 на своїй сторінці «Facebook» наводить слова ОСОБА_9 з інтерв'ю « ІНФОРМАЦІЯ_10 », де той покладає провину за збройний конфлікт на Сході України на попередню та теперішню владу, чим фактично перекладає вину за початок збройної агресії проти України на українську владу, що є виправдовуванням збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Таким чином ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, в тому числі сформованих в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, діючи умисно, цілеспрямовано, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, переслідуючи ідеологічні мотиви, переслідуючи прямий умисел, направлений на виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, за допомогою створеного акаунту « ОСОБА_6 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціально-орієнтованій мережі «Facebook» здійснив поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
01.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозруу вчиненні поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене з використанням засобів масової інформації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
З урахуванням наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також неможливістю запобігти таким в разі застосування інших запобіжних заходів, виникла необхідність в застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з огляду на що слідчий звернувся з даним клопотання до суду.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовільнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний, не визнавав причетність до інкримінованого йому злочину, проти задоволення клопотання та застосування до нього саме цілодобового домашнього арешту заперечував.
Слідчий суддя, заслухавши думку та доводи прокурора, позицію підозрюваного, дослідивши долучені до клопотання матеріали, проаналізувавши в системному зв'язку всі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають значення при вирішення питання про застосування запобіжного заходу, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина 2 статті 177 КПК України).
Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав і обов'язків в порядку статей 276-279 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024101110000509 від 04.07.2024, в якому 01.11.2024 ОСОБА_4 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 (а.с.7, 60-68). Отже, ОСОБА_4 набув процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів частини 5 статті 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
З точки зору практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «ІльгарМаммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного вище кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджені долучені до клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні слідчим і підтримані прокурором в судовому засіданні.
Зокрема, слідчим суддею проаналізовано долучені до клопотання в його обгрунтування матеріали в їх копіях, зокрема: витяг з ЄРДР (а.с.7), рапорт про виявлене кримінальне правопорушення від 29 червня 2024 року Реєстр. №21/34 - 1182 (а.с.8-9), протокол огляду сторінки (а.с.13-21), висновок експерта від 17.09.2024 №472/1(а.с.25-41), протокол допиту свідка від 24.09.2024 року (а.с. 42-44) протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 26.09.202 4року (а.с.46-49) протокол обшуку (а.с. 52-59), повідомленням про підозру від 01.11.2024 року (а.с.60-70), протокол допиту підозрюваного (а.с. 70-74)
Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення, матеріали долучені до клопотання, та можливу роль ОСОБА_4 у ньому, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов'язує підозрюваного зі злочином, доводячи його причетність в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування стосовно нього запобіжного заходу, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є цілком обґрунтованою.
Крім встановлення обґрунтованості пред'явленої особі підозри, положеннями статей 177,178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
З метою недопущення впливу на кримінальне провадження, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у способах, визначених в частині 1 статті 177 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , прокурор послався на існування ризиків того, що він може: - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;- незаконно впливати на потерпілу, свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підзрюється.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з доказами причетності підозрюваного до скоєння злочину, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Ця позиція суду узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на потерпілу, свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, а відтак ввжажє даний ризик таким, що прокурором доведено.
Що стосується заявленого слідчим та підтриманого прокурором ризику стосовно можливого вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає даний ризик недоведеним, оскільки підозрюваним в судовому засіданні надано пояснення щодо невчинення протягом тривалого часу жодних неправомірних дій після епізоду, який йому інкримінується, а також відстуності інших фактів притягнення до відповідальності за порушення вимог чинного законодавтсва, і прокурором така позиція підорюваного не спростована.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, частково існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.
Дослідивши надані стороною обвинувачення відомості та матеріали, заслухавши позицію підозрюваного, слідчий суддя під час вирішення питання щодо застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він є пенсіонером, є громадянином України, не одружений.
Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, при цьому відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано та на такі прокурором не вказувалося.
Отже, слідчим суддею встановлено, що прокурором загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також вірогідність часткового існування ризиків стосовно вчинення ОСОБА_11 дій, передбачених статтею 177 КПК України, що свідчить про наявність достатніх підстав для застосування до нього запобіжного заходу.
Водночас слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним прокурором ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, є необхідним та достатнім застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки на думку слідчого судді, такий вид запобіжного заходу здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування для встановлення усіх обставин справи, з огляду на що клопотання слідчого, погоджене прокурором підлягає частоковому задоволенню.
Також у відповідності до положень частини 5 статті 194 КПК України на підозрюваного слід покласти обов'язки.
При визначенні строку, на який на підозрюваного покладаються зазначені вище обов'язки, з передбаченого частиною 5 статті 194 КПК України переліку, слідчий суддя враховує, що обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а також те, що досудове розслідування відповідно до пункту 4 частини 3 статті 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, з урахуванням чого, необхідно визначити строк дії обов'язків до 01.01.2025.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2024 за №22024101110000509, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 до 06:00 наступного дня, в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.01.2025 року включно, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
Роз'яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, який зобов'язати негайно поставити його на облік і повідомити про це слідчого 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1