Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13886/24
30 жовтня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024100070002272, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слобода Шоломківська Овруцького району Житомирської області, громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а також на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на потерпілого та свідків.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із викладених у ньому підстав.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, відмовився від послуг захисника та пояснив слідчому судді, що йому зрозуміле роз'яснення щодо його права на захист.
Заслухавши прокурора та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100070002272, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.09.2024 приблизно о 13 год. 15 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за кермом технічно-справного автомобіля «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , розпочав рух заднім ходом по прилеглій території автостанції «Полісся», яка розташована за адресою м. Київ, пл. Тараса Шевченка, 2.
В цей час позаду автомобіля «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , стояла пішохід ОСОБА_6 , яка перебувала спиною відносно автомобіля.
Під час руху ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3(б), 10.9 Правил дорожнього руху України:
- п.1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п.2.3(б): для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п.10.9: під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб..
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 виразились в тому, що він, перебуваючи за кермом технічно-справного автомобіля поруч із автостанцією «Полісся», розпочав рух заднім ходом, однак перед цим не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті чого ОСОБА_4 задньою частиною керованого автомобіля здійснив наїзд в задню частину тулуба пішохода ОСОБА_6 , внаслідок чого остання впала на проїзну частину.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
Згідно з висновком судово-медичної експертизи №042-1728-2024 від 25.10.2024
В результаті вказаної ДТП пішохід ОСОБА_6 отримала тілесне ушкодження у вигляді закритої травми лівого стегна, а саме перелому шийки лівої стегнової кістки зі зміщенням, яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
28.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Як передбачено статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 ст. 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність хоча б одного з ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та які не викликають обґрунтованих сумнівів у цьому.
Із наданих стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується йому органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення.
Про обґрунтованість вказаної підозри свідчать, зокрема, наступні докази, зібрані в ході досудового розслідування: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.09.2024; протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 10.10.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 10.10.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 09.10.2024; висновок експерта №042-1728-2024 від 25.10.2024.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на приведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Оцінюючи наведені слідчим та прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з такого.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, слідчим суддею встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Разом із цим, з огляду на встановлені в ході розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків є недоведеним.
Як встановлено слідчим суддею, підозрюваний ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Слобода Шоломківська Овруцького району Житомирської області, він є громадянином України, офіційно не працює, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, врахувавши зазначені вище обставини, визначені статтею 178 КПК України, а також приймаючи до уваги те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, про застосування якого подано клопотання, а саме запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
На думку слідчого судді, вказаний запобіжний захід є достатнім на даному етапі досудового розслідування та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та своєчасне проведення основних слідчих дій у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у визначений час; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Обов'язки покладаються на підозрюваного в межах строку досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176 - 179, 193, 194, 196, 202, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024100070002272, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2024, про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у визначений час;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 28.12.2024, в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого слідчого, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1