Єдиний унікальний номер № 273/1647/22
Провадження № 1-кп/0285/296/24
12 листопада 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
у складі судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 273/1647/22 (ЄРДР № 12022065530000066) за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Наталія, Баранівського району Житомирської області, громадянин України, освіта середня спеціальна, не працює, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше несудимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
20.02.2022 року близько 14 год 00 хв ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки ВАЗ-21099 по автомобільній дорозі в напрямку с. Наталія - смт. Довбиш, Звягельського району Житомирської області, побачив автомобіль марки ВАЗ-2103, що рухався в попутному напрямку, яким керував ОСОБА_6 , та не надав перевагу в русі ОСОБА_4 .
Будучи незадоволеним перешкодою в русі власного автомобіля, ОСОБА_4 вирішив створити конфлікт з водієм іншого автомобіля. З цією метою він обігнав автомобіль марки ВАЗ-2103, що рухався в попутному напрямку, зупинив власний автомобіль перед зазначеним автомобілем і таким чином створив перешкоду для руху, зупинивши його на узбіччі дороги з правої сторони на відстані приблизно 17 м від будинку АДРЕСА_2 . Після цього ОСОБА_4 вийшов зі свого автомобіля та підійшов до автомобіля марки ВАЗ-2103, відкривши водійські дверцята з зовнішньої сторони, наніс один удар правою рукою по скроневій частині голови зліва ОСОБА_6 .
Продовжуючи свої умисні протиправні дії, ОСОБА_4 , знаходячись на тому ж місці наніс правою рукою п'ять ударів по лівій частині голови ОСОБА_6 після чого, взявши його двома руками за потилицю, наніс чотири удари коліном в обличчя.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: перелому верхньої щелепи зліва в ділянці верхньої стінки лівої нижньощелепної (гайморової) пазухи (нижньої стінки лівої орбіти) із пролабуванням у нижньощелепну пазуху та защемленням нижнього прямого м'яза лівого ока, посттравматичним лівобічним гайморитом, сфеноідитом, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, визнав частково. Пояснив, що 20.02.2022 він керував автомобілем марки ВАЗ-21099 по автомобільній дорозі в напрямку АДРЕСА_1 . У попутному напрямку попереду нього з незначною швидкістю рухався автомобіль марки ВАЗ-2103, яким керував ОСОБА_6 . При цьому він постійно змінював положення на дорозі, створюючи таким чином перешкоду для руху автомобілю ОСОБА_4 . Такі дії ОСОБА_6 він вважав навмисними та вирішив зупинити його, щоб висловити своє незадоволення. Здійснивши маневр обгону, ОСОБА_4 зміг випередити автомобіль ОСОБА_6 та зупинити його шляхом створення перешкоди в русі. Після зупинки він підійшов до автомобіля ОСОБА_6 з метою розмови про вищезазначені обставини поїздки. На звернення ОСОБА_4 щодо порушення ОСОБА_6 правил дорожнього руху потерпілий та пасажир його автомобіля ОСОБА_8 відреагували агресивно та спровокували бійку. З метою самозахисту ОСОБА_4 завдав ОСОБА_6 та ОСОБА_8 декілька ударів. ОСОБА_6 наніс удари рукою та коліном в голову. Вважає, що кількість ударів, зазначена стороною обвинувачення, не відповідає дійсності (завищена). Умислу на завдання потерпілому тілесних ушкоджень він не мав. Після бійки поїхав далі на власному автомобілі. Дізнавшись про тяжкість завданих потерпілому ушкоджень запропонував матері ОСОБА_6 грошову допомогу та перевів на її банківську карту 10000 грн. Заявлений потерпілим розмір відшкодування моральної шкоди вважає необгрунтованим та завищеним.
Суд сприймає критично показання обвинуваченого щодо відсутності у нього умислу, спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, а також заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому в обставновці необхідної оборони.
Показання ОСОБА_4 у частині заперечення його вини в інкримінованому злочині спростовуються показаннями потерпілого, свідків та письмовими доказами.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що 20.02.2022 він рухався керуючи автомобілем марки ВАЗ-2103 по автомобільній дорозі між АДРЕСА_2 . В салоні автомобіля перебував пасажир ОСОБА_8 Несподівано його обігнав автомобіль, яким керував ОСОБА_4 . До того моменту рух даного автомобіля позаду власного він не бачив. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 зупинив свій автомобіль безпосередньо перед автомобілем, яким керував ОСОБА_6 , останній був змушений зупинитись. Після цього ОСОБА_4 вийшов зі свого автомобіля та підійшов до автомобіля ОСОБА_6 з боку водійського сидіння, відкрив дверцята, та здійснив напад шляхом нанесення декількох (не менше п'яти) ударів руками в обличчя та інші частини тіла. Після цього схопив своїми руками ОСОБА_6 за голову та наніс по ній чотири удари коліном. При цьому будь-яких розмов між ними не було. ОСОБА_6 не встиг вийти з автомобіля і перебував на сидінні. Будь-яких образ на адресу ОСОБА_4 ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_8 не висловлювали. Після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 обвинувачений ОСОБА_4 залишив місце події. У подальшому, дізнавшись про стан здоров'я ОСОБА_6 , обвинувачений надав грошову допомогу в сумі 10000 грн. Дана сума є недостатньою для компенсації матеріальіних витрат на лікування та моральної шкоди. ОСОБА_6 проведено термінову операцію на черепі з метою протезування кістки та відновлення функцій ока. На теперішній час є необхідність додаткової операції. Просив призначити ОСОБА_4 суворе покарання у вигляді позбавлення волі та задовольнити цивільний позов.
Показання потерпілого є повними та послідовними, узгоджуються з показаннями свідків та дослідженими судом письмовими доказами.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні дав аналогічні показання та підтвердив обставини заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , а саме - нанесення ударів кулаком та коліном у різні ділянки голови потерпілого. Заперечував будь-які дії зі свого боку, або з боку потерпілого, що могли становити загрозу для ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_9 повідомила суду, що вона працює провізором в аптеці, яка розташована у приміщенні лікарні в с. Биківка Звягельського району, куди після побиття був доставлений ОСОБА_6 . Він перебував у вкрай тяжкому стані. Обставини завдання тілесних ушкоджень їй не відомі. ОСОБА_9 викликала швидку медичну допомогу з метою перевезення ОСОБА_6 до іншої лікарні.
Свідок ОСОБА_10 - мати потерпілого, у судовому засіданні повідомила обставини госпіталізації сина після побиття обвинуваченим. У той день ОСОБА_6 з лікарні с. Биковка перевезли до лікарні у м. Романів Житомирської області, а звідти він був доставлений до лікарні у місті Житомирі. Після огляду лікарів було вирішено везти сина до спеціалізованої лікарні в м. Київ, де у подальшому йому було проведено операцію. Сім'я понесла значні витрати на придбання ліків та медичних засобів. ОСОБА_4 телефонував їй 20.02.2020, висловлювався агресивно, з використанням нецензурної лайки. На банківську карту отримала від нього 10000 грн.
Свідок ОСОБА_11 повідомила суду, що вона є матір'ю ОСОБА_8 . Про побиття ОСОБА_6 дізналась від його матері. Разом поїхали до лікарні у с. Биківка. Туди приїздив ОСОБА_4 , який ругався нецензурною лайкою, звинувачував ОСОБА_6 у тому, що сталось. Він також висловив свою позицію що таких тілесних ушкоджень для покарання ОСОБА_6 ще замало і варто було б побити його сильніше.
Свідок ОСОБА_12 повідомила суду, що 20.02.2022 дізналась від своєї сестри про побиття ОСОБА_6 та надавала допомогу у встановленні особи обвинуваченого.
Крім показань обвинуваченого, потерпілого та свідків, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: 1) копією карти швидкої медичної допомоги №566/305 від 20.02.2022 (а.с.146-149); 2) медичною довідкою (а.с. 150);
3) журналом реєстрації амбулаторних пацієнтів (а.с.151-152);
4) актом судово-медичного обстеження №81 від 24.05.2022 (а.с. 155-156);
5) протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.06.2022 та 23.07.2022 (а.с. 157-158, 171-172);
6) протоколом проведення слідчого експерименту від 20.06.2022 за участі потерпілого ОСОБА_6 (а.с.160-164);
7) протоколом проведення слідчого експерименту від 20.06.2022 за участі свідка ОСОБА_8 (а.с.173-179);
8) висновком судово-медичної експертизи №301 від 23.06.2022 (а.с. 166-167);
9) висновком експерта №302 від 23.06.2022 (а.с. 169-170).
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у заподіянні умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , що спричинили тривалий розлад здоров'я, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає часткове відшкодування ОСОБА_4 витрат на лікування потерпілого, в сумі 10000 грн.
Під час судового розгляду не встановлено обставину щирого каяття ОСОБА_4 , яка зазначена в обвинувальному акті.
Щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне, визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.
Визнаючи факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_4 посилався на те, що його дії були спровоковані ОСОБА_6 . Під час судових засідань ОСОБА_4 поводився зухвало, допускав зневажлеві висловлювання на адресу потерпілого та свідків.
Зазначене свідчить про відсутність у ОСОБА_4 будь-якого каяття. Наявне лише усвідомлення загрози покарання за вчинене діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення, дані про особу обвинуваченого, який неодружений, осіб на утриманні не має, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, захворювань, які б перешкоджали відбуванню покарання немає.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що покарання необхідне та достатнє для перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_4 нових злочинів у майбутньому, слід призначити у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції частин 1 ст. 122 КК України.
При вирішенні питання необхідності реального відбування покарання ОСОБА_4 суд дійшов висновку про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
Суд вважає за необхідне зазначити, що виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, може мати місце лише у випадку, коли вона усвідомлює негативний характер наслідків вчиненого діяння не лише особисто для себе (як загрозу покарання), але й для суспільства в цілому. З метою виправлення така особа вживає певних заходів та змінює свою поведінку на таку, що відповідає вимогам Закону.
Поведінка ОСОБА_4 свідчить лише про усвідомлення ним факту вчинення кримінального правопорушення та намагання уникнути реального покарання за вчинене діяння.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає неможливим застосування до ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання.
Враховуючи тяжкість покарання, призначеного вироком, суд дійшов висновку про наявність ризику ухилення ОСОБА_4 від відбування покарання та вчинення нового злочину.
З метою запобігання зазначеним ризикам суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Під час вирішення цього питання суд враховує практику Європейського суду з прав людини.
Ризик втечі засудженої суд оцінює у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Рішення ЄСПЛ у справі «Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі, до строку відбування покарання за цим вироком суд зараховує строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з дня взяття під варту до набрання вироком законної сили.
Вирішуючи цивільний позов, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Потерпілим ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні подано цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Матеріальну шкоду потерпілим визначено в розмірі 26330 грн, що складається з витрат на лікування.
Судом встановлено факт заподіяння обвинуваченим ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Доданими до позовної заяви платіжними документами підтверджується придбання медичних товарів на загальну суму 26330 грн.
Суд визнає необгрунтованими посилання захисника та те, що надані докази є неналежними внаслідок того, що витрати на лікування потерпілого понесла його мати.
Критичний стан здоров'я ОСОБА_6 потребував невідкладної медичної допомоги з використанням медичних засобів, які були придбані за кошти його сім'ї.
Стороною захисту не висловлено будь-яких заперечень щодо складу та кількості придбаних для лікування потерпілого медичних товарів, а також існування об'єктивної необхідності їх використання.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка мати потерпілого ОСОБА_10 підтвердила обставини придбання нею медичних товарів для лікування сина та не висловила заперечень щодо стягнення відшкодування таких витрат на його користь. Платіжні документи вона добровільно передала сину для використання під час розгляду даного кримінального провадження.
Таким чином, судом встановлено безпосередній зв'язок заявлених витрат з лікуванням ОСОБА_6 Передача йому права вимоги щодо відшкодування понесених іншою особою витрат не суперечить загальним засадам цивільного права України, зокрема ст. 512 ЦК України.
Оскільки потерпілим в судовому засіданні визнано факт отримання від обвинуваченого коштів у сумі 10000 грн, наявні підстави для зменшення на таку суму розміру матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 .
Таким чином, позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, підлягають задоволенню частково - в розмірі 16330 грн.
Моральну шкоду потерпілий оцінив у розмірі 200000 грн., що обгрунтовує фізичними та душевними стражданнями внаслідок тілесних ушкоджень.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Характер та локалізація тілесних ушкоджень у потерпілого підтверджено актом судово-медичного обстеження №81 від 24.05.2022 (а.с. 155-156).
Оцінюючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_6 зазнав фізичного болю та негативних емоційних переживань, що у сукупності свідчить про заподіяння страждань.
Заявлена позивачем сума відшкодування моральної шкоди є співмірною характеру та тривалості страждань, яких він зазнав.
За таких обставин, вимога про відшкодування моральної підлягає задоволенню в повному обсязі.
Речові докази та судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 122 КК України, та призначити покарання за цим Законом у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів - до 10 січня 2025 року включно, або до дня набрання вироком законної сили в межах зазначеного строку.
Взяти ОСОБА_4 під варту з зали суду.
Вирок в частині взяття під варту підляє негайному виконанню.
Зарахувати засудженому ОСОБА_4 до строку відбування покарання за цим вироком строк попереднього ув'язнення, починаючи з дня взяття під варту по день набрання вироком законної сили, з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, в розмірі 16330 (шістнадцять тисяч триста тридцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку оскарження - вирок набере законної сили за результатами апеляційного провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Оскарження вироку не зупиняє його виконання в частині обрання запобіжного заходу.
Суддя ОСОБА_1