вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/1392/24
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Приступи Станіслава Леонідовича, м. Харків
до Фізичної особи-підприємця Бабаєва Андрія Сергійовича, Київська обл., м. Бориспіль
про стягнення коштів
представники:
від позивача - А. Іванов, Т. Гарбузова
від відповідача - А. Бабаєв
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Приступи Станіслава Леонідовича б/н від 29.05.2024 року (вх. №756/24 від 31.05.2024) (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Бабаєва Андрія Сергійовича (далі - відповідач) про стягнення коштів у розмірі 892233,28 грн.
Ухвалою суду від 25.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1392/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.06.2024 року.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 14.06.2024 року (вх. №7025 від 19.06.2024), в якому відповідач проти позовних вимог заперечує.
Також від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли уточнення до відзиву б/н від 20.06.2024 року (вх. №6657/24 від 20.06.2024).
До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив б/н від 24.06.2024 року (вх. №6778/24 від 25.06.2024).
Також від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 24.06.2024 року (вх. №6779/24 від 25.06.2024) про витребування у відповідача оригіналу акту надання послуг №01 від 15.09.2022 року на суму 217035,80 грн.
У судовому засіданні 25.06.2024 року представник відповідача надала представнику позивача для огляду оригінал акту надання послуг №01 від 15.09.2022 року на суму 217035,80 грн.
Ухвалою суду від 25.06.2024 року відкладено підготовче засідання на 23.07.2024 року.
До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 19.07.2024 року (вх. №7818/24 від 22.07.2024).
До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 22.07.2024 року (вх. №5640 від 22.07.2024) про призначення експертизи.
Також від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло уточнення до клопотання про призначення експертизи від 22.07.2024 року.
У судовому засіданні 23.07.2024 року представник відповідача клопотання про призначення експертизи підтримала та просила суд його задовольнити. Представник позивача проти необхідності призначення експертизи заперечив.
Ухвалою суду від 23.07.2024 року відкладено розгляд клопотання відповідача б/н від 22.07.2024 року про призначення у справі експертизи. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1392/24 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 01.10.2024 року.
До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 24.09.2024 року (вх. №10477/24 від 25.09.2024).
Також, до суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 27.09.2024 року (вх. №10620/24 від 27.09.2024) про виклик свідка та клопотання б/н від 27.09.2024 року (вх. №10622/24 від 27.09.2024) про витребування доказів.
Крім того, від відповідача надійшло клопотання б/н від 24.09.2024 року (вх. №9816/24 від 30.09.2024) про долучення доказів.
У судовому засіданні 01.10.2024 року представники наголосили про неможливість мирного врегулювання даного спору.
Представник відповідача у судовому засіданні 01.10.2024 року просив суд не розглядати клопотання б/н від 22.07.2024 року (вх. №5640 від 22.07.2024) про призначення судової експертизи. Таким чином, суд не розглядає зазначене клопотання. Інші заяви та клопотання представник відповідача підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник позивача просив суд у задоволенні заяв та клопотань відповідача відмовити.
Ухвалою суду від 01.10.2024 року у задоволенні заяви відповідача б/н від 27.09.2024 року (вх. №10620/24 від 27.09.2024) про виклик свідків відмовлено; у задоволенні клопотання відповідача б/н від 27.09.2024 року (вх. №10622/24 від 27.09.2024) про витребування доказів відмовлено; у задоволенні клопотання відповідача б/н від 24.09.2024 року (вх. №9816/24 від 30.09.2024) про долучення доказів відмовлено. закрито підготовче провадження та призначено справу №911/1392/24 до судового розгляду по суті на 05.11.2024.
Представник позивача у судовому засіданні 05.11.2024 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 05.11.2024 року проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та запереченнях та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 05.11.2024 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
20.05.2022 року між Фізичною особою-підприємцем Приступою Станіславом Леонідовичем (за позовом - Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Бабаєвим Андрієм Сергійовичем (за договором - Виконавець) укладено Договір про налаштування та впровадження автоматизованої системи керування складом №20052022/01 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого, в порядку на умовах, передбачених цим Договором Виконавець зобов'язується виконати роботи по налаштуванню та впровадженню на складі Замовника автоматизованої системи керування складом (далі - Послуги), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.2. Договору, вид, тривалість, вартість та порядок виконання Послуг визначається Сторонами в кожному конкретному випадку шляхом підписання Додатків, які з моменту підписання становлять невід'ємну частину даного Договору.
Вартість та термін виконання робіт/надання послуг Виконавця погоджується із Замовником по кожному завданню окремо. Перелік завдань, термін їх виконання, а також їх вартість зазначаються у окремих Додатках до Договору (п. 3.1 Договору).
Порядок та умови оплати за домовленістю Сторін у межах кожного етапу або певного обсягу робіт, що зазначається у відповідних Додатках до Договору, можуть бути наступні. Сто (сто) відсоткова передплата на розрахунковий рахунок Виконавця. Оплата частинами: 3.3.2.1. - 50% попередня оплата на розрахунковий рахунок Виконавця після отримання рахунку Замовником; 3.3.2.2. - 50% оплата другої частини вартості робіт після виконання робіт та підписання Замовником Акту прийому-передачі робіт (п. 3.3. Договору).
Згідно п. 4.2 Договору, виконавець зобов'язується розпочати виконання Послуг не пізніше З (трьох) робочих днів з моменту отримання від Замовника передплати, визначеною п. 3.3. цього Договору та доступу до серверу, визначеному у п.2.1.1.
Відповідно п.п. 4.4, 4.5 Договору, строк виконання відповідних Послуг визначається в кожному окремому випадку в Додатках до цього Договору. Претензії щодо недоліків виконаних послуг пред'являються Замовником в Письмовому вигляді протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від Виконавця результатів Послуг Замовником та Акту приймання-передачі виконаних послуг. Виправлення та зауваження виконуються Виконавцем за власний рахунок у строки, погоджені Сторонами окремо. У випадку, якщо Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі від Виконавця не підписав відповідний Акт приймання-передачі та не надав в Письмовому вигляді претензії до якості виконання робіт. Акт приймання-передачі вважається прийнятий Замовником.
У п. 7.1 Договору сторони погодили, що цей Договір вступає в силу з моменту підписания його сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором та додатками до нього.
Згідно Додатку №1 до Договору №20052022/01 від 20.05.2022 сторонами погоджено етапи, тривалість та вартість кожного з етапів, орієнтовні терміни виконання.
Згідно п.п. 5.1, 5.2 Додатку №1 до Договору №20052022/01 від 20.05.2022, Замовник перед початком роботи з відповідним етапом проекту здійснює 50 (п'ятидесяти) відсоткову передплату згідно рахунка, наданого Виконавцем. Після підписання Акту приймання-передачі робіт відповідного етапу проекту Замовник у термін 3 (трьох) робочих днів здійснює 50 (п'ятидесяти) відсоткову оплату згідно рахунку, наданого Виконавцем.
Позивачем зазначено, що відповідачем було виставлено рахунки на оплату: №15092022/1 від 15.09.2022 на суму 217135,80 грн., №251022/1 від 25.10.2022 на суму 168877,77 грн., №14122022/2 від 14.12.2022 на суму 26825,20 грн., №14122022/1 від 14.12.2022 на суму 208034,60 грн., №06022023/1 від 06.02.2023 на суму 67120,00 грн., №06022023/2 від 06.02.2023 на суму 119818,40 грн., №16052023/1 від 16.05.2023 на суму 42400,00 грн., №16062023/1 від 16.06.2023 на суму 43600,00 грн., №15092023/1 від 15.09.2023 на суму 20021,51 грн.
На виконання вимог пп. 3.3.1, 3.3.2., 3.3.2.1., 3.3.2.2., п.3.3. Договору, позивачем здійснено оплату вказаних вище рахунків, що підтверджується платіжними інструкціями №34 від 15.09.2023, №27 від 15.09.2023, №29 від 16.06.2023, №157 від 16.05.2023, №37 від 06.02.2023, №38 від 06.02.2023, №12 від 14.12.2022, №11 від 14.12.2022, №2 від 25.10.2022, №1 від 15.09.2022. Всього, на виконання умов Договору, позивачем перераховано відповідачу передоплату у сумі 892233,28 грн.
Позивачем також зазначено, що крім нього платежі також здійснювалися на підставі укладеного Договору-доручення між позивачем та ФОП Філіпповою О.В. і ФОП Ряснянским Ю.А.
Однак, як зазначено позивачем, послуги, визначені умовами Договору, не було надано відповідачем, що підтверджується відсутністю підписаних Актів приймання-передачі виконаних послуг.
На підтвердження факту відсутності виконаних послуг позивач зазначає, що відповідач листом від 18.04.2024 повідомив про необхідність підписати Акти приймання-передачі виконаних послуг №44 від 10.04.2023, №43 від 10.04.2023, №42 від 08.04.2023, №41 від 10.04.2023, №23 від 22.12.2022, №22 від 22.12.2022, №21 від 14.10.2022. Оскільки, жодних виконаних послуг позивач не отримав, останній, у відповідь на зазначений лист відповідача, надіслав претензію, згідно якої повідомив відповідача, що Акти приймання-передачі виконаних послуг не відповідають дійсності, оскільки, роботи (послуги) відповідачем згідно умов Договору, виконані не були. Акти приймання-передачі виконаних послуг раніше не підписувались позивачем. Саме з вини відповідача не були вчасно виконані, передбачені Договором роботи, та на даний час вони втратили актуальність для позивача. Позивач повідомив відповідача про повернення отриманих грошових коштів у якості передплати на його поточний рахунок протягом десяти робочих днів.
Однак, відповідач вимоги претензії не виконав, сплачену позивачем передоплату згідно умов Договору не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 892233,28 грн. передоплати.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві та поясненнях у справі.
Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правовий аналіз наведених положень Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов'язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов'язок замовника з її оплати.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачем зазначено, що ним, згідно виставлених рахунків перераховано передоплату у сумі 892233,28 згідно Договору про налаштування та впровадження автоматизованої системи керування складом №20052022/01 від 20.05.2022, однак, відповідачем послуги так і не було надано, що підтверджується відсутністю підписаних між сторонами актів наданих послуг.
Суд зазначає, що оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину та обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій - є фактична наявність у сторін договору первинних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, з урахуванням викладеного, суд зазначає, що на особу, яка хоче довести факт відсутності надання послуг, покладається обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме доведення факту відсутності надання послуг замовнику на виконання умов Договору.
На думку суду, сам лише факт складання та підписання актів не є безумовним свідченням реальності господарських операцій, якщо інші обставини свідчать про зворотне.
Як зазначено відповідачем, листування між ним і позивачем відбувалося засобами електронної пошти, шляхом надсилання електронних листів з поштової скриньки відповідача andrii.babaiev@gmail.com та через месенджер Viber контактним особам, що були визначені позивачем. Всі рахунки, які були оплачені позивачем та акти наданих послуг направлялись на електронну пошту, інші засоби зв'язку між сторонами, зі слів відповідача, відсутні.
Судом встановлено, що Договір не містить адрес електронної пошти сторін, погоджених сторонами для листування під час виконання Договору.
Відповідачем зазначено, що ним листом від 25.10.2022 року на електронну адресу позивача andrii.babaiev@gmail.com направлено рахунок №25102022/1 від 25.10.2022 року на суму 168788,77 грн. за: «Етап 0 - 50% (п'ятдесят) відсотків передплати. "Адаптація системи для безграничної кількості користувачів при роботі з Сервером на робочих столах та ТСД. та Етап 3 -50% (п ятдесят) відсотків передплати "Реліз процесів, відбору, поповнення (за потреби), Інвентаризації"»;
Листом від 14.12.2022 року направлено рахунок №14122022/2 від 14.12.2022 року на суму 26960,00 грн. за: «Етап 0 - 50% (п'ятдесят) відсотків передплати. "Реліз процесів відвантаження.», рахунок №14122022/1 від 14.12.2022 року в сумі 209080,00 грн. за: «Етап 0 - 50% (п'ятдесят) відсотків післясплати. "Адаптація системи для безграничної кількості користувачів при роботі з Сервером на робочих столах та ТСД.", Етап 2 - 50% (п'ятдесят) відсотків післясплати. "Інтеграція по процесах інвентаризації, звірки баз, списання, переміщення між підрозділами, відгрузки. Фінальне параметризування складу перед запуском." та Етап 3 -50% (п'ятдесят) відсотків післясплати "Реліз процесів, відбору, поповнення (за потреби), Інвентаризації"»;
Листом від 16.02.2023 направлено рахунок №06022023/1 від 06.02.2023 року на суму 67120,00 грн. за: «Етап 2 - 50% (п'ятдесят) відсотків післясплати. "Інтеграція по процесах інвентаризації, звірки баз, списання, переміщення між підрозділами, відгрузки. Фінальне параметризування складу перед запуском." та Етап 4 - 50% (п'ятдесят) відсотків післясплати. "Реліз процесів відвантаження."», рахунок №060220223/2 від 06.02.2023 року на суму 119818,40 грн. за: «Етап 5 - 50% (п'ятдесят) відсотків передплати. "Підготовка складу, процесів, та персоналу для впровадження та Етап 6 - 50% (п'ятдесят) відсотків передплати. "Впровадження на складі м. Дніпро з навченою командою Замовника спільно"», акт надання послуг №02 від 29.11.2022 року на суму 420773,50 грн., за надані послуги; «Інформаційно-консультаційні послуги по етапу №0 Договір №20052022/01 про налаштування та впровадження автоматизованої системи керування складом: "Адаптація системи для безграничної кількості користувачів при роботі з Сервером на робочих столах та ТСД.", Інформаційно-консультаційні послуги по етапу №2 Договір № 20052022/01 про налаштування та впровадження автоматизованої системи керування складом: "Інтеграція по процесах інвентаризації, звірки баз, списання, переміщення між підрозділами, відгрузки. Фінальне параметризування складу перед запуском." та Інформаційно-консультаційні послуги по етапу №3 Договір № 20052022/01 про налаштування та впровадження автоматизованої системи керування складом: «Реліз процесів, відбору, поповнення (за потреби), Інвентаризації», акт надання послуг №03 від 06.02.2023 року на суму 53785,20 грн. за надані послуги: «Інформаційно-консультаційні послуги по етапу №3 Договір №20052022/01 про налаштування та впровадження автоматизованої системи керування складом; «Реліз процесів, відбору, поповнення (за потреби), Інвентаризації».
Листом від 01.03.2023 року повторно надіслано рахунок №06022023/1 від 06.02.2023 року на суму 67120,00 грн., рахунок №060220223/2 від 06.02.2023 року на суму 119818,40 грн., акт надання послуг №02 від 29.11.2022 року на суму 420773,50 грн., акт надання послуг №03 від 06.02.2023 року на суму 53785,20 грн.
Згідно ч. ч.1 -4 ст. 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
У постанові Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначено, що на відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч. 3 ст. 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (п. 1 ч. 2 ст. 73 ГПК України). Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо.
Верховний Суд у постанові від 03.08.2022 року по справі №910/5408/21 зазначив, що поняття електронного документа та електронного доказу не є тотожними, оскільки поняття електронного доказу є значно ширшим, та, окрім власне електронних документів, оформлених відповідно до статей 5, 6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи, в тому числі повідомлення, відправлені електронною поштою або іншими засобами електронного зв'язку. Електронні повідомлення (електронна пошта) є типовим прикладом електронних доказів, оскільки вони походять з електронного пристрою (комп'ютера або пристрою, схожого на комп'ютер) і містять відповідні метадані.
Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч. 3 ст. 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (п. 1 ч. 2 ст. 73 ГПК України). Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо, у випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу (постанова Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20).
Крім того, судом під час розгляду даної справи враховано, що надані сторонами скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber фактично визнав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка (Верховний Суд у постановах від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 18.02.2021 у справі №442/3516/20)
Переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах (Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18).
Судом враховано, що надані відповідачем докази, зокрема, й роздруківки знімків екранів мобільного телефону з перепискою щодо виконання Договору свідчать, що листування представників позивача та відповідача, відбувалось і в месенджері Viber. Зазначені докази відповідач надав суду у формі роздруківок (паперові копії електронних доказів). Позивачем зазначені обставини під час розгляду справи спростовано не було.
Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві зазначено, що передоплату згідно умов Договору ним здійснено на підставі виставлених відповідачем рахунків №15092022/1 від 15.09.2022 на суму 217135,80 грн., №251022/1 від 25.10.2022 на суму 168877,77 грн., №14122022/2 від 14.12.2022 на суму 26825,20 грн., №14122022/1 від 14.12.2022 на суму 208034,60 грн., №06022023/1 від 06.02.2023 на суму 67120,00 грн., №06022023/2 від 06.02.2023 на суму 119818,40 грн., №16052023/1 від 16.05.2023 на суму 42400,00 грн., №16062023/1 від 16.06.2023 на суму 43600,00 грн., №15092023/1 від 15.09.2023 на суму 20021,51 грн. При цьому, позивачем не зазначено, яким чином ним отримано зазначені рахунки та не спростовано твердження відповідача, що такі рахунки були надіслані відповідачем на електронну адресу позивача - andrii.babaiev@gmail.com.
В даному випадку суд звертає увагу на те, що, оплативши виставлені відповідачем на електронну пошту рахунки на оплату, позивач тим самим підтвердив, що для нього є прийнятним використання електронної пошти для ділового листування з відповідачем.
Під час розгляду даної справи позивачем належними та допустимими доказами не спростовано факт листування з відповідачем шляхом використання електронної пошти, як і не спростовано що адреса на яку надсилались рахунки на оплату, акти наданих послуг не належить позивачу.
Крім того, до матеріалів справи надано підписаний представниками обох сторін Акт наданих послуг №01 від 15.09.2022 року щодо виконання робіт «Інформаційно-консультаційні послуги по етапу №1 Договір № 20052022/01 про налаштування та впровадження автоматизованої системи керування складом: «Первинна інтеграція двох систем, налаштування складу, товарів, аналіз даних та бази знань для впровадження найефективнишіх процесів, реалізація процесів прийомки та розміщення» на суму 217135,80 грн. Зазначений акт на вимогу суду було надано відповідачем для огляду у судовому засіданні.
В свою чергу, під час розгляду справи позивачем зазначено, що він такий акт не підписував.
Водночас, суд звертає увагу, що процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (ст.76 ГПК України), допустимими (ст. 77 ГПК України), достовірними (ст. 78 ГПК України).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не довів, що ним не підписано Акт наданих послуг №01 від 15.09.2022 року, зазначені твердження є такими, що ґрунтується на припущеннях.
Суд зазначає, що належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував факт підписання саме позивачем Акту наданих послуг №01 від 15.09.2022 року, може бути висновок почеркознавчої експертизи, однак, клопотань про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи позивачем не заявлялось.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що Акт наданих послуг №01 від 15.09.2022 року ним не підписувався.
В матеріалах справи також наявне повідомлення від 18.04.2024 ФОП Бабаєва про розірвання Договору, згідно якого, відповідачем зазначено, що не прийняття робіт з боку позивача унеможливлює отримання коштів відповідачем за виконану роботу, що, в свою чергу, зумовило розірвання договору шляхом надіслання такого листа. Відповідачем зазначено, що ним неодноразово подавались акти наданих послуг на підписання, але вони так і не були підписані позивачем, тому, відповідачем до зазначено повідомлення надано всі акти наданих послуг, які відповідач просить позивача підписати і повернути, зокрема, №44 від 10,04.2023; №43 від 10.04.2023; №42 від 08.04.2023; №41 від 10.04.2023; №23 від 22.12.2022; №22 від 22.12.2022; .№21 від 14.10.2022.
У відповідь на зазначене повідомлення про розірвання договору, позивач надіслав відповідачу лист (який зазначений згідно позовної заяви як претензія) від 26.04.2024, згідно якого повідомив про неможливість розірвання Договору, строк дії якого закінчився, а також, що зазначені акти не відповідають дійсності, оскільки роботи (послуги) відповідачем не були виконані вчасно, такі акти позивачем раніше не підписувались. Позивачем наголошено, що саме з вини відповідача роботи вчасно не виконані, а тому, втратили актуальність для Замовника. В зв'язку з викладеним позивач просив протягом 10 (десяти) робочих днів повернути всі отримані грошові кошти у якості передплати на його поточний рахунок.
Судом при розгляді даної справи враховано зміст повідомлення від 18.04.2024 ФОП Бабаєва і враховано суть такого листа як додатковий доказ того, що відповідачем акти наданих послуг надсилались позивачу, однак, їх не було підписано, тому, непідписання таких актів та неповна оплата наданих послуг призвели до ініціювання відповідачем розірвання Договору.
Як встановлено судом, пунктами 2.1.5, 2.1.6, Договору, передбачено, що Замовник зобов'язується протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту належного виконання Послуг та передачі їх на затвердження Замовнику, розглядати та у випадку відсутності зауважень - затверджувати надані Послуги шляхом підписання Акту приймання-передачі виконаних послуг або письмово надавати мотивовані зауваження щодо необхідності внесення виправлень та/або доповнень до наданих матеріалів. Виправлення та доповнення виконуються Виконавцем за власний рахунок у строки, погоджені Сторонами окремо. Протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту належного виконання робіт та надання Виконавцем Акту приймання-передачі виконаних робіт, при відсутності зауважень, затвердити та підписати його та передати 1 (один) екземпляр Акту Виконавцю.
Згідно п. 4.5. та 4.5.1. Договору, претензії щодо недоліків виконаних послуг пред'являються Замовником в Письмовому вигляді протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від Виконавця результатів Послуг Замовником та Акту приймання-передачі виконаних послуг. Виправлення та зауваження виконуються Виконавцем за власний рахунок у строки, погоджені Сторонами окремо. У випадку, якщо Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі від Виконавця не підписав відповідний Акт приймання-передачі та не надав в письмовому вигляді претензії до якості виконання робіт, акт приймання-передачі вважається прийнятий Замовником.
Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч.ч. 1,2,3,4 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на Замовника (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №927/414/17).
Згідно ч. ч. 4, 6 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. (аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 05.02.2020 у справі №904/2082/19, від 21.09.2019 у справі №917/1489/18, від 10.10.2023 у справі №914/2059/22).
Суд зазначає, що обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом та умовами укладеного між сторонами Договору покладено саме на замовника.
Таким чином, якщо замовник ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки, які унеможливили прийняття робіт, то нездійснення ним оплати таких робіт є порушенням умов Договору та ст.ст. 525,526 ЦК України, ст. 193 ГК України (аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, від 10.10.2023 у справі №914/2059/220).
Судом встановлено, що відповідачем на електронну адресу позивача надсилались акти наданих послуг згідно умов Договору, однак, позивачем такі акти не підписано, претензії щодо недоліків виконаних послуг або мотивованої відмови від підписання актів виконаних робіт позивачем не надано, а тому, у відповідності до п. 4.5. та 4.5.1. Договору акти приймання-передачі робіт вважаються прийнятими замовником.
Судом також враховано, що процес надання послуг є господарською операцією. У зв'язку з чим, на суб'єктів підприємницької діяльності поширюється обов'язок вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність до уповноважених осіб, що, у свою чергу, є фактичним обґрунтуванням надання виконавцем відповідних послуг замовнику. Усі господарські операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.
Так, за ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
До таких документів слід віднести, зокрема, акт про надання послуг, акт виконання робіт. Первинні документи є підтвердженням вчинення певної господарської операції надання послуги. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.
Враховуючи викладене, оцінка господарських операцій з надання послуг повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих робіт чи послуг у подальшій діяльності підприємства.
Так, на підтвердження реальності надання послуг (виконання робіт) за Договором відповідачем зазначено, що ним у відповідності до п.п. 2.3.1. та 4.1. Договору було залучено до виконання своїх обов'язків за Договором третіх осіб - субпідрядників.
Так, між відповідачем та ФОП Ченкаловим К.Ю. 04.11.2022 укладено Договір №04112022 про налаштування та впровадження автоматизованої системи керування складом, згідно умов п. 1.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати на постійній основі роботи по налаштуванню та впровадженню на складах автоматизованої системи керування складом (далі Послуги), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Детальний опис послуг та додаткова інформація зазначені в окремих додатках до цього договору.
Згідно Додатку №1 від 04.11.2022 до Договору №04112022 про налаштування та впровадження автоматизованої системи керування складом від 04.11.2022 погоджено склад робіт: адаптація системи для безграничної кількості користувачів при роботі з Сервером на робочих столах та ТЗД; інтеграція по процесах інвентаризації, звірки баз, списання, переміщення між підрозділами, відвантаження; фінальне параметризування складу перед запуском; реліз процесів, відбору, поповнення (за потреби), інвентаризації; реаліз процесів відвантаження; підготовка складу, процесів, та персоналу для впровадження; впровадження на складі м. Київ з навченою командою Замовника спільно; впровадження на 2-му складі "Днепр" з навченою командою Замовника спільно.
Послуги, надані субпідрядником - ФОП Ченкаловим К.Ю, виконані в повному обсязі, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями Актів наданих послуг №46 від 25.11.2022 року та №40 від 28.11.2022 року, копіями платіжної інструкції №72 від 28.12.2022 року та №5 від 04.06.2024 року про сплату відповідачем наданих послуг.
Також, між відповідачем та ФОП Міроненком Д.С. 01.12.2022 року укладено Договір №01122022 про налаштування та впровадження автоматизованої системи керування складом, згідно умов п. 1.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати на постійній основі роботи по налаштуванню та впровадженню на складах автоматизованої системи керування складом (далі - Послуги), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Детальний опис Послуги та додаткова інформація зазначений в окремих додатках до цього договору.
Згідно Додатку №1 від 01.12.2022 до Договору №01122022 про налаштування та впровадження автоматизованої системи керування складом від 01.12.2022 сторонами визначено обсяг робіт.
Послуги, надані субпідрядником - ФОП Міроненком Д.С., виконані в повному обсязі, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями Актів наданих послуг №02 від 21.12.2022 року та №03 від 05.04.2023 року, копіями платіжної інструкції №68 від 21.12.2022 року та №65 від 07.04.2023 року.
Відповідачем на підтвердження надання послуг за Договором до матеріалів справи також долучено електронні докази, які підтверджують перелік робіт, визначений Додатком №1 до Договору.
Крім того, судом встановлено, що згідно п. 3.3. Договору, порядок та умови оплати за домовленістю Сторін у межах кожного етапу або певного обсягу робіт, що зазначається у відповідних Додатках до Договору, можуть бути наступні: 3.3.1. 100% (сто) відсоткова передплата на розрахунковий рахунок Виконавця. 3.3.2. Оплата частинами: 3.3.2.1. 50% попередня оплата на розрахунковий рахунок Виконавця після отримання рахунку Замовником; 3.3.2.2. 50% оплата другої частини вартості робіт після виконання робіт та підписання Замовником Акту прийому-передачі робіт.
Водночас, згідно п.п. 5.2, 5.3. Додатку 1 до Договору, Замовник перед початком роботи з відповідним етапом проекту здійснює 50% (п'ятидесяти) відсоткову передплату згідно рахунка, наданого Виконавцем. Після підписання Акту приймання-передачі робіт відповідного етапу проекту Замовник у термін З (трьох) робочих днів здійснює 50% (п'ятидесяти) відсоткову оплату згідно рахунку, наданого Виконавцем.
Так, дослідивши наявні в матеріалах справи рахунки на оплату, суд зазначає, що згідно рахунку №15092022/1 від 15.09.2022 року на суму 217135,80 грн., в описі Товари (робіт, послуг) зазначено: «Етап 1 - 100 (сто) відсоткова післяплата. «Первинна інтеграція двох систем, налаштування складу, товарів, аналіз даних та бази знань для впровадження найефективнишіх процесів, реалізація процесів прийомки та розміщення»;
Згідно рахунку №14122022/1 від 14.12.2022 року, зазначено: етап 0 - 50% (п'ятдесят відсотків) післяоплата «Адаптація системи для безграничної кількості користувачів при роботі з Сервером на робочих столах та ТСД.; Етап2 - 50% (п'ятдесят відсотків) передоплата «Інтеграція по процесах інвентаризації, звірки баз, списання, переміщення між підрозділами, відгрузки. (Фінальне параметризування складу перед запуском; Етап 3 - 50% (п'ятдесят відсотків) післяоплата «Реліз процесів, відбору, поповнення (за потреби), Інвентаризації»;
Згідно рахунку №06022023/1 від 06.02.2023 зазначено: етап 2 - 50% (п'ятдесят) відсотків післяплата «Інтеграція по процесах інвентаризації, звірки баз, списання, переміщення між підрозділами, відгрузки. Фінальне параметризування складу перед запуском та етап 4 - 50% (п'ятдесят) відсотків післяплата «Реаліз процесів відвантаження».
Вказані рахунки оплачені позивачем, що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними інструкціями, в призначенні платежу яких зазначено, що оплата здійснюється саме на підставі вказаних рахунків. Зазначене, на думку суду, свідчить про те, що оплата згідно зазначених вище рахунків частково здійснювалась за вже надані послуги.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням даного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 16.02.2021 у справі №927/645/19.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 21.12.2020 у справі №16/401/17, від 16.02.2021 у справі №927/645/19). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
У ч. 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням фактичних обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів відповідачем доведено факт надання послуг згідно умов укладеного між сторонами Договору. В той час, як позивачем під час розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вказані обставини.
Суд зазначає, що частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належні та допустимі докази на підтвердження невиконання відповідачем умов договору.
Враховуючи викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами ст. 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14 ГПК України, судом встановлено, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Усі інші твердження та заперечення позивача не спростовують вищевикладених висновків суду.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати зі сплати судового збору, у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 ГПК України, суд -
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Приступи Станіслава Леонідовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фізичної особи-підприємця Бабаєва Андрія Сергійовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення коштів у розмірі 892233,28 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 12.11.2024 року.
Суддя Д.Г. Заєць