Справа № 554/10081/24 Номер провадження 11-сс/814/760/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
04 листопада 2024 року м. Полтава
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника підозрюваногоОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 22 жовтня 2024 року,
Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 липня 2024 року за №62024170010000644, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 19 грудня 2024 року, підозрюваному
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , судимому
09 листопада 2023 року Червонозаводським районним судом м. Харків за ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненому від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки.
Одночасно визначено ОСОБА_8 заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 гривень, і постановлено покласти на ОСОБА_8 у разі її внесення обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обставини й тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбачене за його вчинення покарання, поведінку підозрюваного, неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам і приписи ч.8 ст.176 КПК України.
Водночас слідчий суддя дійшов висновку про визначення ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 22 жовтня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що: стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, який, незважаючи на відсутність постійного місця роботи, працює за наймом, має: грошові заощадження, міцні соціальні зв'язки із родиною, до складу якої входять мати й баба, яка хворіє та потребує сторонньої допомоги, натомість сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не є підставою для застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного.
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, думку захисника про задоволення апеляційної скарги, позицію підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу та повідомив, що визнає винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, заперечення прокурора проти апеляційної скарги, вивчила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що Першим слідчим відділом (із дислокацією в м. Полтава) ТУ ДБР у м. Полтава здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 липня 2024 року за №62024170010000644 (а.п.7).
Досудовим розслідуванням установлено, що військовослужбовець ОСОБА_8 , призваний під час мобілізації, в умовах воєнного стану в порушення приписів ст.ст.65, 68 Конституції України, ст.ст.1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, положень Військової присяги, діючи умисно, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасового незаконного ухилення від неї, 16 червня 2024 року не пізніше 21 години самовільно залишив розташування військової частини та незаконно перебував поза її межами понад три доби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, а саме до 28 червня 2024 року.
18 вересня 2024 року слідчим ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором ОСОБА_6 , здійснено повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - самовільного залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану (а.п.53-71).
Затим слідчий ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів, мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, ризиків, визначених у п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливістю інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам (а.п.1-80).
Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання слідчого, застосував ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та водночас визначив підозрюваному заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в разі внесення застави (а.п.115-119).
Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини необхідності затосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мають місце, підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, й у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
За практикою Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук та Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року визначено, що термін "обґрунтована підозра" означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Розглядаючи клопотання про застосування підозрюваному виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обставини й тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, поведінку підозрюваного, неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам і приписи ч.8 ст.176 КПК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та порядок її повідомлення в апеляційній скарзі не оспорюється і підтверджується належними, достатніми даними, доданими до матеріалів клопотання слідчого. На підставі розумної оцінки сукупності наданих стороною обвинувачення вагомих доказів слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Не оспорюється в апеляційній скарзі й сама необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному.
Разом з цим, із урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, наявні у справі факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що, в свою чергу, дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу з метою забезпечення кримінального провадження.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ОСОБА_8 судимий за вчинення тяжкого корисливого злочину в умовах воєнного стану із застосуванням положень ст.75 КК України (а.п.44-45), підозрюється у вчиненні злочину в період іспитового строку за попереднім вироком, за місцем несення служби характеризується негативно, зарекомендував себе безвідповідальним військовослужбовцем (а.п.32), має: джерело доходу, певні соціальні зв'язки з родиною: матір'ю, бабою, яка має захворювання (а.п.98-107), в ході досудового розслідування оголошувався в розшук і слідчим суддею надавався дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затримувався на підставі вказаної ухвали слідчого судді (а.п.77-79, 82-84, 89-93).
Відповідно до ст.178 КПК України колегія суддів, ураховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому тяжкого злочину, пов'язаного із умисним самовільним залишенням військової частини й незаконним перебування поза її межами тривалий час без вжиття жодних заходів для повернення в неї, що в умовах воєнного стану має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений створенням загрози заподіяння тяжких і невідворотних наслідків невизначеному колу осіб, зниженням рівня бойової готовності військової частини, дані про особу підозрюваного та його поведінку в їх сукупності, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 і запобігти вказаним вище ризикам, що також убачається з положень ч.8 ст.176 КПК України, в силу яких під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя, в ході прийняття рішення про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, й зазначені обставини підтверджені достатніми даними.
На цьому етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення, і є необхідним до застосування, що виключає можливість обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі й домашнього арешту в нічний період доби, про що просить сторона захисту.
Водночас, застосувавши підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя на підставі ч.3 ст.183 КПК України визначив ОСОБА_8 заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка за своїм розміром є наближеною до мінімальної межі згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України. Обраний же розмір застави з урахуванням обставин інкримінованого ОСОБА_8 злочину, даних про особу підозрюваного, у співставленні з ризиками, передбаченими п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідає вимогам ч.4 ст.182 КПК України, справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, та підстави для його зменшення є відсутніми.
Тому зазначені в апеляційній скарзі доводи, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.
Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 22 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4