Справа № 761/33444/24
Провадження № 3/761/7423/2024
06 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП
27.08.2024 року 23 год. 30 хв. в м. Київ, вул. О. Довженка, 2, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу Alcotest Drager та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився на бодікамери 472265, 473789, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні адвокат Бойко Є.В. заперечував проти складеного протоколу про адміністративне правопорушення, зазначив, що працівниками поліції не зафіксавано час коли саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ознаки сп'яніння не встановлено належним чином. Вказав, що протокол містить неточну інформацію про відмову від проходження огляду, оскільки на відеозаписах з бодікамер видно, що ОСОБА_1 намагався протийти тест за допомогою Alcotest Dragerі не відмовлявся від проходження огляду, але пристрій не зміг зафіксувати результати, останньому не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі. Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не внесено пояснення або зауваження ОСОБА_1 , зокрема на відеозаписі зафіксовано, що останній надавав патрульним пояснення про те, що про причини поїздки, а саме: виклик у пологовий будинок, в той же час вказані пояснення належним чином не відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Просив визнати неправомірним протокол серії ААД №466533 від 27 серпня 2024 року, складений інспектором Управління патрульної поліції міста Києва Нестеренком Юрієм Олександровичем, та винести виправдувальне рішення на підставі наступних обставин: порушення процедури складання протоколу; невідповідність дій працівників поліції чинним нормативним актам; відсутність належного направлення на медичний огляд.
ОСОБА_1 підтримав позицію висловлену адвокатом, заперечував проти протоколу про адміністративне правопорушення, зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , захисника Бойка Є.В., дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі наступного.
КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 27.08 2024 року серії ААД № 466533, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; тобто всі необхідні відомості, які визначені законом; відеозаписом з боді-камер працівників патрульної поліції, якій містяться на DVD-R диску та долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , зазначив, що вживав алкоголь, останній неодноразово намагався пройти тест на стан сп'яніння за допомогою Alcotest Drager та працівниками поліції було роз'яснення спосіб проходження такого тесту, однак останній не зміг пройти огляд на стан сп'яніння та недослухався рекомендацій працівників поліції щодо проходження огляду, та його поведінка на місці зупинки свідчила про обґрунтованість вимог працівників поліції, щодо доцільності проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
В той же час до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, найменування закладу охорони здоров'я з якого вбачається, що огляд не проводився.
Відповідно до п.п. 2,3,4 розділу 3 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція) огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Працівниками поліції було запропонова ОСОБА_1 поїхати до лікаря-нарколога та пройти огляд, однак останній відмовився від прохоження огляду, що зокрема зафіксова на відеозаписі з бодікаме працівників поліції, якій міститься на DVD-R диску, що спростовує доводи сторони захисту в цій частині.
Разом з тим, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд проведено не було. Самостійно ОСОБА_1 також не скористався своїм правом пройти огляд на підставі направлення.
Крім того, як вбачається з відеозаписів з бодікамер працівників поліції, що містяться на DVD-R дисках, які долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, поведінка ОСОБА_1 не відповідає обстановці, з огляду на його дії та реакцію під час спілкування з працівниками поліції.
Доводи сторони захисту про те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не внесено пояснення або зауваження ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження з огляду на те, що на відеозаписах з бодікамер працівників поліції, які містяться на DVD-R диску зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень та під підпису протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, до матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що останній на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від дачі пояснень.
Також суддею враховується і положення ст. 2 та ст. 23 КУпАП відповідно до яких завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до переконання про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та доведеність її вини.
Наведені вище судом докази є належними та такими що поза розумним сумнівом доводять наявність події адміністративного правопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а тому приймаються судом до уваги.
В контексті вказаних обставин суд зазначає, що поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співвставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
За встановлених обставин, приходжу до висновку про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
За встановлених обставин, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави, водночас ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору, оскільки останній є інвалідом ІІ групи, згідно положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного, керуючись статтями 40-1, частиною першою статті 130, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Антоніна КВАША