Справа № 438/2018/24
Провадження № 1-кс/438/184/2024
про арешт майна
12 листопада 2024 року м.Борислав
Слідчий суддя Бориславського міського суду Львівської області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт на майно, яке визнано речовим доказом та вилучено у ході проведення огляду місця події 10 листопада 2024 року у кримінальному провадженні № 12024142100000131 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2024 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України,
встановив:
Дізнавач сектору дізнання відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 звернулася із клопотанням до слідчого судді, погодженим прокурором Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом та вилучено у ході проведення огляду місця події 10 листопада 2024 року у кримінальному провадженні № 12024142100000131 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2024 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 3245 - 27 лютого 2024 року, на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 із забороною відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним майном.
Клопотання обґрунтоване тим, що 10 листопада 2024 року о 16:36 до відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 10 листопада 2024 року о 16:34 у місті Бориславі поблизу будинку № 168 зупинено водія транспортного засобу Фольксваген Гольф, державний номерний знак НОМЕР_2 , котрий пред'явив посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 27 лютого 2024 року ТСЦ 3245, на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котре містить ознаки підробки.
Відомості за даним фактом 11 листопада 2024 сектором дізнання внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024142100000131 за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України.
10 листопада 2024 в період часу з 17:23 по 18:00 проведено огляд місця події на ділянці території поблизу будинку АДРЕСА_1 , в ході проведення якого у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 3245 - 27 лютого 2024 року, на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вищевказане посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 3245 - 27 лютого 2024 року, на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. ОСОБА_5 добровільно, без будь якого тиску, видав працівникам поліції, про що написав відповідну заяву.
Будучи опитаним ОСОБА_5 ,. пояснив, що приблизно в середині лютого 2024 року, точного числа на даний час він нажаль не пригадує, у нього закінчився термін дії його водійського посвідчення, котре було видано терміном на два роки, та він вирішив замінити дане посвідчення. Для цього він через за стосунок «Дія» оформив собі нове водійське посвідчення та став очікувати. Приблизно через два тижні йому на пошту прийшло його новер водійське посвідчення яке він раніше оформив через за стосунок «Дія», котре він забрав у відділенні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » яке розташоване в АДРЕСА_1 . Після цього приблизно через тиждень після отримання посвідчення водія серії НОМЕР_1 виданого ТСЦ 3245 - 27 лютого 2024 року на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котре надає йому право керування транспортними засобами категорії С, він попрямував у територіальний сервісний центр котрий розташований у місті Стрий для того щоб здати теоретичні та практичні іспити та отримати право керувати транспортними засобами категорії В. Прийшовши в територіальний сервісний центр, який розташований у місті Стрий, він здав своє старе водійське посвідчення та посвідчення водія котре він оформив через за стосунок «Дія», після чого він успішно склав іспити. Після складання іспитів працівниця територіального сервісного центру у місті Стрий видала йому нове водійське посвідчення, яке дає йому право керувати транспортними засобами категорії В та С, а також віддала йому посвідчення водія, яке він раніше оформив через за стосунок «Дія», та він попрямував додому. Через деякий час, а саме 10 листопада 2024 року в момент коли він рухався на своєму транспортному засобі ОСОБА_6 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , його було зупинено працівниками поліції, котрі підійшовши до нього представились та пред'явили свої службові посвідчення та повідомили про причину зупинки, після чого попросили його пред'явити документи які посвідчують право керувати транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб та він в свою чергу пред'явив працівникам поліції реєстраційні документи на транспортний засіб та посвідчення водія серії НОМЕР_3 котре він раніше оформив через за стосунок «Дія». Після цього працівники поліції ознайомившись з наданим ним посвідченням водія, повідомили йому, що дане посвідчення містить ознаки підробки. У подальшому на місце події прибули інші працівники поліції, а саме дізнавач сектору дізнання ВП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , якій він у присутності двох понятих добровільно без будь якого тиску видав посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 3245 - 27 лютого 2024 року, на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що написав відповідну заяву.
11 листопада 2024 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 3245 - 27 лютого 2024 року, на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024142100000131.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене частиною 4 статті 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа .
Враховуючи те, що у посвідченні водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 3245 - 27 лютого 2024 року, на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому вони підпадають під ознаки речей, визначених у статті 98 КПК України.
У разі зволікання з накладенням арешту на дане майно, докази та сліди на них можуть бути втрачені, що може перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування у кримінальному провадженні.
До клопотання надана письмова заява ОСОБА_5 про те, що від не заперечує проти накладення арешту на вказане майно.
У судове засідання дізнавач ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 не з'явилися, просили клопотання про арешт майна розглянути без їх участі, клопотання підтримують у повному обсязі.
Відповідно до статті 107 КПК України фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування не здійснювалася.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із частиною 2 статті 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини 3 вказаної статті арешт майна накладається на майно будь якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним статті 98 КПК України.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (стаття 98 КПК України).
Оскільки вказане майно відповідає вимогам статті 98 КПК України, дізнавачем доведені обставини, передбачені статтею 173 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідності його використання у ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз, клопотання про накладення арешту на майно є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 131, 132, 170- 173 КПК України,
постановив:
Клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 , задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке визнано речовим доказом та вилучено у ході проведення огляду місця події 10 листопада 2024 у кримінальному провадженні № 12024142100000131, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2024 року, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 3245 - 27 лютого 2024 року, на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши фізичним та юридичним особам відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном, окрім дізнавача в даному кримінальному провадженні для проведення слідчих дій.
Дізнавачу в кримінальному провадженні забезпечити зберігання арештованого майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно із статтею 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_7